Постанова № 36981714, 31.01.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2014 р. Справа № 809/248/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі секретаря судового засідання Житняк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора Галицького району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1545,86 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Галицького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі звернувся в суд із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1545,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 згідно свідоцтва про державну реєстрацію є фізичною особою-підприємцем і відповідно до частини 1 статті 14 та статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" була платником страхових внесків відповідно до цього Закону. Всупереч вимог законодавства відповідачем не сплачено страхові внески в сумі 1545,86 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав.

Прокурор і відповідач в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Дослідивши всі наявні в матеріалах справи письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 08.12.1996 року зареєстрована фізичною особою -підприємцем, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію. Крім того, відповідач була платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в територіальних органах Пенсійного фонду України.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (пункт 1 в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, зокрема фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Стаття 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи. Частини третя вказаної статті передбачає, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач у відповідності до статей 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зобов'язаний виконувати обов'язки платника страхових внесків, встановлені Законом.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (пункт 6 в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності є календарний місяць.

Таким чином, несплата у встановлені строки та в повному обсязі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 управлінню Пенсійного фонду України в Галицькому районі є порушенням статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року за № 21-1.

Згідно із частиною 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " (ч.2. ст.106 в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), сума страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у строк, визначений статтею 20 Закону вважається простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків - недоїмкою і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

На підставі ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (ст.106 в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) управління Пенсійного фонду в Галицькому районі рішенням №37 від 27.12.2012 року до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовало штрафні санкції в розмірі 144,90 грн. та нарахувало пеню в розмірі 335,77 грн. (а.с.11).

Вказане рішення відповідачем отримано 03.01.2013 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с.12).

Згідно картки особового рахунку страхувальника ОСОБА_1 в період з 01.01.2010 року по 26.12.2013 року за відповідачем облікується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1545,86 грн. (а.с.10).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в користь управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі (Івано-Франківська область, м. Галич, вул. Шевченка, 10, код ЄДРПОУ 20551050) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування в сумі 1545 (одна тисяча п"ятсот сорок п"ять) грн. 86 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 05.02.2014 року.