Постанова № 36980050, 09.01.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2014 р. Справа №805/17486/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:42 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Грищенка Є.І.,

при секретарі судового засідання Сечкіній К.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Приходько О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-4У від 29.11.2013 року про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 9 852,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-4У від 29.11.2013 року про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 9 852,74 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 29 листопада 2013 року прийнята відповідачем вимога № Ф-4 У про сплату суми боргу в частині недоїмки зі плати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 9852,74 грн. З зазначеною вимогою позивач не погодилась, посилаючись на те, що вона є пенсіонером, який досяг пенсійного віку, через що не повинна сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. З наведених підстав просила визнати протиправними дії відповідача та вказану вимогу скасувати.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позивач повинен сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки отримує пенсію у зв'язку із втратою годувальника, умови призначення якої визначені ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та не є тотожною пенсії за віком. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні в справі докази, судом встановлені наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 10.11.1995 року зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської ради як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с. 8), з 01.01.2012 року знаходиться на спрощеній системі оподаткування (фіксований порядок), що підтверджується свідоцтвом платника єдиного внеску серія НОМЕР_2 (а.с. 9).

Позивач перебуває на обліку в УПФУ в Кіровському районі м. Донецька, з 11.05.2004 року позивачу призначено пенсія за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 (а. с. 7).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема розпорядження № 107342, та не спростовано сторонами, з 2008 року ОСОБА_1 призначена пенсія по втраті годувальника, яку позивач отримує по теперішній час.

29 листопада 2013 року УПФУ в Кіровському районі м. Донецька сформовано вимогу про сплату недоїмки № Ф-4У, якою визначено, що заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску становить 9852,74 грн. (а. с.14).

Відповідно до розрахунків (а.с. 15-17), а також відповідно до наданих пояснень представника відповідача, недоїмка в спірній вимозі виставлена позивачці за період з січня 2011 року по червень 2013 року включно.

Встановлені обставини справи підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Нормою ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірним питанням у справі є наявність правових підстав у позивача для звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно з ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464 (далі Закон №2464).

Як вбачається, з матеріалів справи недоїмка зі сплати єдиного внеску позивачу нарахована з січня 2011 року.

Згідно ч. 1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 10 цього Закону визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Та обставина, що позивачеві спершу було призначено пенсію за віком, а згодом переведено на пенсію за втратою годувальника не є спірною та підтверджено матеріалами пенсійної справи.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

6 серпня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 7 липня 2011 року №3609-VI. Даним Законом доповнено статтю 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», частиною четвертою такого змісту: «4. Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».

Види державних пенсій, які призначаються за Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788, визначені ст. 2 цього Закону.

За змістом п. «а» ч. 1 ст. 2 Закону № 1788 трудові пенсії поділяються на такі види як пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та за вислугу років.

З системного аналізу положень ст. ст. 12-18 Закону № 1788 слідує, що законодавець розрізнив пенсії за віком в залежності від умов їх призначення, визначивши загальні умови призначення пенсії за віком (ст. 12), пільгові умови призначення пенсії за віком (ст. 13), а також особливі умови призначення цього виду пенсії окремим категоріям громадян (працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, інвалідам, учасникам війни, сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства тощо).

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058) визначене поняття «пенсія» - як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом та поняття «пенсіонер - особа, які відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Суд дійшов до висновку, що аналіз норм наведених законів дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 підпадає під визначення «пенсіонер за віком», незважаючи на те, що на даний момент вона отримує пенсію у зв'язку із втратою годувальника, оскільки пенсія їй була призначена по досягненню пенсійного віку, визначеного Законом.

Правовою нормою, яка міститься в ч. 4 ст. 4 Закону № 2464, рівно як і іншими нормами права не встановлено, що звільненню від сплати єдиного внеску підлягають лише ті фізичні особи-підприємці, які є пенсіонерами за віком відповідно до Закону № 1058 і, що пенсіонери, яким призначено пенсію за іншими (спеціальними законами) не мають право на пільгу щодо звільнення від сплати єдиного внеску на підставі ч. 4 ст. 4 Закону №2464.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких умов позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-4 У від 29.11.2013р. підлягають задоволенню.

За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету сума сплаченого ним судового збору, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.2,22) в розмірі 172,05 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-4У від 29.11.2013 року про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 9 852,74 грн. - задовольнити.

Скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про сплату боргу № Ф-4У від 29.11.2013 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (іпд. № НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 172 (сто сімдесят дві) грн. 05 коп.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини 9 січня 2014 року.

Повний текст постанови виготовлений 14 січня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Грищенко Є.І.