Рішення № 36978808, 28.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24003/13 28.01.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабзбут»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесенс Кепітал Інвест»

про стягнення 1 231 240,99 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Твердохліб О.В. (представник за довіреністю від 14.01.2014р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донснабзбут» (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесенс Кепітал Інвест» (надалі також - відповідач) 1 092 200,00 грн. основного боргу, 24 969,39 грн. 3% річних та 114 071,60 грн. пені, що разом становить 1 231 240,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за Договором в повному обсязі не виконав, повну вартість поставленої продукції не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2013р., в справі було порушено провадження суддею Морозовим С.М., справі присвоєно №910/24003/13, розгляд було призначено на 21.01.2014р.

В судовому засідання 21.01.2014р. розгляд справи було відкладено до 28.01.2014р.

В судове засідання 28.01.2014р. представники від відповідача не з'явились.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 28 січня 2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2012 року між позивачем (постачальник за Договором) та відповідачем (покупець за Договором) було укладено Договір поставки №0027 (надалі - Договір), згідно п. 1.1. розділу 1 якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачеві продукцію, сировину для харчової промисловості (надалі - продукція), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити продукцію.

Найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються сторонами згідно видаткових накладних в межах строку дії даного Договору. (п. 2.1. розділу 2 Договору).

Загальна кількість продукції, що поставляється за цим Договором, визначається як підсумок всіх фактично переданих позивачем відповідачеві партій продукції. (п. 2.3. розділу 2 Договору).

Відповідно до п. 3.2. розділу 3 Договору продукція вважається переданою відповідачеві з моменту її фактичної передачі йому разом з необхідними супровідними документами та підписання відповідачем відповідного документу про прийняття цієї продукції. З цього моменту відповідач набуває право власності на продукцію.

Загальна вартість продукції за цим Договором складається із вартості всіх партій продукції поставлених за цим Договором. (п. 1.1. розділу 4 Договору).

Орієнтовна сума цього договору становить - 5 000 000,00 грн. (п. 1.5. розділу 4 Договору).

Позивачем згідно умов Договору було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 2 030 619,10 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних:

- №190 від 23.11.2012р. на суму 458 000,00 грн.;

- №213 від 28.11.2012р. на суму 453 419,10 грн.;

- №226 від 30.11.2012р. на суму 149 800,00 грн.;

- №25 від 05.12.2012р. на суму 511 400,00 грн.;

- №92 від 13.12.2012р. на суму 458 000,00 грн.

Отримання товару відповідачем підтверджується відбитками печатки відповідача у зазначених видаткових накладних та підписом уповноважених осіб.

Факт відвантаження позивачем товару також підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями товарно-транспортних накладених: №190 від 23.11.2012р., №213 від 28.11.2012р., №226 від 30.11.2012р., №25 від 05.12.2012р., №92 від 13.12.2012р.

Пунктом 1.3. розділу 4 Договору встановлено, що розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції відповідач здійснює з відповідачем у безготівковій формі в гривнях, протягом 45-ти календарних днів після набуття відповідачем права власності на продукцію (п. 3.2. Договору). Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку відповідача.

Відповідно до п. 7.1. та п. 7.2. розділу 7 Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. цього Договору, та закінчується 31 грудня 2013р. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору не заявить про намір не продовжувати його, то строк дії цього Договору буде автоматично подовжено на 1 (один) календарний рік. Кількість подовжень строку дії Договору не обмежена. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Відповідачем було здійснено позивачу повернення продукції, поставленої за видатковою накладною №213 від 28.11.2012р., на загальну суму 33 419,10 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвіченою копією видаткової накладної (повернення) №ВП-0000026 від 30.11.2012р.

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень, відповідачем було перераховано на рахунок позивача суму коштів в розмірі 905 000,00 грн., а саме:

- платіжним дорученням №23450 від 18.12.2012р. перераховано 5 000,00 грн. за продукцію поставлену за видатковою накладною №190 від 23.11.2012р.;

- платіжним дорученням №362 від 15.01.2013р. перераховано 20 000,00 грн. за продукцію поставлену за видатковою накладною №190 від 23.11.2012р.;

- платіжним дорученням №1242 від 08.02.2013р. перераховано 20 000,00 грн. за продукцію поставлену за видатковою накладною №190 від 23.11.2012р.;

- платіжним дорученням №1292 від 11.02.2013р. перераховано 20 000,00 грн. за продукцію поставлену за видатковою накладною №190 від 23.11.2012р.;

- платіжним дорученням №1409 від 13.02.2013р. перераховано 10 000,00 грн. за продукцію поставлену за видатковою накладною №190 від 23.11.2012р.;

