Постанова № 36978154, 20.01.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

20 січня 2014 року Справа № 811/3930/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І, розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Маловисківського районного центру зайнятості Кіровоградської області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суду винести рішення, яким стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 638,07 грн.. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Маловисківського районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні 11.06.2012 р.. На підставі особистої заяви та відповідно до ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення" 18.06.2012 р. отримала статус безробітного.

З метою перевірки правильності та обґрунтованості надання статусу безробітного та надання допомоги по безробіттю, згідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №60/62 від 13.02.2009 р., зареєстрованим в Мін'юсті України 12.03.2009 р. за №232 в порядку обміну інформацією з державним реєстратором, що здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженим наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 №121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 №23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 №368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.12.2005 р. за №1523 проведено розслідування страхового випадку. Кіровоградським міськрайонним центром зайнятості проведено перевірку та складено Акт №1017 від 30.08.2013 р., яким підтверджено факт перебування відповідача в трудових відносинах, а також факт отримання нею грошової винагороди протягом жовтня-грудня 2012 р..

Відтак, в порушення вимог ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач не повідомила Маловисківський РЦЗ про те, що вона влаштувалась на роботу в ТОВ «М.С.Л.» по цивільно-правовому договору з 5 жовтня 2012 року, де працювала протягом періоду в який перебувала на обліку, тобто з моменту працевлаштування особа відноситься до зайнятого населення та не мала права отримувати допомогу по безробіттю, яку вона отримувала по 27.10.2012 р., в подальшому перебувала на обліку в службі зайнятості по 20.05.2013 р. без виплати.

Маловисківським РЦЗ прийнято наказ «Про відшкодування коштів» №240 від 18.10.2013 р. з ОСОБА_1 в сумі 638,07 грн..

29.10.2013 року ОСОБА_1 вручено претензію про добровільне повернення незаконно отриманих коштів на рахунок служби зайнятості, проте станом на 06.12.2013 року кошти не повернуто. За час перебування на обліку з 18.06.2012 р. по 20.05.2013 р. відповідач не законно отримала допомогу по безробіттю в період з 05.10.2012 р. по 27.10.2012 р. в сумі 638,07 грн..

Представник позивача в судове засідання 20.01.2014 р. не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був вчасно та належним чином повідомлений /а.с.40/.

Відповідач в судове засідання 20.01.2014 р. також не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була вчасно та належним чином повідомлена /а.с.39/.

Відповідно до ч.4, 6 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, суд приходить до таких висновків.

П.4 ч.1 ст.17 КАС України сказано, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У частині 1 статті 18 Закону України від 1 березня 1991 року N803-XII «Про зайнятість населення» встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

У статті 19 цього Закону визначено обов'язки та права державної служби зайнятості, серед яких, в тому числі: розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави вважати, що вирішуваний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері державної політики зайнятості населення.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно вимог ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно до ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», фонд має право, зокрема, стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Як передбачено частиною 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач звернувся до Маловисківського районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. На підставі особистої заяви та відповідно до ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення" 18.06.2012 р. отримала статус безробітного /а.с.6-8/.

Проте, Кіровоградським міськрайонним центром зайнятості проведено перевірку та складено Акт №1017 від 30.08.2013 р., яким підтверджено факт перебування відповідача в трудових відносинах, а також факт отримання нею грошової винагороди протягом жовтня-грудня 2012 р. /а.с.11-13/.

Відтак, в порушення вимог ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач не повідомила Маловисківський РЦЗ про те, що вона влаштувалась на роботу в ТОВ «М.С.Л.» по цивільно-правовому договору з 5 жовтня 2012 року, де працювала протягом періоду в який перебувала на обліку.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.09 №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.09 №7-1, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.03.09 за №232/16248, затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (надалі - Порядок №7-1/60/62).

Пунктами 7, 8, 9 Порядку №7-1/60/62 передбачено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

У разі відмови особи повернути незаконно виплачені кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства

Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Маловисківським РЦЗ прийнято наказ «Про відшкодування коштів» №240 від 18.10.2013 р. в сумі 638,07 грн.. 29.10.2013 року відповідачу вручено претензію про добровільне повернення незаконно отриманих коштів на рахунок служби зайнятості /а.с.9-10/.

Відповідачем не надано суду доказів сплати вказаної суми.

Згідно довідки, за час перебування на обліку відповідач не законно отримала допомогу по безробіттю в період з 05.10.2012 р. по 27.10.2012 р. в сумі 638,07 грн. /а.с.14/.

Статтею 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи викладене суд дійшов до висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача.

Згідно до пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Маловисківського районного центру зайнятості (р/р37179303901243 в ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 20653000) 638 (шістсот тридцять вісім) грн. 07 коп..

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько