Вирок № 36982943, 05.02.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4613/13-к

Номер провадження 1-кп/629/17/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань - Торенко Ю.П., за участі прокурорів - Пузиревського І.Є., Глумакова В.С., адвокатів-захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Петрівка Балаклійського району, Харківської області, громадянина України, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, одруженого, маючого на своєму утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, з повною середньою освітою, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини А0829, старшого стрільця відділення охорони і оборони роти забезпечення, сержанта, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В ході розгляду кримінального провадження, судом встановлено, що 02 квітня 2009 року наказом командира військової частини А0829 №69 ОСОБА_4 призначений на посаду старшого стрільця відділення охорони і оборони роти забезпечення військової частини А0829. Наказом командира військової частини А0829 №400 від 04.12.2006 року ОСОБА_4 присвоєно військове звання - сержант.

Відповідно до ст.28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройних сил України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця. При цьому, відповідно до ст.32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, сержант ОСОБА_4 за своїм військовим званням являвся начальником для військовослужбовців рядового складу, у зв'язку з чим, як військовий начальник, являвся військовою службовою особою.

Також, у цій же військовій частині проходять строкову військову службу солдати ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які за військовим званням по відношенню до сержанта ОСОБА_4 є підлеглими.

Крім цього, згідно з вимогами ст. ст. 11, 16, 32, 58, 59, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та функціональних обов'язків старшого стрільця відділення охорони і оборони роти забезпечення військової частини А0829 від 27 лютого 2011 року, сержант ОСОБА_4під час проходження військової служби повинен був неухильно додержуватись визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, а саме: свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, бути зразком високої культури, скромності й витримки, поважати честь і гідність кожної людини, виявляти повагу до військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержуватись правил військової ввічливості та поведінки, не допускати негідних вчинків. Крім цього, ОСОБА_4, як начальник за військовим званням, повинен встановлювати у підрозділі такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України, повинен показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників), бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності, постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права, проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність.

Разом з тим, сержант ОСОБА_4, будучи військовою службовою особою і достовірно знаючи вищевказані статутні вимоги, які регламентують взаємовідносини між військовослужбовцями, маючи на меті підтвердити своє становище, як військового начальника та військовослужбовця старшого за військовим званням, а також бажаючи принизити особисту честь та гідність підлеглих йому військовослужбовців строкової служби: солдатів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, став на шлях перевищення військовою службовою особою влади та службових повноважень, що виразилося у застосуванні до останніх фізичного насильства.

Так, в один із днів наприкінці листопада - початку грудня 2012 року, в першій половині дня, сержант ОСОБА_4 в кімнаті зберігання особистих речей військовослужбовців роти забезпечення, яка розташована на першому поверсі казарми, що знаходиться на території військової частини А0829, розташованої за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Блюхера, 1, підійшов до солдата ОСОБА_7, якому пред'явив претензії з приводу того, що останній знаходився в кімнаті зберігання особистих речей та грає на мобільному телефоні.

Будучи цим незадоволеним, відразу після пред'явлення претензій, сержант ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на перевищення військовою службовою особою влади, в порушення статутних правил взаємовідносин між начальником та підлеглим, в порушення ст.ст. 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, бажаючи принизити честь та гідність вказаного військовослужбовця, продемонструвати свою удавану перевагу над ним та діючи з вищевказаних мотивів, наніс солдату ОСОБА_7 один сильний удар металевим тремпелем, який тримав в правій руці, по спині в ділянку правої лопатки, чим завдав останньому фізичний біль.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, сержант ОСОБА_4, 20 грудня 2012 року, будучи тимчасово виконуючим обов'язки командира відділення охорони і оборони роти забезпечення в першій половині дня, в кімнаті зберігання особистих речей військовослужбовців роти забезпечення, яка розташована на першому поверсі казарми, що знаходиться на території військової частини А0829, за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Блюхера, 1, підійшов до солдатів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та почав пред'являти претензії стосовно того, що останні в службовий час п'ють чай.

