Ухвала суду № 36977341, 05.02.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/797/14-ц

Провадження № 2-н/359/108/2014

У Х В А Л А

(про відкриття провадження у справі та відмову у прийнятті)

05 лютого 2014 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавський В.В., оглянувши заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «ЕЙР ОНІКС» про видачу судового наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулась до суду з вищезазначеною заявою, в якій просить стягнути з боржника на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 16995,34 грн. та компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 5094,30 грн..

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про оплату праці», основна заробітна плата є винагородою за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

У структуру заробітної плати також включаються інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Тобто, компенсація за невикористану відпустку не включаються до структури заробітної плати.

Статтею 96 ЦПК України передбачено вичерпний перелік вимог за якими може бути видано судовий наказ, серед яких вимога про стягнення компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги, які не входять до структури заробітної плати, згідно ст.2 ЗУ «Про оплату праці», не зазначена.

Пунктом 1 ч.3 ст.100 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу.

А в ч.4 цієї статті зазначено, що у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог.

Тому у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника на користь заявника компенсації за невикористану відпустку необхідно відмовити.

Заява про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника на користь заявника заробітної плати подана з додержанням вимог статей 96-99 ЦПК України. Правила підсудності дотримані.

Керуючись ст.2 ЗУ «Про оплату праці», ст.ст.11, 96, 100 ч.3 п.1 та ч.4, 102 ч.1 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відкрити наказне провадження за заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «ЕЙР ОНІКС» про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення заробітної плати.

Видати судовий наказ за заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «ЕЙР ОНІКС» про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення заробітної плати.

У прийнятті заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «ЕЙР ОНІКС» про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення компенсації за невикористану відпустку відмовити.

Ухвала щодо недотримання правил підсудності та відмови у прийнятті може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня її проголошення, а особою, без участі якої було постановлено ухвалу, на протязі 5-ти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.В. Журавський