Рішення № 36984332, 30.01.2014, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

255/13027/13-ц

№2/255/289/2014

РІШЕННЯ

Іменем України

30 січня 2014 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді - Цукурова В.П.,

при секретарі - Губаль В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визначення частки у спільному сумісному майні та визнання права власності на ? частину квартири у порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визначення частки у спільному сумісному майні та визнання права власності на ? частину квартири у порядку спадкування, посилаючись на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла тітка позивача - ОСОБА_5, про що видано свідоцтво про смерть від 30.09.2013 року, видане Донецьким міським відділом РАЦС Головного управління юстиції у Донецькій області, реєстраційний запис №840.

Після смерті тітки залишилась спадщина у вигляді частини квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира була приватизована ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_4, який приходиться батьком позивачу. Факт приватизації підтверджується копією свідоцтва про право власності на квартиру №13698 від 06 вересня 1993 року, виданого Донецькою міською радою. Частки у праві власності не визначено.

У вказаній квартира позивач мешкає постійно все свою життя.

18.02.2013 року ОСОБА_5 оформила заповіт на позивача. Позивач вважає, що оскільки він прописаний у вказаній квартира, постійно мешкав там із спадкодавцем та має заповіт, він вважається таким, що прийняв спадщину. Однак, він не може оформити спадщину належним чином, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на квартиру. Так, свідоцтво про право власності на квартиру видавалось КП «БТІ м. Донецька», яке на теперішній час не має права видати нове свідоцтво. У старому свідоцтві про право власності на квартиру не вказані долі, якими володіють спадкодавець - ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_4 За таких обставин нотаріус не може оформити позивачу свідоцтво про право на спадщину у спільній власності двох власників, долі яких не визначені.

Просив визначити йому, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ? частину квартири АДРЕСА_1, що знаходиться у спільній власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3; визнати за ним, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, що залишилась після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у заяві. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Представник відповідач пояснив, що між померлою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 була усна домовленість про те, що спірна квартира залишиться тому з них, хто проживе довше. Однак, так не відбулось. Факту складання заповіту представники відповідача не оспорювали, відомостей про те, що заповіт оспорено та визнано недійсним суду не надали. У задоволенні позову просили відмовити повністю.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши докази у справі в їх сукупності, прийшов до висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла тітка позивача - ОСОБА_5, про що видано свідоцтво про смерть від 30.09.2013 року, видане Донецьким міським відділом РАЦС Головного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №840 (а.с. 8). Факт родинних відносин позивача та ОСОБА_5 в судовому засіданні не оспорювався.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на наступне нерухоме майно: частка в квартирі АДРЕСА_1, що належить померлій та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) №13698 від 06.09.1993 року (а.с. 7).

Згідно вказаного свідоцтва, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_4 Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та зареєстрована в КП «БТІ м. Донецька».

18.02.2013 року ОСОБА_5 було складено заповіт, яким вона заповідала ОСОБА_1 все належне їй майно (а.с. 34). Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №231. В судовому засіданні судом встановлено, що вказаний заповіт сторонами не оспорювався та недійсним не визнано. Копію вказаного заповіту разом із витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі було надіслано нотаріусом на адресу суду (а.с. 33-35).

Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

У той же час, відповідно до ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Таким чином, судом встановлено, що право на виділ частки у праві спільної сумісної власності мають лише співвласники. Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визначення йому частки у квартирі АДРЕСА_1 є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі, у їх задоволенні необхідно відмовити.

У той же час, суд вважає за необхідність виділити частку у праві спільної сумісної власності, що належала померлій ОСОБА_5 у розмірі ? частки квартири АДРЕСА_1.

Щодо позовних вимог про визнання права власності на ? частину квартири у порядку спадкування суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.п. 26-28 Постанови Постановою КМУ від 22.06.2011 року №703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно» визначено, що одним з документів, що підтверджує виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є рішення суду, що набрало законної сили.

Таким чином, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження наявності у нього права на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 згідно заповіту від 18.02.2013 року. Позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на законі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визначення частки у спільному сумісному майні та визнання права власності на ? частину квартири у порядку спадкування та визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування на ? частину квартири АДРЕСА_1, що залишилась після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Справу розглянуто в межах заявлених позивачем позовних вимог з урахуванням обраного позивачем способу захисту права.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 26-28 Постанови Постановою КМУ від 22.06.2011 року №703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно», ст.ст. 328, 370, 1222, 1226, 1268 ЦК України, ст.ст. 11, 58-60, 88 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визначення частки у спільному сумісному майні та визнання права власності на ? частину квартири у порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування на ? частину квартири АДРЕСА_1, що залишилась після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м.Донецька до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька В.П. Цукуров