- платіжним дорученням №3798 від 29.04.2013р. перераховано 100 000,00 грн. за продукцію поставлену за видатковою накладною №190 від 23.11.2012р.;

- платіжним дорученням №3799 від 29.04.2013р. перераховано 100 000,00 грн. за продукцію поставлену за видатковою накладною №190 від 23.11.2012р.;

- платіжним дорученням №3800 від 29.04.2013р. перераховано 50 000,00 грн. за продукцію поставлену за видатковою накладною №190 від 23.11.2012р.;

- платіжним дорученням №3801 від 29.04.2013р. перераховано 50 000,00 грн. за продукцію поставлену за видатковою накладною №190 від 23.11.2012р.;

- платіжним дорученням №3802 від 29.04.2013р. перераховано 83 000,00 грн. за продукцію поставлену за видатковою накладною №190 від 23.11.2012р.;

- платіжним дорученням №3803 від 29.04.2013р. перераховано 32 000,00 грн. за продукцію поставлену за видатковою накладною №213 від 28.11.2012р.;

- платіжним дорученням №3865 від 30.04.2013р. перераховано 27 000,00 грн. за продукцію поставлену за видатковою накладною №226 від 30.11.2012р.;

- платіжним дорученням №3864 від 30.04.2013р. перераховано 388 000,00 грн. за продукцію поставлену за видатковою накладною №213 від 28.11.2012р.

Залишок вартості поставленої позивачем продукції на суму 1 092 200,00 грн. (вартість поставленого товару на суму 2 030 619,00 грн. - повернення товару на суму 33 419,10 грн. - проведений відповідачем розрахунок за отриману продукцію на суму 905 000,00 грн.) відповідачем оплачено не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши умови укладеного між сторонами Договору, судом встановлено, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, зважаючи на положення частини другої ст. 610 ЦК України обов'язок відповідача виконати зобов'язання по оплаті вартості поставленої позивачем продукції повинен був бути виконаний:

- за видатковою накладною №190 від 23.11.2012р. - до 07.01.2013р. включно;

- за видатковою накладною №213 від 28.11.2012р. - до 12.01.2013р. включно;

- за видатковою накладною №226 від 30.11.2012р. - до 14.01.2013р. включно;

- за видатковою накладною №25 від 05.12.2012р. - до 19.01.2013р. включно;

- за видатковою накладною №92 від 13.12.2012р. - до 27.01.2013р. включно.

Однак, з огляду на те, що п. 1.3. розділу 4 Договору встановлено строк здійснення відповідачем розрахунків за отриману продукцію в 45 календарних днів після набуття відповідачем права власності на продукцію (тобто з моменту її фактичної передачі - п. 3.2. розділу 3 Договору), проте відповідачем свого обов'язку в повному обсязі не виконано та вартість продукції в розмірі 1 092 200,00 грн. у строк, визначений Договором, на рахунок позивача не проведено.

Отже, з урахуванням викладеного, обов'язок відповідача щодо оплати вартості поставленого позивачем товару настав та відповідачем не виконаний.

Оскільки, як підтверджено матеріалами справи, свої зобов'язання відповідач за Договором щодо повної оплати вартості продукції в строк визначений Договором не виконав, то заборгованість останнього по оплаті вартості продукції складає 1 092 200,00 грн.

Таким чином, з огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 1 092 200,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 114 071,60 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.7. розділу 6 Договору сторонами встановлено, що за прострочення платежу відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом встановлено, що наданий позивачем до позовних матеріалів розрахунок суми пені здійснений позивачем за період більший ніж у відповідача виник обов'язок по сплаті коштів за отриману продукцію, а також без врахування положень ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто за більший ніж 6 місяців період.

З урахуванням викладеного, за порушення відповідачем строків оплати вартості продукції за Договором, до стягнення з останнього підлягає сума пені, нарахована наступним чином:

- за видатковою накладною №190 від 23.11.2012р.:

- 453 000,00 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 5 000,00 грн.) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ) х 7 (кількість днів прострочки з 08.01.2013р. по 14.01.2013р.)/ 365 = 1 303,15 грн. (сума пені);

- 433 000,00 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 25 000,00 грн.) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ) х 24 (кількість днів прострочки з 15.01.2013р. по 07.02.2013р.)/ 365 = 4 270,68 грн. (сума пені);

- 413 000,00 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 45 000,00 грн.) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ) х 3 (кількість днів прострочки з 08.02.2013р. по 10.02.2013р.)/ 365 = 509,17 грн. (сума пені);

