ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" січня 2014 р.
Справа № 926/1306/13
За позовом приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт», м. Київ
до державного підприємства «Лужанський експериментальний завод», смт. Лужани Кіцманського району Чернівецької області
про стягнення заборгованості – 26800,99 грн.
Суддя О.В. Гончарук
Представники:
від позивача – не з’явився;
від відповідача – не з’явився;
СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство «Акрілат-Хімконтракт» звернулося до державного підприємства «Лужанський експериментальний завод» та державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» з позовом про стягнення 30461,32 грн. заборгованості, з яких 26514 грн. основного боргу, 2153,08 грн. пені та 1794,24 грн. трьох процентів річних.
В обґрунтування свого позову позивач посилається на обставини, пов’язані з невиконанням державним підприємством «Лужанський експериментальний завод» умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №35-10 від 27.04.2010 в частині оплати вартості отриманого за видатковою накладною №39418 від 21.03.2011 товару на суму у розмірі 23328 грн. та оплати вартості транспортних послуг на суму 3186 грн.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.12.2013 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 09.01.2014.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву (вх. №7176) позов визнає частково – на суму 21824,99 грн., а решту позовних вимог відповідач вважає необґрунтованими та безпідставними.
Ухвалою від 09.01.2014, за клопотанням позивача, відкладено розгляд справи на 28.01.2014.
28 січня 2014 року через канцелярію господарського суду (вх. № 407) від державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» надійшов відзив на позовну заяву в якому підприємство проти задоволення позову заперечує, оскільки воно не є стороною у спірних правовідносинах.
На день розгляду справи, 28.01.2014, судом встановлено, що позивачем не пред’явлено державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» жодної вимоги, а в своїй позовній заяві позивач просить стягнути 30461,32 грн. заборгованості, з яких 26514 грн. основного боргу, 2153,08 грн. пені та 1794,24 грн. трьох процентів річних виключно з державного підприємства «Лужанський експериментальний завод».
За таких обставин, суд виключає державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» з числа відповідачів.
Присутнім у судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення транспортних витрат на суму 3186 грн. В цьому ж судовому засіданні оголошено перерву до 30.01.2014.
При цьому присутній у судовому засіданні представник відповідача просив взяти до уваги при розгляді справи по суті, правову позицію щодо позову, сформульовану ним у відзиві на позовну заяву.
29 січня 2014 року від позивача через канцелярію суду (вх. №446) надійшли доповнення до позовної заяви в яких позивач фактично додатково зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення пені з 2153,08 грн. до 1578,63 грн. та в частині стягнення трьох процентів річних збільшує з 1794,24 грн. – до 1894,36 грн., а в цілому, з урахуванням попередньої заяви про зменшення розміру позовних вимог, зменшує розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 26800,99 грн. заборгованості, з яких 23328 грн. основного боргу, 1578,63 грн. пені та 1894,36 грн. трьох процентів річних.
Вказані заяви, будучи такими, що узгоджуються з вимогами статті 22 Господарського процесуального кодексу України підлягають задоволенню, а відтак сума позову становить 26800,99 грн. заборгованості, з яких 23328 грн. основного боргу, 1578,63 грн. пені та 1894,36 грн. трьох процентів річних.
На день вирішення спору, 30.01.2014, представники сторін у судове засідання не з’явились, що не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в.
27 квітня 2010 року між приватним підприємством «Акрілат-Хімконтракт», як продавцем, та державним підприємством «Лужанський експериментальний завод», як, покупцем, укладено договір купівлі-продажу №35-10 (надалі - Договір), згідно з умовами якого, продавець зобов’язався передати на умовах, зазначених у Договорі, належний йому товар – ізопропіловий спирт в кількості 45 тон у власність покупця, а покупець зобов’язався прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.
На виконання умов Договору, за видатковою накладною №39418 від 21.03.2011, продавець відвантажив покупцеві товар на загальну суму 23328,00 грн. Факт отримання товару за видатковою накладною №39418 від 21.03.2011 на загальну суму 23328,00 грн. відповідачем не заперечується.
Згідно з умовами Договору, (п.п. 3.1.) оплата вартості продукції проводиться покупцем в безготівковому порядку на рахунок продавця по факту поставки товару, тобто з 21.03.2011 року.
Разом з тим, відповідачем вартість отриманого товару не оплачена, що стало причиною для позивача для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не доведено протилежного, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 23328 грн. та заявлена позивачем правомірно.
Наведені відповідачем у відзиві у відзиві на позовну заяву підстави неможливості задоволення у повному обсязі позову в цій частині, до уваги не беруться, оскільки відповідач прийняв поставлений йому товар без заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, позивачем за період з 21.03.2011 по 02.12.2013 правомірно нараховано відповідачу 1894,36 грн. 3% річних.
Разом з тим, слід вважати безпідставною вимогу позивача про стягнення пені, з посиланням на п.п. 4.1. Договору, яким передбачено що за невиконання чи неналежне виконання умов Договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.
За умови відсутності в Договорі домовленості про застосування пені (неустойки в цілому), необхідно, щоб законом або іншим актом цивільного законодавства (законна неустойка) було визначено її конкретний розмір, а також підстави стягнення (вид порушення, за яке неустойка встановлюється). У зв’язку з цим, не можна, в тому числі вважати визначенням законної неустойки положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яким визначено граничний розмір саме договірної неустойки.
За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню з стягненням на користь позивача з відповідача 23328 грн. основного боргу, 1894,36 грн. трьох процентів річних та судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
В задоволенні іншої частини позову слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
В И Р І Ш И В :
1. Задовольнити заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути державного підприємства «Лужанський експериментальний завод» (смт. Лужани Кіцманського району Чернівецької області, вул. Центральна, 53, код 00333380) на користь приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» (м. Київ, вул. Богатирська, 3-Г, код 24744461) 23328 грн. основного боргу, 1894,36 грн. річних та 1619,16 грн. судового збору.
4. В задоволенні іншої частини позову – відмовити.
5. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.
Рішення підписано 03.02.2014.
Суддя О.В. Гончарук
Судове рішення № 36973759, Господарський суд Чернівецької області було прийнято 30.01.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 926/1306/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: