Ухвала суду № 36985887, 29.01.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

29.01.2014р. Справа № 905/9195/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового зсідання Гудковій К.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ», м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ВЕЛИКОАНАДОЛЬСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ КОМБІНАТ», смт. Володимирівка Донецької області

про: стягнення вартості недопоставленої продукції у розмірі 16078,15грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Водолазький Д.В. (за довіреністю № 05/15 від 13.11.2013р.);

від відповідача: Хомяк Е.А. (за довіреністю № Юр-102/13 від 03.12.2013р.).

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ», м. Сєвєродонецьк Луганської області звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Публічного акціонерного товариства «ВЕЛИКОАНАДОЛЬСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ КОМБІНАТ», смт. Володимирівка Донецької області про стягнення вартості недопоставленої продукції у розмірі 16078,15грн.

Ухвалою від 26.12.2013р. суд порушив провадження у справі та призначив її розгляд у судовому засіданні на 29.01.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи 21ю05ю2013р. між відповідачем (продавець) та позивачем (покупець) було укладено договір № 26сн/15-71-юр-231/13 відповідно до п. 1.1. продавець зобов'язався протягом дії договору передати покупцю вогнетривку продукцію окремими партіями за цінами в асортименті та кількості, котрі узгоджуються сторонами у додатках (специфікаціях), які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався оплатити та прийняти її на умовах, встановлених дійсним договором.

Сторонами були підписані специфікації на продукцію: специфікація №1 від 21.05.2013 (додаток №1 до договору) на суму 76896,67 грн. та специфікація №2 від 08.07.2013 р. (додаток №2 до договору) на суму 81093,96 грн.

Позивачем було здійснено оплату продукції, зазначеної у специфікаціях, що підтверджується платіжними дорученнями № 19198 від 03.06.2013р. на суму 76896,67грн., № 22923 від 31.07.2013р., № 22924 від 31.07.2013р. на суму 22428,36грн., на загальну суму 157990,63грн.

Відповідно до товарно-транспортних накладних № 780234 від 11.07.2013р. на суму 49934,71грн., № 780217 від 11.07.2013р. на суму 61910,11грн., № 780394 від 05.09.2013р. на суму 30067,66грн. відповідачем було поставлено товар на загальну суму 141 912,48 грн. Вартість недопоставленої продукції склала 16078,15грн.

Листом № 26мн/15-6 від 18.09.2013р. позивач просив повернути відповідача нараховану суму у розмірі 16078,15грн.

Представник позивача у судове засідання 29.01.2014р. з'явився, позовні вимоги підтримав, вимоги ухвали суду від 26.12.2013р. виконав. Через канцелярію суду надав лист № 26сн/15-6 від 18.09.2013р. та банківську виписку - докази сплати відповідачем суми боргу, а саме суми вартості недопоставленої продукції у розмірі 16078,15грн.

Представник відповідача у судове засідання 29.01.2014р. з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № юр33/13 від 24.01.2014р., а саме зазначив, що: не порушував умови договору відповідно до специфікацій підписаних сторонами; він прийняв на себе зобов'язання на виробництво продукції, у зв'язку із чим були витрачені кошти на закупівлю сировини, та сам процес виробництва продукції; позивач отримував продукцію на умовах самовивозу, що підтверджується товарно-транспортними накладними доданими до позову; позивач не вивіз замовлений товар у повному обсязі відповідно до специфікацій.

Крім того відповідач зазначив, що для врегулювання конфлікту та відновлення господарських зв'язків сторонами 23.01.2014р. перерахував на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 16078,15грн.та надав платіжне доручення № 3270 від 23.01.2014р. на суму 16078,15грн., як доказ сплати суми основного боргу.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе припинення провадження у справі, враховуючи наступне:

Як вбачається із позовної заяви, предметом спору у розглядуваній справі є стягнення вартості недопоставленої продукції у розмірі 16078,15грн. за договором № 26сн/15-71-юр-231/13.

Згідно наданого платіжного доручення № 3270 від 23.01.2014р. відповідач повністю сплатив заявлену суму заборгованості, перерахувавши на рахунок позивача заявлену суму у розмірі 16078,15грн., що припиняє відповідне зобов'язання, а отже - і існування предмету спору, оскільки інших спірних питань між сторонами в межах розглядуваної справи не залишилося, що підтверджується наданими відомостями.

Оскільки сплата грошових коштів відбулася після звернення із розглядуваним позовом до суду, яке відбулося 26.12.2013р. (згідно з відміткою канцелярії Господарського суду Донецької області на позовній заяві) таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 4.4 Постанови Пленуму «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18. Крім того у відповідній постанові зазначено, що припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає, що останнім 23.01.2014р. було здійснено платіж на суму 16078,15грн. (у призначенні платежу визначено «згідно листа № 26мн/15-6 від 19.09.2013р.»), тобто своїми діями відповідач визнав з його боку наявність порушення зобов'язання за договором та сплатив суму боргу, що стало підставою для припинення провадження у справі. Також свої заперечення відповідач документально не підтвердив.

Судові витрати згідно ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, що відповідають заявленим позовним вимогам (майновим), у повному обсягу покладається на відповідача , оскільки на момент подання позову порушення грошових зобов'язань мало місце, а отже - спір виник з вини відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 4-7, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі № 905/9195/13 за позовом Приватного акціонерного товариства «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ», м. Сєвєродонецьк Луганської області до Публічного акціонерного товариства «ВЕЛИКОАНАДОЛЬСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ КОМБІНАТ», смт. Володимирівка Донецької області про стягнення вартості недопоставленої продукції у розмірі 16078,15грн.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВЕЛИКОАНАДОЛЬСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ КОМБІНАТ» (85721, Донецька область, смт. Володимирівка, вул. Заводська, буд. 1, ідентифікаційний код 00191721) на користь Приватного акціонерного товариства «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» (93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5, ідентифікаційний код 33270581) судовий збір в сумі 1720,50 грн., про що видати відповідний наказ.

3. Ухвала може бути оскаржена через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 5-ти днів з дня її винесення.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 48812/13

Вик. Гудкова К.І.

надруковано 3 прим.:

1 - ГСДО,

1 - позивачу

1 - відповідачу