Ухвала суду № 36984748, 12.11.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справа:124/2451/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Деменок Сергій Валерійович № провадження:11-кп/190/768/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Крючков І. І. ________________

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2013 р. м. Сімферополь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Трясуна Ю.Р., Суддів -Крючкова І.І., Єлгазіної Л.П., при секретарі -Шемлей І.І., за участю прокурора - Сулейманової Д.Н., обвинуваченої - ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі матеріали кримінального провадження № 12013130790000048 за обвинуваченням ОСОБА_6 по ст. 354 КК України з апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 серпня 2013 року яким:

ОСОБА_6 що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Сімферополі, АР Крим, громадянки України, одруженої, інваліда третьої групи, офіційно не працевлаштованої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,було визнано винною та засуджено:

за ст. 354 КК України до 2 (двох) років обмеження волі,

вирішено питання про судові витрати та речові докази.

Колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду, ОСОБА_6 займаючи посаду техніка по інвентаризації нерухомого майна КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» згідно до наказу №14-Л/С від 01.02.2005 року, будучи працівником державного підприємства, який не є службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинила умисні дії, спрямовані на одержання незаконної грошової винагороди від ОСОБА_8 шляхом її вимагання за вчинення дій з використанням становища, яке ОСОБА_6 займала на підприємстві.

Згідно до заказу на виконання робіт з інвентаризації №13/345ПК-369799 від 18.01.2013р., квитанцій №ПН1736, №ПН1736РКО від 18.01.2013р., ОСОБА_8 замовив та оплатив виконання робіт КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» з виготовлення технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2

25.01.2013р., технік по інвентаризації нерухомого майна КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» - ОСОБА_6, при здійсненні замірів в квартирі АДРЕСА_2 необхідних для виготовлення технічного паспорту, навмисно використала факт наявності самовільної перебудови балкону у вказаній квартирі, як привод для одержання незаконної винагороди, переконавши ОСОБА_8 в неможливості виготовлення технічного паспорту на квартиру при наявності самовільної перебудови балкону та необхідності сплати за виготовлення технічного паспорту винагороду, яка офіційно не передбачена законодавством за виконання цих робіт КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації».

В період з 26 по 31 січня 2013 року, при зустрічі, яка відбулась у дворі КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», за адресою: м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11, ОСОБА_6 пред'явила вимоги до ОСОБА_8 щодо передачі їй незаконної винагороди в розмірі 2200 гривень за виготовлення технічного паспорту на квартиру, тобто за виконання дій з використанням становища, яке вона займала на підприємстві.

Розуміючи неможливість отримання технічного паспорту на квартиру за наявності самовільної перебудови балкону, 01.02.2013 року, приблизно о 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_8, перебуваючи в службовому кабінеті ОСОБА_6 за адресою: м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11, передав останній гроші в сумі 2200 гривень, які ОСОБА_6 вимагала від нього в якості незаконної винагороди за видачу технічного паспорту на квартиру.

Після отримання незаконної винагороди, ОСОБА_6 передала ОСОБА_8 технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2

01.02.2013 року, у період часу з 11 години 20 хвилин по 13 годину 14 хвилин, співробітниками правоохоронних органів був проведений огляд службового кабінету ОСОБА_6, у ході якого на робочому місті останньої були виявлені та вилучені грошові кошти у розмірі 2200 грн., які раніше були отримані нею від ОСОБА_8

В апеляційній скарзі захисник просить вироку суду скасувати та припинити кримінальне провадження по відношенню до ОСОБА_6 у зв'язку із відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при дослідженні доказів припустився помилки при їх оцінці, зокрема не було враховано, що обвинувачена вказувала, що вона не знає звідки з'явилися грошові кошти, а світіння, на руках, від препарату, яким було оброблено гроші, з'явилося після того, як її змусили покласти руки на стіл, на якому до цього на листку паперу було викладено помічені гроші. Окрім цього апелянт вказує, на те, що потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні давав суперечливі покази, оскільки наполягав, що передав обвинуваченій 2000 грн., із фабули витягу № 1 з ЄДРДР за даним кримінальним провадженням, вбачається, що у нього вимагають 2500 грн., а у кінцевому результаті, він гроші не передавав, а поклав у папку грошові кошти у розмірі 2200 грн., також апелянтом вказується на те, що допитана у якості свідка понята ОСОБА_9 не підтвердила правильності та об'єктивності проведення оперативно-слідчих дій, я це вказано у вироку суду, також понята пояснила, що дійсно спочатку гроші була на столі, а потім на столі були руки обвинуваченої. Також на думку апелянта у матеріалах кримінального провадження відсутні докази вимагання, що є обов'язковою складовою для наявності у діях особи складу злочину за ст. 354 КК України.

Заслухавши доповідача, обвинувачену, яка підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який просив залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника обвинуваченої, а вирок суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апелянта про недоведеність вини обвинуваченої, спростовуються дослідженим у суді першої інстанції у сукупності доказами.

