Рішення № 36985879, 21.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22400/13 21.01.14

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області;

до Приватного акціонерного товариства "Датагруп";

про стягнення 71 202,04 грн.

О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Легендзевич О.Ю., представник, довіреність № 95 від 31.12.2013 р.;

Від відповідача: Гончаров А.М., представник, довіреність № 20 від 20.01.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України 71 202,04 грн. неустойки з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 року порушено провадження у справі № 910/22400/13; розгляд справи призначено на 03.12.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 03.12.2013 року справу № 910/22400/13 передано для розгляду судді Борисенко І. І.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 року справу № 910/22400/13 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 року справу № 910/22400/13 призначено до слухання на 14.01.2014 року.

У судовому засіданні 14.01.2014 року було оголошено перерву у справі до 21.01.2014 року.

У судовому засіданні 21.01.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у своєму письмовому відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

На виконання постанови від 15.03.2010 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі №31/215-09 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) та приватним акціонерним товариством „Датагруп" (орендар) було укладено договір від 20.04.2010 р. №12/02-3995-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме: вбудованого приміщення, розміщеного за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мукачівська,190-Д, площею 44,3 кв.м., що розміщується на балансі Дніпропетровського міського управління ГУ МНС України в Дніпропетровській області (балансоутримувач).

Відповідно до акту приймання-передачі від 20.04.2010 року, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду державне нерухома майно, а саме: нежитлові прміщення будівлі площею 44,3 кв.м. та частину даху 72,0 кв.м., що знаходиться на балансі міського управління ГУ МНС України в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мукачівська,190-Д.

Згідно п. 3.1 та п. 3.6 договору оренди, орендна плата у розмірі 6711,05 грн. перераховується орендарем наступним чином: 50% до державного бюджету у розмірі 3355,53 грн., 50% балансоутримувачу у розмірі 3355,52 грн.

Згідно п. 10.1 договору оренди №12/02-3995-ОД, строк його дії визначено до 19.03.2013 року.

Разом з тим, в пункті 10.9 договору №12/02-3995-ОД зазначається, що чинність цього договору припиняється внаслідок скасування постанови від 15.03.2010 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі №31/215-09, на підставі якої укладено цей договір.

Постановою Вищого господарського Суду України від 08.09.2010 р. постанову від 15.03.2010 Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі №31/215-09 скасовано. Рішення від 27.10.2009 господарського суду Дніпропетровської області по справі №31/215-09 залишено в силі.

Таким чином, відповідно до п. 10.9. договору та постанови Вищого господарського Суду України від 08.09.2010 р., договір оренди нерухомого майна від 20.04.2010 р. № 12/02-3995-ОД, що належить до державної власності, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України та Приватним акціонерним товариством «Датагруп» припинив свою дію з 08.09.2010 р.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що відповідачем державне майно було повернуто балансоутримувачу по акту приймання-передачі 01.11.2011 року, у зв'язку з чим Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, згідно зі ст. 785 Цивільного кодексу України у період з 09.09.2010 року по 31.10.2011 року було нараховано неустойку у розмірі 71202,04 грн., яка підлягає стягненню з відповідача до Державного бюджету України.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи встановлено, що листом від 16.12.2010 року № 18-03-08942 позивач повідомив відповідача про припинення договору оренди від 20.04.2010 р. № 12/02-3995-ОД з 08.09.2010 року.

Відповідно до п. 7.3. договору, орендодавець зобов'язався письмово повідомити орендаря, не пізніше, ніж за 30 діб про свій намір щодо завершення, припинення або розірвання даного договору.

Таким чином, відповідно до п. 7.3. договору позивач був зобов'язаний у строк до 08.08.2010 року повідомити відповідача про намір щодо припинення договору оренди з 08.09.2010 року, однак цього не зробив, направивши таке повідомлення тільки 16.12.2010 року.

Відповідач листом від 12.01.2011 № 97 надіслав відповідь позивачу про наполягання на виконанні умов договору та незгодою з рішенням позивача про припинення договору з 08.09.2010 року.

Відповідно до акту приймання - передачі нерухомого майна за договором № 12/02-3995-ОД, майно було повернуто орендарем балансоутримувачу 01.11.2011 року.

Як вже було встановлено судом, відповідач зобов'язався згідно п. 3.1 та 3.6 договору сплачувати орендна плата у розмірі 6711,05 грн. на місяць, перераховуючи її наступним чином: 50% до державного бюджету у розмірі 3355,53 грн., 50% балансоутримувачу у розмірі 3355,52 грн.

Згідно з п. 3.11. договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно.

Відповідач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором, своєчасно та у повному обсязі сплачуючи орендну плату до моменту повернення об'єкту оренди орендодавцю за актом приймання-передачі, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується позивачем.

Також судом було встановлено, що після повернення орендарем 01.11.2011 року орендованого приміщення балансоутримувачу, між сторонами було укладено новий договір оренди нерухомого майна № 12/02-5086-ОД від 05.12.2012 року, предметом якого є оренда спірного нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме: вбудованого приміщення, розміщеного за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мукачівська,190-Д, площею 44,3 кв.м.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що відповідачем здійснювалися орендні платежі до моменту повернення об'єкту оренди орендодавцю за актом приймання-передачі, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення неустойки в розмірі 71 202, 04 грн. є необгрунтованими, безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 28.01.2014 р.