Постанова № 36979002, 29.01.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2014 р. Справа№ 910/847/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Гончарова С.А.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання - Дмитрина Д.О.

за участю представників:

від позивача: Пінчук-Ніколайчук Ю.В., представник за довіреністю б/н від 02.12.2013; Галков І.О., представник за довіреністю б/н від 10.09.2013;

від відповідача: Полєжаєва К.О., представник за довіреністю №б/н від 25.04.2013;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізінг"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.12.2013

за заявою Фірми "Т.М.М" - Товариство з обмеженою відповідальністю

про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2013

у справі №910/847/13 (суддя - Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізінг"

до Фірми "Т.М.М" - Товариство з обмеженою відповідальністю

про стягнення 183892,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Фірми "Т.М.М" - Товариство з обмеженою відповідальністю про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 заяву Фірми "Т.М.М" - Товариство з обмеженою відповідальністю про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 у справі №910/847/13 задоволено частково. Відстрочено на 1 (один) рік до 05.12.2014 виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 у справі №910/847/13.

Не погоджуючись із ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізінг" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 у справі №910/847/13 та відмовити в задоволенні заяви Фірми "Т.М.М" - Товариство з обмеженою відповідальністю про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 у справі №910/847/13.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, також, судом неповно та необ'єктивно розглянуті обставини справи, упереджено оцінені докази, що призвело до порушення вимог статті 121 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізінг" передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Смірновій Л.Г.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 відповідно до п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду для розгляду апеляційної скарги у справі №910/847/13 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Гончарова С.А. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізінг" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.01.2014.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Фірми "Т.М.М" - Товариство з обмеженою відповідальністю надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просив ухвалу суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання 29.01.2014 з'явились представники сторін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 у справі №910/847/13 та відмовити в задоволенні заяви Фірми "Т.М.М" - Товариство з обмеженою відповідальністю про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 у справі №910/847/13.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 у справі №910/847/13 (залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2013) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" задоволено частково, стягнуто з Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь позивача 264851,54 грн. - суми основного боргу, 9650,26грн. - пені, 1930,04 грн. - 3%, 5528,63грн. - витрат по сплаті судового збору.

08.11.2013 до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства від Фірми "Т.М.М" - Товариства з обмеженою надійшла заява, відповідно до якої заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 у справі №910/847/13 строком на два роки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 заяву Фірми "Т.М.М" - Товариство з обмеженою відповідальністю про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 у справі №910/847/13 задоволено частково. Відстрочено на 1 (один) рік до 05.12.2014 виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 у справі №910/847/13.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вищезазначена норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, проте, нормами чинного законодавства, зокрема ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 ГПК України. За наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до пункту 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Згідно з пунктом 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, в силу положень статті 33 та статті 121 ГПК України для вирішення питання про відстрочку виконання рішення відповідач повинен надати докази того, що дійсно існують такі виняткові обставини, які спричинюють ускладнення або унеможливлюють виконання судового рішення.

Дослідивши подану заяву, колегія суддів зазначає, що в обґрунтування обставин, викладених в заяві, Фірма "Т.М.М" - Товариства з обмеженою відповідальністю посилається на відсутність фінансової можливості вчасно проводити розрахунки з контрагентами та жорсткий графік зобов'язань стосовно погашення наявної заборгованості. Заявник наголошує на тому, що не відмовляється від виконання своїх зобов'язань перед позивачем, проте звертається з проханням відстрочити їх виконання для уникнення наслідків визнання відповідача банкрутом.

В підтвердження викладених обставин відповідачем надано копію консолідованої фінансової звітності незалежного аудиту.

При цьому, судом враховано, що консолідована фінансова звітність - це фінансова звітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні), тобто надає правдиву та неупереджену інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Частинами 1, 2 статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів зазначає, що господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції не досліджено фінансовий стан позивача. Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивач не посилається на свій важкий фінансовий стан, не наводить жодних доказів, які б свідчили про те, що надання відстрочки виконання рішення Фірмі "Т.М.М" - Товариство з обмеженою відповідальністю, призведе до негативних наслідків для позивача.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до приписів статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Розглянувши мотиви поданої заяви, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, дослідивши наявні докази, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що відстрочення наявної у відповідача заборгованості забезпечить виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 у справі №910/847/13 і у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення без створення ризику визнання його банкрутом.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що підстави часткового задоволення заяви Фірми "Т.М.М" - Товариство з обмеженою відповідальністю про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/847/13 від 18.04.2013 матеріально підтвердженні.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва у даній справі, в зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізінг" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізінг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 у справі №910/847/13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 у справі №910/847/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/847/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді С.А. Гончаров

Л.В. Чорна