Рішення № 36978731, 27.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/24014/13 27.01.14

За позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (позивач-1), Київської обласної ради (позивач-2), Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" (позивач-3)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 667 647,55 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від прокурора: Карман В.В. (посвідчення від 16.07.2013);

від позивача 1: Гордійчук Д.В. (за довіреністю №9-К від 29.11.2013);

від позивача 2: не з'явилися;

від позивача 3: Іванов В.В.;

від відповідача: не з'явилися.

В судовому засіданні 27 січня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

10.12.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (позивач-1), Київської обласної ради (позивач-2), Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" (позивач-3) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 667 647,55 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/24014/13, розгляд справи призначено на 23.12.2013.

У судове засідання, призначене на 23.12.2013, з'явилися представники прокуратури, позивача 3 та відповідача надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представники позивача 1, 2 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

В п. 3.11. постанови від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Пленум Вищого господарського суду України надав господарським судам України роз'яснення про те, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Так, під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 23.12.2013, в судовому засіданні подав для долучення до матеріалів справи розрахунок суми заборгованості вих. №б/н від 20.12.2013 в якому Комунальне підприємство Київської обласної ради «Друкар» просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі у сумі 338 699,50 грн.; витрати, пов'язані з утриманням будинку у сумі 3 098,62 грн.; витрати, пов'язані з утриманням земельної ділянки у сумі 23 056,88 грн.; неустойка у сумі 311 954,08 грн., що, по суті, виходячи зі змісту заяви, а також положень раніше поданої позовної заяви №05/1-1615вих.13 від 05.12.2013 та конкретних обставин справи № 910/24014/13, розцінюється судом як збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 розгляд справи відкладено на 13.01.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2014 відкладено розгляд справи на 27.01.2014.

В судове засідання, призначене на 27.01.2014, з'явились представники позивача 1, позивача 3, прокурор, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представники позивача 2, відповідача не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання.

Відповідно до підпункту 3.9.2. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача 1 та позивача 3-, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2008 між Комунальним підприємством Київської обласної ради "Київоблкіно" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області №31/08.

Відповідно до умов укладеного Договору КП КОР "Київоблкіно" передало, а відповідач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення, площею 275 кв. м, розміщене за адресою: АДРЕСА_2.

11.02.2010 орендоване приміщення було передано відповідачу на підставі Акту приймання-передачі.

В позовній заяві зазначено, що відповідно до п.10.1. Договору сторони встановили строк оренди майна на 1092 дні, що діяв з 07.07.2008 до 03.07.2011.

Згідно Додаткової угоди до Договору №1 від 04.11.2011 КП КОР "Київоблкіно" та відповідач продовжили дію Договору строком до 03.11.2012.

На підставі рішення Київської обласної ради №354-17-У1 від 24.04.2012 нерухоме майно з балансу КП Київської обласної ради "Київоблкіно" передано на баланс КП Київської обласної ради "Друкар".

Процесуальний позивач зазначає, що відповідно до додаткової угоди до Договору №2 від 05.06.2012 орендодавцем за укладеним Договором є КП КОР "Друкар".

В порушення умов Договору, відповідачем не сплачено орендну плату, внаслідок чого як зазначено в позовній заяві, утворилась заборгованість у сумі 355 693,47 грн., про що відповідача було повідомлено шляхом направлення відповідних претензій.

Також, позивачем направлено відповідачу лист-повідомлення від 05.11.2012 про закінчення строку дії договору та звільнення займаного приміщення. Однак, як зазначає процесуальний позивач, відповідач після закінчення терміну дії договору, в строки, визначені сторонами, орендоване приміщення не звільнив.

Згідно рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2013 у справі №5011-4/16692-12 відповідача виселено із займаного приміщення.

Відповідно до Акту державного виконавця відділу ДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві від 10.10.2013 відповідача виселено з займаного приміщення в примусовому порядку.

На підставі вищезазначеного заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної ради, КП Київської обласної ради "Друкар" звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з 05.06.2012 по 10.10.2013: по оплаті орендної плати у розмірі 330 059,13 грн.; по відшкодуванню витрат, пов'язаних з утриманням орендованого майна - 3 036,88 грн.; витрати, пов'язані з утриманням земельної ділянки у сумі 22 597,46 грн. Крім того, процесуальний позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку за несвоєчасне повернення майна за період з 30.11.2012 до 30.09.2013 у сумі 311 954,08 грн.

