Постанова № 36983100, 30.01.2014, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 січня 2014 р. Справа № 820/814/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю: представника позивача - Галецького І.М.,

представника відповідача - Павленка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Група Безпеки" до Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Група Безпеки" (надалі за текстом - ТОВ "Каскад-Група-Безпеки", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі за текстом - Індустріальна ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській обл., відповідач), в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.10.2013 року № 0000162240.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що керівником Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, на підставі акту про результати камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Каскад-Група Безпеки" за червень-серпень 2013 року від 26.09.2013 року № 995/22.4-07/34955195 прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.10.2013 року № 0000162240. Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення - рішення прийнято неправомірно та підлягає скасуванню, оскільки висновки акту перевірки щодо відсутності сум ПДВ по рядку 25.1 декларації з ПДВ за червень, липень, серпень 2013 року можливо пов'язано з нестабільною роботою сервера або програмного забезпечення та може мати статус арифметичної помилки в наслідок такого збою.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги ТОВ "Каскад-Група Безпеки" є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини, встановлені в акті перевірки відносно позивача, у зв'язку з чим податкове повідомлення рішення прийнято правомірно.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Група Безпеки" зареєстроване як суб'єкт господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи 34955195, місцезнаходження: 61047, м. Харків, вул. Тархова, буд. 7 кв. 45, запис проведення державної реєстрації № 14801020000035237, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АВ № 505501.

Судом встановлено, що Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було проведено камеральну перевірку електронних даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Каскад-Група Безпеки" за червень-серпень 2013 року.

За результатами вказаної перевірки, податковим органом було складено акт від 26.09.2013 року № 995/22.4-07/34955195, яким встановлені порушення, а саме:

- підприємство позначило рядок 25 за червень 2013 року на суму 12179,00 грн., по рядку 25.1 ця сума відсутня; за липень 2013 року на суму 14293,00 грн., по рядку 25.1 ця сума відсутня; за серпень 2013 року на суму 23706,00 грн., по рядку 25.1 ця сума відсутня, чим порушено п. 123.1 ст. 123 розділу 2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями.

На підставі зазначеного акту перевірки, податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення від 01.10.2013 року № 0000162240 про встановлення штрафних санкцій по деклараціях з ПДВ за червень-серпень 2013 року.

Позивачем було оскаржено податкове повідомлення - рішення від 01.10.2013 року № 0000162240 до Головного управління Міндоходів у Харківській області. Рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області від 02.12.2013 року № 4007/10/20-40-10-04-17 скаргу підприємства було залишено без задоволення.

В подальшому, не погодившись з рішенням про результати розгляду скарги 02.12.2013 року № 4007/10/20-40-10-04-17, позивачем подана скарга до Міністерства доходів та зборів України. Відповідно до рішення Міністерства доходів та зборів України від 31.12.2013 року № 18908/6/99-99-10-01-15, скарга ТОВ "Каскад-Група Безпеки" залишена без задоволення.

Суд, погоджуючись з правовою позицією позивача зазначає наступне.

В акті перевірки встановлено порушення п. 123.1 ст. 123 ПК України, а саме позначення підприємством у деклараціях з ПДВ за червень, липень, серпень 2013 року рядку 25 відповідних сум та відсутність цих сум по рядку 25.1 декларацій ПДВ.

Вимоги п. 123.1 ст. 123 ПК України передбачають можливість накладання штрафу у разі самостійного визначення податковим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп.54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України.

Як встановлено судом, ТОВ "Каскад-Група Безпеки" подано декларації за червень-серпень 2013 року до податкового органу шляхом електронної пошти, що відповідає вимогам договору про визнання електронних документів № 2240 від 25.04.2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що примірник декларації з ПДВ за червень-серпень 2013 року, який залишається у підприємства відповідає вимогам ст. 48 ПК України, крім того суми, що позначені у рядку 25 декларації віднесені по рядку 25.1 декларацій з ПДВ.

Суд зазначає, що порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за № 1490/20228.

Згідно з підпунктом 4.6.8 пункту 4.6 розділу V Порядку в рядку 25 "Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та:" декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, та сплачується до загального фонду державного бюджету - рядок 25.1.

На підставі аналізу вказаної норми, а також назви рядку 25 декларації, суд дійшов висновку, що платник податків не може вважатися таким, що не визначив податкове зобов'язання, якщо він вніс до рядку 25 певний показник, що має позитивне значення. Рядок 25.1 декларації є складовою рядка 25, в якому платник податків визначає розмір податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 14.1.156 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Крім того, відповідно до ст. 76 ПК України, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Як вбачається з акту камеральної перевірки від 26.09.2013 року № 995/22.4-07/34955195, перевірка проводилась тільки стосовно рядка 25.1 декларації з податку на додану вартість за червень-серпень 2013 року, без урахування всіх показників зазначених у податкових деклараціях.

Сплата в термін податку на додану вартість за червень-серпень 2013 року підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а саме: № 7911080 від 18.07.2013 року, № 7911130 від 22.08.2013 року та № 7911163 від 11.09.2013 року, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України є помилковими і безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивачем в електронному вигляді були направлені декларації з ПДВ із незаповненим рядком 25.1, так як це спростовується матеріалами справи.

Відповідно до вимог п. 200.10, п. 200.11 ст. 200 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності визначених Кабінетом Міністрів України підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган отримав декларації за червень, липень і серпень 2013 року - 18.07.2013 року, 20.08.2013 року та 20.09.2013 року, тобто без перевищення граничного терміну для їх подання, проте перевірка була проведена 26.09.2013 року, що підтверджується датою складання акту.

Таким чином суд приходить до висновку що податковий орган проводив камеральну перевірку електронних декларацій за червень та липень 2013 року з порушенням вимог діючого законодавства.

За таких обставин вищенаведене є самостійною підставою для задоволення позовних вимог по деклараціях за червень та липень 2013 року.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що висновок податкового органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України не відповідає встановленим обставинам по справі, через що суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомленя-рішення від 01.10.2013 року № 0000162240 підлягають задоволенню

Відповідно до ст. ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до частини 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених в ході судового розгляду обставин суд дійшов висновку про невідповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що дає суду підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваних правових актів індивідуальної дії.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, -

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Група Безпеки" до Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 01.10.2013 року № 0000162240.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Група Безпеки" судовий збір у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05.02.2014 року

Суддя Супрун Ю.О.