Рішення № 36978740, 29.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19924/13 29.01.14 р.

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

про стягнення 6 960,90 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

при секретарі судового засідання Левітасі Я.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Глоба В.В. за довіреністю № 4 від 30.12.2013 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова» (надалі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (надалі - відповідач) про стягнення 6 960,90 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду місту Києва від 18.10.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.11.2013 р.

07.11.2013 р. надійшла відповідь МТСБ України на запит суду.

12.11.2013 р. відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позову заперечує.

Ухвалою суду від 14.11.2013 р. розгляд справи відкладено на 28.11.2013 р.

26.11.2013 р. від позивача надійшло заперечення на відзив.

В судовому засіданні 14.11.2013 р. представником відповідача було подано відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 14.11.2013 р. оголошувалась перерва до 27.11.2013 р.

26.11.2013 р. від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 27.11.2013 р. оголошувалась перерва до 09.12.2013 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 09.12.2013 р. у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному справу № 910/21696/13 передано для розгляду судді Лиськову М.О.

Ухвалою від 09.12.2013 р. суддею Лиськовим М.О. прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 25.12.2013 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 17.12.2013 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою від 17.12.2013 р. суддею Зеленіною Н.І. прийнято справу до провадження.

Ухвалою суду від 25.12.2013 р. розгляд справи відкладено на 22.01.2014 р.

В судовому засіданні 22.01.2013 р. представником позивача було подано клопотання про долучення документа до матеріалів справи.

В судовому засіданні 22.01.2014 р. оголошувалась перерва до 29.01.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання 29.01.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 21.09.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

10.07.2009 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ілта» (Страхувальник) було укладено генеральний Договір № 3565 страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземних транспортних засобів.

За умовами вказаного Договору та Страхового сертифіката № 1166 від 05.04.2010 р. застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу «Субару», державний реєстраційний № АА 4203 ВІ.

18.08.2010 р. по вул. Саксаганського в м. Києві відбулась ДТП за участю транспортних засобів «Субару», державний реєстраційний № АА 4203 ВІ, автомобіля «Шевролет», державний реєстраційний № НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України.

Внаслідок вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль «Субару», державний реєстраційний № АА 4203 ВІ, власнику вказаного транспортного засобу була завдана матеріальна шкода, розмір якої відповідно до ремонтної калькуляції № 3758 від 20.10.2010 р. становить 12 960,90 грн.

За страховим випадком - ДТП, що сталась за участю застрахованого автомобіля, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 6 960,90 грн., шляхом зарахування взаємних однорідних вимог на підставі відповідної угоди, укладеної між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ілта».

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що автомобіль «Шевролет», державний реєстраційний № НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди, застрахований відповідачем за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1030438.

Зазначеним Полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є особою, яка, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» зобов'язана відшкодувати завдану ДТП шкоду у розмірі та порядку, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за генеральним Договором № 3565 страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземних транспортних засобів, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.11.08 р.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не було подано доказів оцінки заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди, які б відповідали вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність».

Проте, суд звертає увагу на норми ст. 25 Закону України «Про страхування», які визначають, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Пунктом 3.4.1.8. Генерального Договору № 3565 страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземних транспортних засобів, сторони погодили, що документами, що підтверджують вартість відновлювального ремонту, зокрема, є калькуляція, складена працівниками Страховика за допомогою програмного комплексу Аудатекс.

Таким чином, виплата страхового відшкодування позивачем виконана у відповідності до вимог Генерального Договору № 3565.

При цьому, відносини позивача та ТОВ «Ілта» не регулюються нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що свідчить про безпідставність тверджень, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанова № 5015/2876/12 від 04.02.2013 р.).

Крім того, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Таким чином, суд вважає заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

У той же час, судом встановлено, що до суми позовних вимог включено франшизу відповідача, передбачену Полісом ВЕ/1030438, у розмірі 510,00 грн., а отже, в цій частині у позові належить відмовити.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 450,90 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позову належить відмовити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Артема, 40; код ЄДРПОУ 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11; код ЄДРПОУ 31241449) 6 450 (шість тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 90 коп. страхового відшкодування та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 31.01.2014 р.

Суддя Н.І. Зеленіна