Зокрема показами потерпілого ОСОБА_8, який вказав, що для приватизації квартири йому необхідно було зробити технічний паспорт, для чого він в середині січня 2013р. звернувся в КРП «СМБРТІ». Для проведення обміру квартири 25.01.2013р. прийшов технік - ОСОБА_6, яка виявила порушення площі балкону та повідомила, що це є фактично перешкодою для виготовлення технічного паспорту і їй потрібно порадитися з цього приводу на роботі. Через деякий час ОСОБА_6 подзвонила йому на телефон та попросила прийти в БТІ. Там вона повідомила про необхідність передачі їй додаткових грошей в розмірі приблизно 2000 грн. (скільки точно, він не пам'ятає, можливо і більше), а виготовлення технічного паспорту на квартиру в стислі строки, без будь яких проблем з оформленням. В разі не передання зазначених коштів, отримання паспорту було неможливим, при цьому йому було повідомлено, що в разі офіційного складання всіх необхідних документів в управлінні архітектури йому прийдеться сплатити набагато більше грошей. Він погодився поміркувати над цією пропозицією. Оскільки озвучена сума грошей була завелика для цього питання, звернувся до правоохоронних органів. Прийшовши в оговорений час до КРП «СМБРТІ», його зустріла обвинувачена, привела до свого кабінету, сказала віддати їй квитанцію про оплату заказу та жестом показала покласти гроші в розкриту нею папку, що знаходилася в одному з ящиків столу. Після цього, потерпілий отримав від ОСОБА_6 технічний паспорт та вийшов з кабінету.

Також вина ОСОБА_6 підтверджується наданими в судовому засіданні свідченнями свідка ОСОБА_10 про те, що вона приймала участь в якості понятої при врученні потерпілому співробітниками міліції помічених грошей для передання обвинуваченій, а також при проведенні обшуку в кабінеті обвинуваченої, також пояснила про те, що за присутності двох понятих в верхньому ящику робочого столу ОСОБА_6, в папці були виявлені та вилучені гроші в сумі більше 2000 грн. При освідуванні ОСОБА_6 на її долонях були виявлені сліди спеціальної речовини, якою були помічені гроші.

Окрім цього, вина ОСОБА_6, підтверджується квитанцією на оплату замовлення в БТІ, протоколом огляду від 01.02.2013р. відповідно до якого було проведено огляд та помітка спеціальними хімічними речовинами грошових коштів в сумі 2200 грн., протоколом огляду місця події від 01.02.2013р. - кабінету КРП «СМБРТІ», де знаходиться робоче місце обвинуваченої, відповідно до якого в ході огляду місця події було виявлено та вилучено у верхньому ящику столу в картонній папці грошові кошти в сумі 2200 грн., картонна папка, в якій знаходилися грошові кошти, мала надпис: акт передання виконаних робіт: замовлення №13/345 ПК-369799 від 18.01.13р., квитанція від 18.01.2013р., протоколом освідування обвинуваченої відповідно до якого, при огляді ОСОБА_6 із застосуванням лампи ультрафіолетового освітлення, встановлено світіння спеціальної речовини яскраво-зеленого кольору на внутрішніх частинах лівої і правої долонях обох рук, висновком судово-хімічної експертизи №2/27 від 26.02.2013р., протоколом огляду речових доказів, посадовою інструкцією техніка інвентаризаційних робіт СМ БРТІ, витягами з наказів про прийняття на роботу та переведення на посаду техніка.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, про те, що в діях обвинуваченої ОСОБА_6 наявний склад кримінального правопорушення передбаченого ст. 354 КК України.

Посилання апелянта на те, що матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що обвинувачена вимагала гроші від потерпілого, що є обов'язковою складовою для наявності у діях особи складу злочину за ст. 354 КК України є необґрунтованими, оскільки спростовуються показами потерпілого.

Безпідставними є також твердження апелянта про суперечливі покази свідка ОСОБА_9, оскільки вони узгоджується із іншими доказами, яким була надана належна оцінка у суді першої інстанції.

Згідно ч.2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, згідно до ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за останнім місцем роботи характеризувалася позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При обранні ОСОБА_6 виду покарання у виді обмеження волі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 на час судового розгляду справи не була працевлаштована, а тому не призначив їй альтернативне покарання у виді штрафу чи виправних робіт.

Враховуючи те, що обвинувачена представила у судове засідання трудовий договір від 01.11.2013 року, про те, що вона на теперішній час працює техніком по інвентаризації майна у фізичної особи підприємця ОСОБА_11, цей договір зареєстровано у центрі зайнятості 01.11.2013 року.

Враховуючи особу обвинуваченої та конкретні обставини кримінального провадження, колегія приходить до висновку, про можливість замінити призначене їй покарання на покарання у виді виправних робіт.

Обмежень передбачених ч.2 ст. 57 КК України для обрання такого виду покарання немає.

Таким чином, враховуючи викладене, з урахування особи обвинуваченої, її віку, стану здоров'я, її характеристики, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції підлягає зміні в частині призначеного покарання.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 серпня 2013 року стосовно ОСОБА_6 за ст. 354 КК України в частині призначеного покарання - змінити.

Призначити ОСОБА_6 покарання за ст. 354 КК України у виді 1 (одного) року виправних робіт, за місцем роботи, з відрахуванням щомісячно із суми заробітку 10% в доход держави.

В решті вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

С У Д Д І:

Трясун Ю.Р. Крючков І.І. Єлгазіна Л.П.