Рішення № 36977861, 04.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23437/13 04.02.14

За позовомпублічного акціонерного товариства "Київенерго" докомунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києвапростягнення 105 123, 99 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт Левченко В.І. (довіреність № 91/2013/08/16-2 від 16.08.2013 року)

відповідача: юрисконсульт Петрунько І.В. (довіреність від 01.01.2014 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва 105 123, 99 грн. (у тому числі: 99 891, 95 грн. - основного боргу та 5 232, 04 грн. - 3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором від 01.09.2004 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 року порушено провадження у справі № 910/23437/13 та призначено її розгляд на 21.01.2014 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2014 року продовжено строк вирішення спору до 18.02.2014 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні 04.02.2014 року надав контррозрахунок, з якого вбачається, що сума основного боргу складає 99 891, 95 грн., в частині стягненя 3 % річних представник Відповідача заперечував.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.02.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 810578 від 01.09.2004 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 810578 від 01.09.2004 року Позивач зобов'язався виробляти та постачати Відповідачу теплову енергію для потреб опалення та гарячого водопостачання, а останній оплатити її вартість.

Відповідач відповідно до пункту 2.3.1 договору № 810578 від 01.09.2004 року зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2.

Договір № 810578 від 01.09.2004 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до даних відомостей обліку використання теплової енергії за період з 01.10.2011 року по 01.11.2013 року, довідки про надходження грошових коштів за спожиту теплову енергію Позивач поставив Відповідачу теплову енергію вартістю 544 007, 23 грн.

Додатком № 2 до договору № 810578 від 01.09.2004 року сторони погодили, що Відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок Позивача згідно з його розрахунком.

Відповідач за період з 01.10.2011 року по 01.11.2013 року несвоєчасно розрахувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості, яка на момент звернення Позивача до суду з позовом склала 99 891, 95 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що після порушення провадження у справі Відповідачем частково сплачена сума основного боргу у розмірі 6 133, 75 грн. Враховуючи вищезазначене, вимога в частині стягнення основного боргу у розмірі 6 133, 75 грн. задоволенню не підлягає.

Оскільки доказів сплати заборгованості у повному обсязі Відповідачем суду не надано, позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає частковому задоволенню у розмірі 93 758, 02 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідач заперечував проти позовної вимоги про стягнення трьох процентів річних.

Зазначені проценти не є неустойкою, (яка пов'язується з наявністю вини боржника), а є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Беручи до уваги, що три відсотки річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є правомірними.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 5 232, 04 грн. за період з листопада 2011 року по жовтень 2013 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством "Київенерго" вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 98 990, 06 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору з урахуванням наявної на момент звернення Позивача до суду заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (03179, м. Київ, вулиця Прилужна, будинок 6, ідентифікаційний код 03366552) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 93 758 (дев'яносто три тисячі сімсот п'ятдесят вісім) грн. 02 коп. - основного боргу, 5 232 (п'ять тисяч двісті тридцять дві) грн. 04 коп. - 3 % річних та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 48 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 05.02.2014 року.

СуддяТ.Ю. Кирилюк