Ухвала суду № 36982664, 05.02.2014, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4343/13-к

1-кп/703/12/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2014 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Овсієнка В.В.

суддів: Компанійця О.В.

Васильківської Т.В.

з участю прокурора Кривенко Є.П.

за секретаря Ружиної М.М.

потерпілої ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013250230000419 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115, КК України,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим слідством ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 13 лютого 2013 року близько 21 години 00 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, маючи умисел направлений на вбивство, під час сварки, що виникла на побутовому грунті, усвідомлюючи власні дії, за допомогою кухонного ножа, який вихватив з рук потерпілої, наніс один удар своїй співмешканці ОСОБА_5 в область лівої підключичної ділянки тіла, спричинивши останній, згідно висновку експерта №48 від 11 липня 2013 року сліпе проникаюче поранення грудей зліва із ушкодженнями легені, судин основи серця та нисхідної частини дуги аорти, масивний крововилив у ліву грудну порожнину, крововилив у м'які тканини по ходу раньового каналу, які утворилися від дії травматичного предмета, що мав ознаки колюче-ріжучого предмету, від якого настала смерть ОСОБА_5

Він же, 13 лютого 2013 року близько 21 години 20 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, поблизу будинку №46 по вул.. Косіора м. Сміла маючи умисел направлений на вбивство, завдав перехожому ОСОБА_6, три удари ножем в черевну порожнину, спричинивши останньому, згідно висновку експерта №94 від 27 травня 2013 року проникаюче поранення живота з ушкодженням паранефральної (навколо нирки) клітковини зліва із явищами гемоперитонеуму (кровотеча у черевну порожнину0, які утворилися від дії травматичного предмета, що мав ознаки колюче-ріжучого предмету і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя, рани лівої кисті та лівого передпліччя, які утворилися від дії травматичного предмета, що мав ознаки колюче-ріжучого предмету і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, проте свій злочинний умисел направлений на вчинення умисного вбивства ОСОБА_6 до кінця не довів і з причин, що не залежали від його волі, оскільки останньому була своєчасно надана кваліфікована медична допомога.

Він же, 13 лютого 2013 року близько 21 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на перехресті вулиць Косіора та Свердлова м. Сміла Черкаської області, підійшов до автомобіля, що зупинився, водій якого намагався дізнатись, що сталось, тому, що ОСОБА_4 лежав на проїжджій частині, маючи умисел направлений на вбивство, витягнув з-за пазухи ножа та замахнувся ним через відчинене вікно автомобіля в область голови ОСОБА_7 від якого останній ухилився, проте свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, так як останній не виходячи з автомобіля, поїхав з місця події.

Під час досудового слідства сліди крові виявлені на кухонному ножі яким нібито були заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_6 були предметом дослідження судово- цитологічної експертизи з висновку якого вбачається що антигени А і В виявлені в слідах крові на ножі можуть походити від особи з групою крові АВ(1… ) ізосерологічної системи АВО, або за рахунок змішування крові осіб із групами А(11) та В(111).Походження крові від потерпілого ОСОБА_6 не виключається.

У судовому засіданні обвинувачений свою провину у вчиненні злочину інкримінованому йому стороною обвинувачення щодо заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 не визнав, зазначивши, що даний злочин він не вчиняв, а сліди крові залишені на ножі належать його батькові ОСОБА_9 , у якого четверта група крові тобто співпадає із групою крові потерпілого ОСОБА_6 і який намагався утримати його у квартирі та якому він цим ножем пошкодив руку. Заподіяння тілесних ушкоджень свідку ОСОБА_9 а також те що у нього четверта група крові знайшло своє підтвердження в судовому засіданні. По справі була призначена і проведена судова молекулярно-генетична експертиза згідно висновку № 991 мб якої у змивах з ручки ножа та клинка ножа виявлені ознаки крові двох різних осіб чоловічої статі. Походження вказаних ознак від ОСОБА_9 виключається. Оскільки зразок крові ОСОБА_6 на експертизу не надійшов питання щодо походження крові від нього не вирішувалось.

З приводу цього прокурор заявила клопотання про призначення по справі додаткової судової молекулярно-генетичної експертизи, на вирішення якої просила поставити питання: Чи можливе походження виявлених на ножі слідів крові від ОСОБА_6 чи ОСОБА_4? Органу досудового слідства в порядку ст..333 КПК України доручити відібрати у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зразки крові які надати експертам.

Крім того, прокурор просила суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, обгрунтовуючи це тим що проведення експертизи по справі триватиме певний час а термін тримання його під вартою закінчується 5 лютого 2014 року. Обвинувачений може переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Всі учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотань.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити, доручити органу досудового розслідування відібрати зразки крові у потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_4 , призначити по справі додаткову судову молекулярно-генетичну експертизу, оскільки для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження необхідні спеціальні знання в галузі медицини, а згідно зі ст..242 КПК України за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням суду якщо для зясування обставин що мають значення по справі необхідні спеціальні знання, призначається експертиза, ст. 333 КПК України вказує на можливість суду доручити органу досудового слідства проведення певної слідчої чи розшукової дії..

Крім того суд обговоривши доцільність продовження тримання під вартою ОСОБА_4 вважає за необхідне продовжити обвинуваченому дію цього запобіжного заходу ще на 2 місяці, виходячи з того що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів за які може бути призначене покарання у виді довічного позбавлення волі та існування ризиків передбачених ст..177 КПК України, що перебуваючи на волі, він може перешкоджати встановленню істини по справі, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш м'який.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 242, 331, 332,333, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити по справі додаткову судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам НДЕКЦ при ГУ МВС в м.Києві попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

На вирішення експертам поставити питання:

1. Чи збігаються генетичні ознаки крові людини на змиві з ручки ножа та змиві клинка ножа з генетичними ознаками крові ОСОБА_6 чи генетичними ознаками крові ОСОБА_4 ?

Для проведення експертизи, доручити працівникам ОВС СУ УМВС України в Черкаській області ( слідчий Темчишина Л.П.) як органу досудового розслідування, відібрати у обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_6 зразки крові і надати їх у розпорядження експертів.

Дозволити слідчому СУ УМВС провести слідчі дії по відбору зразка крові у обвинуваченого ОСОБА_4 в межах СІ м,Черкаси із залученням медичних працівників цієї установи.

Надати експертам матеріали кримінального провадження 1-КП/703/12/14 щодо ОСОБА_4 з висновком експертизи №77 та 991мб /а.с.229-231/

Судову експертизу провести у строк до 15 березня 2014 року.

Продовжити дію запобіжного заходу - тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 на період розгляду справи судом - 2 місяці, до 5 квітня 2014 року.

Розгляд кримінального провадження відкласти до одержання висновку експертизи, орієнтовно на 11 годину 18 березня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. В. Овсієнко