Крім того, позивачем-3 було подано для долучення до матеріалів справи розрахунок суми заборгованості вих. №б/н від 20.12.2013, за яким Комунальне підприємство Київської обласної ради «Друкар» просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі у сумі 338 699,50 грн.; витрати, пов'язані з утриманням будинку у сумі 3 098,62 грн.; витрати, пов'язані з утриманням земельної ділянки у сумі 23 056,88 грн.; неустойка у сумі 311 954,08 грн., що, по суті, виходячи зі змісту заяви, а також положень раніше поданої позовної заяви №05/1-1615вих.13 від 05.12.2013 та конкретних обставин справи № 910/24014/13, розцінюється судом як збільшення розміру позовних вимог.

Київською обласною радою, на виконання вимог суду було надано пояснення щодо обставин, викладених у позовній заяві. З вказаних пояснень вбачається, що останній підтримує позовні вимоги, вважає позов обгрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Користуючись правом, наданим чинним законодавством України, відповідачем надано до суду відзив, відповідно до якого відповідач з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, необгрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи.

Відповідач вказує на те, що спірне приміщення не було ним звільнено, оскільки в провадженні Господарського суду міста Києва розглядалась справа за позовом ФО ОСОБА_1 до КП КОР "Друкар" про визнання додаткової угоди №1 від 04.11.2011 до Договору оренди №31/08 від 07.07.2008. Також, відповідач не згоден з нарахуванням штрафних санкцій, зазначених у позові, оскільки з власного розрахунку відповідача сума неустойки складає 160 207,78 грн. за період з 04.11.2012 по 03.05.2013. На підставі вищезазначеного відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення неустойки у розмірі 311 954,08 грн. керуючись ст. 233 Господарського кодексу України

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням уточненого розрахунку заборгованості, як заяви про збільшення позовних вимог, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що одним з основних обов'язків орендаря є своєчасне і у повному обсязі внесення орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2008 між Комунальним підприємством Київської обласної ради "Київоблкіно" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області №31/08.

Відповідно до п.1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення, площею 275 кв. м, розміщене за адресою: АДРЕСА_2. Майно розташоване на першому поверсі нежитлового будинку, що знаходиться на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно".

За своєю правовою природою Договір № 31/08 від 07.07.2008 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 2.1. Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору та акта приймання-передачі майна.

З матеріалів справи слідує, що 11.02.2010 орендоване майно було передано в оренду відповідачу на підставі Договору №31/08 від 07.07.2008. Вказаний Акт скріплений підписами та печатками сторін.

У відповідно до п.3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Київською обласною радою, і становить без ПДВ за перший місяць 15 583,33 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п.3.3. Договору, орендна плата перераховується орендарем у розмірі 100% на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 5 числа на умовах попередньої оплати, 50% орендної плати за нерухоме майно орендодавець перераховує до обласного бюджету. Кінцевий розрахунок за кожний місяць оренди проводиться орендарем, після коригування орендної плати на індекс інфляції, згідно виставленого рахунку протягом 3-х днів з дня отримання рахунку.

Пунктом 5.7. вказаного Договору сторонами передбачено обов'язок орендаря нести витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна.

Згідно з п. 5.8. Договору, орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Крім того, відповідно до Додатку 1.2 до Договору оренди визначено розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням будинку за адресою: АДРЕСА_2. З наданого розрахунку вбачається, що витрати, пов'язані з утриманням будинку розраховуються за наступною формулою: площа орендованого приміщення (275,00 кв. м) * розмір витрат на утримання будинку на 1 кв. м за фактичними даними бухгалтерського звіту (0,58 грн. без ПДВ), що складає 159,5 грн. (без ПДВ).

Додатком 1.3. до Договору оренди передбачено розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2. З наведеного розрахунку вбачається, що сума витрат, пов'язаних з утриманням земельної ділянки в місяць складає 1 186,84 грн. (без ПДВ).

У відповідності до п. 9.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Вказаний Договір було укладено до 03.07.2011 включно.

З матеріалів справи слідує, що 04.11.2011 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої сторони домовились продовжити термін дії Договору до 03.11.2012.

05.06.2012 між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору про наступне: у зв'язку з передачею нерухомого майна з балансу Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" на баланс Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар", згідно з рішенням "Про передачу нерухомого майна з балансу Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" на баланс Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" від 24.04.2012 №354-17-VI вважати орендодавцем за Договором оренди №31/08 від 07.07.2008 КП КОР "Друкар".