- 393 000,00 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 65 000,00 грн.) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ) х 2 (кількість днів прострочки з 11.02.2013р. по 12.02.2013р.)/ 365 = 323,01 грн. (сума пені);

- 383 000,00 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 75 000,00 грн.) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ) х 75 (кількість днів прострочки з 13.02.2013р. по 28.04.2013р.)/ 365 = 11 804,79 грн. (сума пені);

- 100 000,00 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 358 000,00 грн.) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ) х 42 (кількість днів прострочки з 29.04.2013р. по 09.06.2013р.)/ 365 = 1 726,02 грн. (сума пені);

- 100 000,00 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 358 000,00 грн.) х 14% (подвійна облікова ставка НБУ) х 29 (кількість днів прострочки з 10.06.2013р. по 08.07.2013р.)/ 365 = 1 112,32 грн. (сума пені);

- за видатковою накладною №213 від 28.11.2012р.:

- 420 270,00 грн. (сума боргу з урахування повернення продукції на суму 33 149,10 грн.) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ) х 107 (кількість днів прострочки з 12.01.2013р. по 28.04.2013р.)/ 365 = 18 480,36 грн. (сума пені);

- 388 270,00 грн. (сума боргу з урахування повернення продукції на суму 33 149,10 грн. та сплати в розмірі 32 000,00 грн.) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ) х 1 (кількість днів прострочки за 29.04.2013р.)/ 365 = 159,56 грн. (сума пені);

- 270,00 грн. (сума боргу з урахування повернення продукції на суму 33 149,10 грн. та сплати в розмірі 420 000,00 грн.) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ) х 41 (кількість днів прострочки з 30.04.2013р. по 09.06.2013р.)/ 365 = 4,54 грн. (сума пені);

- 270,00 грн. (сума боргу з урахування повернення продукції на суму 33 149,10 грн. та сплати в розмірі 420 000,00 грн.) х 14% (подвійна облікова ставка НБУ) х 33 (кількість днів прострочки з 10.06.2013р. по 12.07.2013р.)/ 365 = 3,41 грн. (сума пені);

- за видатковою накладною №226 від 30.11.2012р.:

- 149 800,00 грн. (сума боргу) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ) х 106 (кількість днів прострочки з 14.01.2013р. по 29.04.2013р.)/ 365 = 6 525,53 грн. (сума пені);

- 122 800,00 грн. (сума боргу з урахуванням сплати в розмірі 27 000,00 грн.) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ) х 41 (кількість днів прострочки з 30.04.2013р. по 09.06.2013р.)/ 365 = 2 069,09 грн. (сума пені);

- 122 800,00 грн. (сума боргу з урахуванням сплати в розмірі 27 000,00 грн.) х 14% (подвійна облікова ставка НБУ) х 35 (кількість днів прострочки з 10.06.2013р. по 14.07.2013р.)/ 365 = 1 648,54 грн. (сума пені);

- за видатковою накладною №25 від 05.12.2012р.:

- 511 400,00 грн. (сума боргу) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ) х 142 (кількість днів прострочки з 19.01.2013р. по 09.06.2013р.)/ 365 = 29 843,34 грн. (сума пені);

- 511 400,00 грн. (сума боргу) х 14% (подвійна облікова ставка НБУ) х 40 (кількість днів прострочки з 10.06.2013р. по 19.07.2013р.)/ 365 = 7 846,13 грн. (сума пені);

- за видатковою накладною №92 від 13.12.2012р.:

- 458 000,00 грн. (сума боргу) х 15% (подвійна облікова ставка НБУ) х 134 (кількість днів прострочки з 27.01.2013р. по 09.06.2013р.)/ 365 = 25 221,36 грн. (сума пені);

- 458 000,00 грн. (сума боргу) х 14% (подвійна облікова ставка НБУ) х 48 (кількість днів прострочки з 10.06.2013р. по 27.07.2013р.)/ 365 = 8 432,21 грн. (сума пені).

Отже, загальна сума пені, згідно вищевикладених розрахунків, складає 121 374,21 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то до стягнення з відповідача підлягає сума пені в розмірі 114 071,60 грн., заявлена позивачем до стягнення, а відповідна позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних в розмірі 24 969,39 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений позивачем в позовних матеріалах розрахунок 3% річних, судом визнаного його не обґрунтованим, оскільки нарахування позивачем здійснено за період більший ніж у відповідача виник обов'язок по сплаті коштів за отриману продукцію.

