Ухвала суду № 36979622, 05.02.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 379/1980/13-к Головуючий у І інстанції Бабоїд О.М.Провадження № 11-кп/780/78/14 Доповідач у 2 інстанції ІгнатюкКатегорія 4 05.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

29 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого-судді Ігнатюка О.В.,

суддів - Левчука О.Д., Гайдай Р.М.,

при секретарі - Гусаку О.О.,

з участю:

прокурора - Скрипки І.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Таращанського районного суду Київської області від 07 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а:

Вироком Таращанського районного суду Київської області від 07 листопада 2013 року,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Вороновиця, Вінницького району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, одруженого, маючого на утриманні чотирьох малолітніх дітей, зареєстрованого в АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, не маючого судимості,

засуджено за ч.1 ст.121 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;

вирішене питання про речові докази.

Відповідно до вироку, ОСОБА_2 10 жовтня 2013 року близько 19 години 10 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в с. Маковецьке, Таращанського району Київської області, біля вхідних воріт приміщення козиної ферми товариства з обмеженою відповідальністю «СК Добриня». Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 який проходив мимо, на ґрунті тривалих неприязних відносин виникла сварка, під час якої ОСОБА_2 дістав з правої кишені штанів розкладний ніж, розклав його та умисно, завдав удар ОСОБА_3 в область живота зліва. В результаті протиправних дій ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_3 тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкого кишечника, які відповідно до судово-медичної експертизи, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_2 указано на незаконність та необґрунтованість вироку. В обґрунтування доводів апеляційної скарги обвинувачений зазначив про порушення права на захист що полягало у ненаданні захисника, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину через його суворість оскільки судом не було враховано того факту, що в обвинуваченого на утриманні перебуває четверо малолітніх дітей. Крім того, вказав на неправильну кримінально-правову кваліфікацію його дій за ч.1 ст.121 КК України. Просив вирок скасувати та ухвалити новий, яким призначити більш м'яке покарання.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

обвинуваченого, який підтримав свою апеляційну скаргу, підтвердив доводи цієї скарги, просив вирок скасувати та пом'якшити призначене йому покарання;

прокурора, який апеляційну скаргу обвинуваченого вважав необґрунтованою та просив залишити її без задоволення, а вирок без змін;

вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильної кримінально-правової кваліфікації не ґрунтуються на матеріалах справи. Так, висновок суду про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочину, за обставин, наведених у вироку стверджується зібраними у справі доказами, серед яких: показання потерпілого ОСОБА_3, відповідно до яких, обвинувачений спричинив йому тілесні ушкодження за обставин, викладених у вироку; показання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до яких він дійсно наніс потерпілому ОСОБА_3 ножове поранення за обставин викладених у вироку; показання експерта ОСОБА_1, відповідно до яких рана у потерпілого відповідає знаряддю, яким вона нанесена; показання свідка ОСОБА_4, відповідно до яких обвинувачений дійсно у час, в місці та за обставин, наведених судом у вироку наніс ОСОБА_3 удар ножем в ліву частину живота; показання свідка ОСОБА_5, відповідно до яких, у потерпілого ОСОБА_3 дійсно було ножове поранення черевної порожнини; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, згідно якого прийнято заяву ОСОБА_3 про нанесення йому тілесних ушкоджень; протокол огляду місця події від 10.10.2013, відповідно до якого в приміщенні ферми виявлено та вилучено знаряддя злочину - розкладний ніж; протокол огляду місця події від 11.10.2013, відповідно до якого в приміщенні ЦРЛ було вилучено одяг потерпілого ОСОБА_3 в якому він був одягнений під час заподіяння йому тілесних ушкоджень; висновок судово-медичної експертизи про те, що у ОСОБА_3 малося тілесне ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкого кишечника; протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння, відповідно до якого ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння; протокол проведення слідчого експерименту; інші докази. Дослідивши указані докази, проаналізувавши їх та давши їм належну юридичну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину. Колегія суддів звертає увагу на те, що указані докази не містять суперечностей, узгоджуються між собою у зв'язку із чим судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про можливість прийняття цих доказів.

Кваліфікація дій засудженого за ч.1 ст.121 КК України є правильною.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо порушення його права на захист, оскільки в матеріалах кримінального провадження міститься заява обвинуваченого ОСОБА_2 про розгляд кримінального провадження без участі захисника.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину через його суворість, не ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд першої інстанції в повній мірі врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Обставини, на які посилається обвинувачений у своїй апеляційній скарзі, повністю враховані судом при постановленні вироку. Наведене указує на те, що покарання обвинуваченому призначене із дотриманням вимог ст.65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів. Підстав для пом'якшення покарання колегія суддів не вбачає.

Підстав для скасування чи зміни вироку Таращанського районного суду Київської області від 07 листопада 2013 року щодо ОСОБА_2 колегія суддів не вбачає, у зв'язку із чим вирок суду слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Таращанського районного суду Київської області від 07 листопада 2013 року, щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

СУДДІ

Ігнатюк О.В Левчук О.Д. Гайдай Р.М.