Рішення № 36983298, 31.01.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2014 року

Справа № 912/1997/13

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1997/13

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал", м. Костянтинівка Донецької області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Хлоріс", м. Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 229 290,81 грн.

Представники :

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 215 760.00 грн., штрафних санкцій згідно п. 6.2. договору в сумі 10 788,00 грн., пені в сумі 2 228,53 грн., процентів річних в сумі 514,28 грн., всього в розмірі 229 290,81 грн.

Представники сторін в судовому засіданні 31.01.14 р. участі не брали, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання 21.01.14 р. позивачем та 20.01.14 р. відповідачем ухвали суду від 15.01.14 р. (а.с. 50-51).

28.01.14 р. на адресу господарського суду надійшло клопотання позивача № 08/13 від 24.01.14 р. про розгляд справи без участі повноважного представника товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал" та підтримання позовних вимог в поному обсязі (а.с. 53).

Оскільки явка представника позивача в засідання суду обов'язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом сторони, а не її обов'язком, господарський суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача.

Відповідач вимог суду не виконав, письмових заперечень або будь-яких пояснень по суті спору суду не надав.

31.01.14 р. відповідачем засобами факсимільного зв'язку надіслано до господарського суду платіжне доручення № 24 про сплату 28.01.14 р. 40 092,50 грн. заборгованості (а.с. 57).

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

30.09.13 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал" (далі - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Хлоріс" (далі - Покупець) укладено договір № 040281 (далі - Договір, а.с. 18-21).

Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов'язується протягом строку дії Договору поставляти Покупцю визначену цим Договором та невід'ємними додатками (специфікаціями) до нього продукцію виробничо-технічного призначення, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати її вартість в порядку і в строки, передбачені цим Договором та невід'ємними додатками до нього; предметом поставок за цим Договором є визначена родовими ознаками продукція виробничо-технічного призначення - аммофос 10 46 (СТ ТОО 390838120142-03-2010), далі іменований - товар, фасований у мішки місткістю 50 +/- 1 кг. у кількості 65 тонн (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

У розділі 2 Договору сторонами погоджено ціну, загальну суму Договору та порядок розрахунків за Договором.

Так, згідно п.п. 2.1. - 2.2. Договору, ціна за одну тону аммофоса на момент укладання Договору складає 4650,00 грн., у тому числі ПДВ - 775,000 грн. Ціна розуміється на умовах постачання СРТ - ст. Олександрія Одеської залізниці, код 410400, код вантажоотримувача 2327, код залізниці 1305610, отримувач ТОВ "Хлоріс", код ОКПО 38127350 згідно Інкотермс у редакції 2000 року. Поставка товару здійснюється залізничним транспортом; кількість, ціна, терміни та умови постачання кожної партії товару узгоджуються сторонами у специфікаціях на постачання товару. Кожна погоджена сторонами специфікація підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється печатками та є невід'ємною частиною цього Договору.

Сума цього Договору на момент укладання складає 302 250,00 грн. з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Договору визначається сумою вартості фактично поставленої кількості товару за даним Договором (п. 2.3. Договору).

У відповідності до п.п. 2.5., 2.6. Договору, оплата товару, що підлягає поставці за цим Договором здійснюється Покупцем в безготівковому порядку у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника; товар повинен бути оплачений Покупцем протягом тридцяти календарних днів з моменту поставки товару.

Пунктами 3.1. - 3.3. Договору визначено, що постачання товару Покупцеві здійснюється Постачальником на базисі поставки згідно Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс в редакції 2000 року на підставі письмової заявки Покупця; кількість товару, що підлягає постачанню в кожній окремій партії узгоджується сторонами; ризик втрати чи пошкодження товару, право власності на товар, а також обов'язок несення витрат, пов'язаних з товаром, переходять від Постачальника до Покупця в момент виконання Постачальником своїх зобов'язань по поставці товару (визначається згідно відповідного підпункту пункту 3.1. Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.13 р., а в частині взаєморозрахунків - до їх повного і належного виконання (п. 7.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками Постачальника та Покупця, скріплений круглими печатками підприємств.

Як вбачається з письмових пояснень позивача № 08/11 від 15.01.14 р., специфікації до Договору сторонами не укладались, оскільки всі істотні умови поставки (найменування товару, кількість, ціна товару та загальна вартість Договору) узгоджені сторонами у Договорі (а.с. 47).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору, Постачальником на підставі видаткової накладної № РН-007611 від 01.10.13 р. поставлено Покупцю визначений Договором товар на суму 215760,00 грн. та на підставі видаткової накладної № РН-007787 від 06.11.13 р. - товар на суму 95092,50 грн., всього на суму 310 852,50 грн., що відповідає умовам укладеного стороами Договору (а.с. 23-25).

Вказані вище видаткові накладні містять відмітку про отримання товару відповідачем, а саме: підпис повноважного представника Покупця та відтиск печатки підприємства у графі "Отримав (ла)".