З урахуванням викладеного, за порушення відповідачем строків оплати вартості продукції за Договором, до стягнення з останнього підлягає сума 3% річних, нарахована за наступним чином:

- за видатковою накладною №190 від 23.11.2012р.:

- 453 000,00 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 5 000,00 грн.) х 3% річних х 7 (кількість днів прострочки з 08.01.2013р. по 14.01.2013р.)/ 365 = 260,63 грн. (сума 3% річних);

- 433 000,00 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 25 000,00 грн.) х 3% річних х 24 (кількість днів прострочки з 15.01.2013р. по 07.02.2013р.)/ 365 = 854,13 грн. (сума 3% річних);

- 413 000,00 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 45 000,00 грн.) х 3% річних х 3 (кількість днів прострочки з 08.02.2013р. по 10.02.2013р.)/ 365 = 101,83 грн. (сума 3% річних);

- 393 000,00 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 65 000,00 грн.) х 3% річних х 2 (кількість днів прострочки з 11.02.2013р. по 12.02.2013р.)/ 365 = 64,60 грн. (сума 3% річних);

- 383 000,00 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 75 000,00 грн.) х 3% річних х 75 (кількість днів прострочки з 13.02.2013р. по 28.04.2013р.)/ 365 = 2 360,95 грн. (сума 3% річних);

- 100 000,00 грн. (сума боргу з урахування сплати в розмірі 358 000,00 грн.) х 3% річних х 122 (кількість днів прострочки з 29.04.2013р. по 12.08.2013р.)/ 365 = 1 002,73 грн. (сума 3% річних);

- за видатковою накладною №213 від 28.11.2012р.:

- 420 270,00 грн. (сума боргу з урахування повернення продукції на суму 33 149,10 грн.) х 3% річних х 107 (кількість днів прострочки з 12.01.2013р. по 28.04.2013р.)/ 365 = 3 696,07 грн. (сума 3% річних);

- 388 270,00 грн. (сума боргу з урахування повернення продукції на суму 33 149,10 грн. та сплати в розмірі 32 000,00 грн.) х 3% річних х 1 (кількість днів прострочки за 29.04.2013р.)/ 365 = 31,91 грн. (сума 3% річних);

- 270,00 грн. (сума боргу з урахування повернення продукції на суму 33 149,10 грн. та сплати в розмірі 420 000,00 грн.) х 3% річних х 121 (кількість днів прострочки з 30.04.2013р. по 12.08.2013р.)/ 365 = 2,68 грн. (сума 3% річних);

- за видатковою накладною №226 від 30.11.2012р.:

- 149 800,00 грн. (сума боргу) х 3% річних х 106 (кількість днів прострочки з 14.01.2013р. по 29.04.2013р.)/ 365 = 1 305,10 грн. (сума 3% річних);

- 122 800,00 грн. (сума боргу з урахуванням сплати в розмірі 27 000,00 грн.) х 3% річних х 121 (кількість днів прострочки з 30.04.2013р. по 12.08.2013р.)/ 365 = 1 221,27 грн. (сума 3% річних);

- за видатковою накладною №25 від 05.12.2012р.:

- 511 400,00 грн. (сума боргу) х 3% річних х 206 (кількість днів прострочки з 19.01.2013р. по 12.08.2013р.)/ 365 = 8 658,77 грн. (сума 3% річних);

- за видатковою накладною №92 від 13.12.2012р.:

- 458 000,00 грн. (сума боргу) х 3% річних х 198 (кількість днів прострочки з 27.01.2013р. по 12.08.2013р.)/ 365 = 7 453,47 грн. (сума 3% річних).

Таким чином, за розрахунками суду, сума 3% річних в загальному підрахунку складає 27 014,14 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то до стягнення з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 24 969,39 грн., заявлена позивачем до стягнення, а відповідна позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, дослідивши всі матеріали та обставини справи, перевіривши їх наявними в справі доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/24003/13 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір позивача у розмірі 24 624,82 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесенс Кепітал Інвест» (код ЄДРПОУ 34047146, адреса: 01014, м. Київ, Печерський район, пров. Мічуріна, 3/2, літера А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабзбут» (код ЄДРПОУ 36253181, адреса: 83121, м. Донецьк, просп. Київський, 1Б) основний борг в розмірі 1 092 200,00 грн. (один мільйон дев'яносто дві тисячі двісті гривень 00 копійок), пеню в розмірі 114 071,60 грн. (сто чотирнадцять тисяч сімдесят одна гривня 60 копійок), 3% річних в розмірі 24 969,39 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 39 копійок) та судовий збір в розмірі 24 624,82 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять чотири гривні 82 копійки).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.02.2014р.

Суддя С.М. Морозов