Ухвала суду № 36985996, 21.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 р.Справа № 820/9268/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини А1451 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. по справі № 820/9268/13-а

за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Північному регіоні"

до Військової частини А1451

про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Північному регіоні", звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А 1451, в якому просить суд стягнути з Військової частини А 1451 (61018, Харківська область, м. Харків, Дзержинський район, вул. Дерев'янка, 3, р/р 35217002000423 в ГУДКУ Харківської області, МФО 851011, код 08208941) у доход держбюджету штраф у сумі 1020 (одна тисяча двадцять) грн. Одержувач: р/р 31117106700002 відкритий на УДКСУ у м. Харкові, МФО 851011, код платежу до держбюджету 21081100.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 року адміністративний позов Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"" в особі відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Північному регіоні" до Військової частини А 1451 про стягнення штрафу - задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Військової частини А 1451 штраф у сумі 1020 грн. (одна тисяча двадцять) грн. на користь Державного бюджету України.

При винесенні даної постанови суд виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, так як позивачем було проведено захід з державного енергетичного нагляду (контролю), а саме: обстеження технічного стану електричного обладнання Військової частини А 1451, за результатами якого було складено акт № 07/12-02-062. На підставі акту було винесено припис № 07/12-02-062 від 20.04.2012 року, яким відповідача було зобов'язано усунути виявлені під час проведення перевірки недоліки до 20.07.2012 року. Вимоги зазначеного припису відповідач у встановлений термін не виконав, що підтверджується актом перевірки (протоколом) № 07/12-02-003 від 19.04.2013 року (а.с. 14). На підставі цього позивачем 15.05.2013 року було винесено постанову № 07/10-01-021 про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, відповідно до якої на позивача було накладено штраф у розмірі 1020,00 грн. Вказана постанова була надіслана до Військової частини А 1451 та нею отримана.

Не погодившись із вказаною постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій Військова частина А 1451 просить апеляційний суд постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. В обґрунтування своєї скарги посилається на те, що військова частина є розпорядником бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України третього ступеня. Від вищестоящого розпорядника коштів, кошти на компенсацію замість речового майна військовій частині А1451 не виділяються. Вважає, що вини військової частини А1451 не має.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимоги позивача правомірні та такі, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про електроенергетику" державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право давати споживачам та суб'єктам електроенергетики обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень нормативно-правових актів.

Так, 20.04.2012 року інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Харківській області було проведено обстеження технічного стану електричного обладнання Військової частини А 1451.

За результатами такого обстеження було складено акт № 07/12-02-062 (а.с. 6-11). В Розділі ІІ даного акту встановлено 19 порушення вимог законодавства, які виявлені під час заходу державного нагляду, зокрема: споживач не проводить протиаварійні тренування персоналу у разі виникнення аварійної ситуації; відсутня посадова інструкція, особи відповідальної за електрогосподарство; у військовій частині відсутні паспорти заземлювальних пристроїв та кабельних ліній; відсутнє блокування від подачі напруги від АЕС в мережу електропередавальної організації; тощо.

На підставі акту було винесено припис № 07/12-02-062 від 20.04.2012 року, яким відповідача було зобов'язано усунути виявлені під час проведення перевірки недоліки до 20.07.2012 року (а.с. 12-13).

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці: за неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої в ліцензіях на виробництво, передачу або постачання електричної енергії та в нормативно-правових актах, що регулюють питання функціонування об'єднаної енергетичної системи України і споживання енергії, - штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання" від 21.07.1999 року № 1312 суб'єкт господарювання сплачує штраф за порушення законодавства в галузі електроенергетики протягом 30 днів з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги зазначеного припису відповідач у встановлений термін не виконав, що підтверджується актом перевірки (протоколом) № 07/12-02-003 від 19.04.2013 року (а.с. 14).

На підставі цього позивачем 15.05.2013 року було винесено постанову № 07/10-01-021 про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, відповідно до якої на позивача було накладено штраф у розмірі 1020,00 грн. (а.с. 15). Вказана постанова була надіслана до Військової частини А 1451 та нею отримана (а.с. 16-17).

Крім того, судом першої інстанції правомірно зазначено, що постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику № 07/10-01-021 від 15.05.2013 року відповідачем в судовому порядку оскаржена не була, а отже повинна бути виконана в судовому порядку.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази та норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги, щодо стягнення з Військової частини А 1451 штраф у сумі 1020 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування постанови. Так, той факт, що військова частина не є розпорядником коштів не звільняє відповідача від обов'язків дотримання вимог чинного законодавства у сфері електроенергетики, а також від відповідальності за порушення таких законодавчих вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини А1451 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. по справі № 820/9268/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.