Будучи цим незадоволеним, відразу після пред'явлення претензій, сержант ОСОБА_4, вийшов з кімнати зберігання особистих речей та відразу повернувся у вищевказану кімнату, при цьому тримаючи в правій руці гумовий кийок.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на перевищення військовою службовою особи влади сержант ОСОБА_4, в порушення ст.ст. 11, 16,32, 58, 59, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, бажаючи продемонструвати над ними свою удавану перевагу та діючи з вищевказаних мотивів, наніс солдату ОСОБА_8 один сильний удар гумовим кийком по правій руці в ділянку передпліччя, чим завдав останньому фізичний біль та солдату ОСОБА_9 один сильний удар гумовим кийком по правому плечі, чим завдав останньому фізичний біль. Солдат ОСОБА_7 уник насилля збоку свого начальника, вибігши із зазначеної кімнати, однак у подальшому, через декілька хвилин сержант ОСОБА_4, тримаючи у правій руці ремінь з форменого одягу прийшов у спальне приміщення такелажного взводу роти забезпечення в/ч А0829, де в той час знаходився солдат ОСОБА_7 і реалізуючи свій злочинний умисел, схопив лівою рукою за ліву руку солдата ОСОБА_7 та наніс останньому приблизно 5-6 ударів форменим ременем, який він тримав в правій руці в ділянку сідниці та ніг, чим завдав останньому фізичний біль.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, сержант ОСОБА_4, 20 січня 2013 року, в другій половині дня, в кімнаті зберігання особистих речей військовослужбовців, яка розташована на першому поверсі казарми, що знаходиться на території військової частини А0829, за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Блюхера, 1, підійшов до солдатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та почав пред'являти претензії відносно того, що останні в службовий час знаходяться у вищевказаній кімнаті.

Будучи цим незадоволеним, відразу після пред'явлення претензій, сержант ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на перевищення військовою службовою особи влади, в порушення ст.ст. 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, бажаючи принизити честь та гідність вказаних військовослужбовців, продемонструвати свою удавану перевагу над ними та діючи з вищевказаних мотивів, наніс солдату ОСОБА_7 один сильний удар гумовим кийком по спині в ділянку лопатки, чим завдав останньому фізичний біль. Відразу, після цього, сержант ОСОБА_4, наніс солдату ОСОБА_8 один сильний удар гумовим кийком по правій нозі в ділянку стегна та ще один удар по спині, чим завдав останньому фізичний біль.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4, свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, підтвердив факт і обставини вчинення правопорушення, так як це зазначено вище. Обвинувачений прохає суд, не позбавляти його волі.

Потерпілі ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в судове засідання не з»явилися, але надали суду письмові заяви, відповідно до яких зазначили, що просять слухати кримінальне провадження за їхньою відсутністю. Цивільні позові по справі не заявляли.

Свідчення обвинуваченого ОСОБА_4, відповідають фактичним обставинам справи та пред'явленому йому обвинуваченню, сторони кримінального провадження не оспорюють фактичні обставини справи, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вивчення інших доказів, що є у справі, у судовому засіданні визнано недоцільним. При цьому судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про правильну кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 424 ч. 2 КК України, як перевищення військовою службовою особою влади, що виразилося в застосуванні насильства щодо підлеглих.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий (а.с. 115 т. 2), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с. 112, 114 т.2). За місцем проходження служби характеризується позитивно (а.с. 101 т. 2).

Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченому, є його щире каяття у вчиненому.

Згідно ст.67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення злочину повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу винного, пом'якшуючі вину обставини, конкретні обставини справи, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції кримінального закону, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Однак, враховуючи те, що ОСОБА_4 щиросердечно розкаявся у вчиненому, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин пом'якшуючих і обтяжуючих покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, тому звільняє його від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати по кримінальному провадженні за проведення судово-дактилоскопічної експертизи від 04.09.2013 року у розмірі 567 гривень 80 копійок підлягають стягненню з ОСОБА_4.

Арешт на майно не накладався.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 - не обирався.

Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України - звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 194 від 04.09.2013 року на користь держави (код доходів 24060300, розрахунковий рахунок 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, в УДКС України в Комінтерновському районі м. Харкова, з відміткою платежу-за експертні послуги) на загальну суму 567 (п»ятсот шістдесят сім) гривень 80 копійок.

Речові докази: гумові кийки в кількості 16 (шістнадцяти) штук, які знаходяться на зберіганні при матеріалах кримінального провадження - після вступу вироку в законну силу - знищити, як такі, що не представляють цінності.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

На підставі ст.126 КПК України сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів в строки і в порядку, зазначеному у вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору, а в разі відсутності їх та інших учасників судового провадження копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя : Н.М. Жмуд