Пунктом 2 вказаної Додаткової угоди сторони передбачили, що усі інші умови Договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов'язання.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується, що КП Київської обласної ради "Друкар" неодноразово направлялись претензії на адресу відповідача з вимогами сплатити борг, про закінчення строку дії договору та звільнення займаного приміщення.

Станом на час розгляду справи доказів сплати відповідачем заборгованості за Договором до суду не представлено.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2013 відповідно до Акту державного виконавця відділу ДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2013 у справі №5011-4/16692-2012, відповідача було виселено з займаного приміщення в примусовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що за період з 05.06.2012 по 11.10.2013 відповідач користувався орендованим майном, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, однак орендну плату не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно наданого відзиву на позовну заяву, відповідач визнає існуючу заборгованість за користування орендованим майном.

Наявна заборгованість відповідача перед позивачем 3 підтверджується Довідкою з банку, картами рахунків.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 338 699,50 грн.; за комунальні послуги у сумі 3 098,62 грн.; витрати, пов'язані з утриманням земельної ділянки у сумі 23 056,88 грн. підлягають задоволенню, з урахуванням уточненого розрахунку заборгованості, як заяви про збільшення позовних вимог.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.9.3 Договору, якщо орендар, у разі припинення договору оренди, не виконує обов'язку щодо повернення майна, він сплачує орендодавцю неустойку у розмірі подвійного розміру орендної плати за користування майном за час прострочення, яку орендодавець перераховує до обласного бюджету.

Відповідно до умов Договору, а саме п.3.1., розмір місячної орендної плати складає 15 583,33 грн.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, зробивши власний перерахунок неустойки, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення неустойки у сумі 311 666,60 грн. з розрахунку: 15 583,33 грн. (сума орендної плати) * 10 (кількість місяців прострочення) * 2.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру неустойки то суд зазначає, що положеннями статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 2.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідачем, в аспекті ст. 233 Господарського кодексу України, не наведено достатніх обставин щодо винятковості випадку у виконанні зобов'язання боржником за Договором, а відтак, клопотання відповідача є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначене, відповідач не надав належних та допустимих доказів відсутності існуючої заборгованості за Договором, а обставини, викладені у відзиві, спростовуються наявними матеріалами справи.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором та наявну заборгованість.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на те, що доказів сплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду даної справи до суду не представлено, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: заборгованість по орендній платі у сумі 338 699,50 грн.; за комунальні послуги у сумі 3 098,62 грн.; витрати, пов'язані з утриманням земельної ділянки у сумі 23 056,88 грн.; неустойка у сумі 311 666,60 грн.

Згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Недотримання відповідачем умов договору оренди завдає шкоди економічним інтересам територіальної громади Київської області, а відтак, у спірних правовідносинах інтереси держави та позивачів збігаються.

Зважаючи на невиконання належним чином відповідачем договірних зобов'язань, що призвело до збитків, що зазнав місцевий бюджет у вигляді ненадходження коштів по орендним платежам, що порушило економічні інтереси територіальної громади міста Києва та держави в цілому, заступник прокурора Київської області в інтересах держави правомірно звернувся до суду з позовом №05/1-1615вих13 від 05.12.2013.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 13 530,43 грн. з розрахунку: 676 521,60 грн. (сума задоволених позовних вимог) * 2%, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної ради, Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар"задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03141, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ "Укрсоцбанк", м. Київ, МФО 300023) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" (02100, м. Київ, вул. Краківська, 6-А, код ЄДРПОУ 02466949, р/р 26007300005799 в ПАТ "Банк-Форум" м. Київ, МФО 322948) грошові кошти: заборгованість по орендній платі у сумі 338 699,50 грн. (триста тридцять вісім тисяч шістсот дев'яносто дев'ять гривень 50 копійок); за комунальні послуги у сумі 3 098,62 грн. (три тисячі дев'яносто вісім гривень 62 копійки); витрати, пов'язані з утриманням земельної ділянки у сумі 23 056,88 грн. (двадцять три тисячі п'ятдесят шість гривень 88 копійок); неустойка у сумі 311 666,60 грн. (триста одинадцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 60 копійок). Видати наказ.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03141, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ "Укрсоцбанк", м. Київ, МФО 300023) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у сумі 13 530,43 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять гривень 43 копійки). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.01.2014.

Суддя Ю.В. Цюкало