З метою виконання Покупцем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару, позивачем, як Постачальником, виставлено відповідачу, як Покупцю, рахунок-фактуру № СФ-00054204 на суму 215 760,00 грн. та рахунок - фактуру № СФ-00054206 від 06.11.13 р. на суму 95 092,50 грн. (а.с. 22, 24).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав.

За твердженням позивача, сума основної заборгованості відповідача за отриманий товар перед позивачем становить 215 760,00 грн.

Оскільки зазначену заборгованість відповідач не сплатив, позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Однак, як вбачається з підписаного позивачем акту звірки взаємних розрахунків від 15.01.14 р., що відображає господарські операції сторін за Договором, сальдо на 15.01.14 р. складає 40 092,50 грн. (а.с. 36).

При цьому, оплату за Договором відповідач здійснював наступним чином: згідно банківської виписки БВ-0000374 від 29.11.13 р. відповідачем здійснено оплату в сумі 23499,81 грн., згідно банківської виписки БВ-0000390 від 12.12.13 р. - в сумі 35 000,00 грн., згідно банківської виписки БВ-0000391 від 13.12.13 р. - в сумі 20 000,00 грн., згідно банківської виписки БВ-0000394 від 17.12.13 р. - в сумі 100 000,19 грн., згідно банківської виписки БВ-0000403 від 26.12.13 р. - в сумі 37 260,00 грн., згідно банківської виписки БВ-0000405 від 30.12.13 р. - в сумі 25 000,00 грн. та згідно банківської виписки БВ-0000005 від 14.01.14 р. - в сумі 30 000,00 грн. (а.с.40 - 46).

Загалом, як вбачається з наданих позивачем документів, за період з 29.11.13 р. по 14.01.14 р. відповідачем сплачено заборгованість за Договором в сумі 310 852,50 грн., залишок заборгованості складає 40 092,50 грн.

Таким чином, господарським судом з'ясовано, що до порушення провадження у даній справі (05.12.13 р.) відповідачем частково погашено заборгованість за Договором в сумі 23 499,81 грн., що вбачається з банківської виписки з рахунку позивача за 29.11.13 р. (а.с. 46) і після порушення провадження у справі відповідачем частково погашено заборгованість за Договором на загальну суму 247 260,19 грн.

Крім того, 31.01.14 р. відповідачем на адресу суду засобами факсимільного зв'язку направлено платіжне доручення № 24 від 28.01.14 р. про сплату відповідачем в рахунок погашення заборгованості за Договором 40 092,50 грн. (а.с. 57).

Отже, в період знаходження даної справи в провадженні господарського суду відповідачем в повному обсязі погашено пред"явлену до стягнення позивачем заборгованість за Договором в сумі 215 760,00 грн.

Оскільки пред'явлена до стягнення з Покупця заборгованість в сумі 215 760,00 грн. відповідачем сплачена після порушення провадження у справі, провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв"язку з відсутністю предмету спору.

В позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2228,53 грн., штраф в розмірі 10788,00 грн. та 3% річних в сумі 514,28 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Обґрунтовуючи свою вимогу про стягнення пені в сумі 2228,53 грн., позивач посилається на норми ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", які визначають, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З наведених правових норм вбачається, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом, що регулює відповідні правовідносини.

Оскільки розмір пені за порушення грошового зобов'язання за договором поставки спеціальним законом не врегульовано і сторонами в Договорі такий розмір не погоджено, нарахування позивачем пені в розмірі 2228,53 грн. є безпідставним і відповідна вимога задоволенню не підлягає.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що у разі прострочення Покупцем строків оплати більш ніж на п'ять банківських днів, Покупець додатково сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5% від вартості неоплаченого в строк товару.

Оскільки наданий позивачем розрахунок штрафу є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи (а.с. 4), сума штрафу в розмірі 10788,00 грн. підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 514,28 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно відповідного розрахунку, позивачем нараховано 3% річних в сумі 514,28 грн. за період з 01.11.13 р. по 29.11.13 р. на суму 215760,00 грн. (а.с. 5).

Господарський суд вважає за необхідне дещо уточнити наданий позивачем розрахунок 3% річних. Так, 29.11.13 р. відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості за Договором, а тому вказана дата не має бути включена до періоду прострочення заборгованості.

Таким чином, 3% річних мають бути нараховані на суму 215760,00 грн. за період з 01.11.13 р. по 28.11.13 р. (включно), що складає 496,54 грн.

Враховуючи вище наведене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В іншій частині вимоги позивача є безпідставними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хлоріс" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, буд. 130, код 38127350, п/р 26007391528000 в ПАТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал" (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. 6-го Вересня, 40-А, код 30544334, п/р 26002962489331 в ПАТ "ПУМБ" м. Донецьк, МФО 334851) заборгованість в сумі 11 284, 54 грн., з яких: 10 788,00 грн. - штраф, 496,54 грн. - 3 % річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 4 540,90 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 215 760,00 грн. припинити.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копію рішення направити сторонами, а саме:

позивачу за адресою: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. 6-го Вересня, 40-А;

відповідачу за адресою: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, буд. 130.

Повне рішення складено 05.02.2014 р.

Суддя Л. С. Коротченко