Рішення № 36973611, 27.01.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2014 р.Справа № 921/1169/13-г/8

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М. розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Чернівецька, 54 А, м. Тернопіль, 46006

до відповідача Товариства індивідуальних забудовників "Наука", вул. Винниченка, 4, м. Тернопіль, 46000 (вул. Кривоноса, буд. 2 А, м. Тернопіль, 46018)

про cтягнення заборгованості на загальну суму 32 627 грн. 16 коп.

За участю представників від:

Позивача: Панчука С.М. - юрисконсульта, довіреність №5 від 13.01.2014 року

Відповідача: не прибув

В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", м. Тернопіль, надалі - позивач, звернулося до господарського суду з позовом до Товариства індивідуальних забудовників "Наука", м. Тернопіль, надалі - відповідач, про стягнення заборгованості на загальну суму 32 627 грн. 16 коп. (з врахуванням поданої позивачем та прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № 7/ТЕ-12 від 01.05.2012 р., зокрема в частині проведення своєчасної оплати вартості поставленого за період з січня місяця по квітень місяць 2013 року (включно) природного газу в загальній кількості 38 069 м3 на загальну суму 49 839,94 грн., внаслідок чого, станом на день звернення до суду, утворилась заборгованість в сумі 30 023,42 грн., на яку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства нараховано: 2 038,07 грн. - пені, 535,65 грн. - 3% річних та 30,02 грн. - інфляційних нарахувань, які позивач і просить стягнути в судовому порядку.

В підтвердження викладеного надано: Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 7/ТЕ-12 від 01.05.2012 р., додатки до нього; акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2013р., від 28.02.2013 р., від 29.03.2013 року та від 30.04.2013 року, розрахунок заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних нарахувань, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 15.11.2013 року порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15:00 год. 02.12.2013 року. У зв'язку із перебуванням судді на лікарняному, ухвалами від 02.12.2013 року, від 09.12.2013 року та від 25.12.2013 року розгляд справи було перенесено на 16:00 год. 09.12.2013 року, на 10:30 год. 25.12.2013 року та, відповідно, на 10:30 год. 08.01.2014 року.

В судових засіданнях 08.01.2014 року та 15.01.2014 року розгляд справи було відкладено на 10:00 год. 15.01.2014 року та, відповідно, на 15:30 год. 27.01.2014 року, з викладених у відповідних ухвалах суду підстав.

В порядку ч.3 ст. 69 ГПК України, строк вирішення спору продовжено до 30.01.2014 року, про що судом було винесено відповідну ухвалу від 15.01.2014 року.

Повноважний представник позивача в судове засідання 27.01.2014 року прибув, позовні вимоги, з врахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог ( вх. №3433) , підтримав в повному обсязі. На виконання вимог ухвали від 15.01.2014 року надав суду витребовувані документи.

Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 27.01.2014 року не забезпечив, обґрунтованого відзиву на позов не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 15.11.2013 року отримана представником відповідача - Редько (керівник, згідно інформації розміщеної на ЄДРЮОФОП) 18.11.2013 року. Разом з тим, 10.01.2014 року на адресу господарського суду Тернопільської області повернулась ухвала суду від 02.12.2013 року, надіслана на адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві № 456 від 04.11.2013р., а саме: вул. Винниченка, 4, м. Тернопіль, із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання". З метою забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду спору, судом направлено на адресу Реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції запит за №63/2014 від 13.01.2014 року з проханням надати відомості щодо реєстрації Товариства індивідуальних забудовників "Наука", м. Тернопіль, ідентифікаційний код 25694179, як юридичної особи. Згідно отриманого на запит суду витягу з ЄДРЮОФОП, відповідач знаходиться за адресою: вул. Кривоноса, 2А, м. Тернопіль. У зв'язку із наведеним, 13.01.2014 року судом на адресу відповідача (вул. Кривоноса 2 А, м. Тернопіль), яка станом на 13.01.2014 року значиться в ЄДРЮОФОП, надіслано телеграму, в якій повідомлено про те, що судове засідання по справі №921/1169/13-г/8 відбудеться 15 січня 2014 року о 10:00 год. 14.01.2014 року на адресу суду повернулось повідомлення про вручення телеграми із відміткою пошти: "повідомлення не вручене, по даній адресі такої організації немає". Також (окрім направленої судом ухвали на зазначену позивачем у позовній заяві адресу) 14.01.2013 року відповідачу направлено телефонограму, якою повідомлено про дату, час та місце розгляду справи. Телефонограма отримана бухгалтером ТІЗ "Наука" - Нетунахіною Л.І. Ухвалу від 15.01.2014 року про відкладення розгляду справи було направлена судом, як на адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві (вул. Винниченка, 4, м. Тернопіль), так і на адресу, яка значиться в ЄДРЮОФОП (вул. Кривоноса 2 А, м. Тернопіль).

Чинним законодавством до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

В абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року, із змінами і доповненнями внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №9, зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР (далі - Конвенція), гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Статтею 69 ГПК України передбачено, що спір повинен бути вирішений у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. При цьому, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше ніж на п'ятнадцять днів.

Ст. 4-2 ГПК України передбачає що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В силу приписів ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, беручи до уваги, що: визначений ст. 69 ГПК України двомісячний строк розгляду спору завершився 15.01.2013 року, ухвалою від 15.01.2014 року термін вирішення спору було подовжено до 30.01.2014 року; відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; норми ст. 65 ГПК України щодо обов`язку господарського суду з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи витребувати у сторін документи, відомості, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази (п.4 ч. 3 ст. 129 Конституції України); господарським судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів; явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України; наявних у справі доказів є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне:

01.05.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Тернопільміськгаз", надалі - Постачальник, з однієї сторони, та Товариством індивідуальних забудовників "Наука", надалі - Споживач, з другої сторони, укладено Типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №7/ТЕ-12 (далі - Типовий договір).

Згідно п.1.1 р.1 Типового договору, Постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач - оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

П.2.1 р.2 Типового договору сторони передбачили, що договірні обсяги постачання газу Споживачу наводяться в додатку №2 до Договору. Так, додатком №2 до договору від 01.05.2012 року обсяг постачання природного газу Споживачу для власного споживання у 2012 році встановлено - 88 тис. куб. м., у т.ч.: січень - 15 000 куб. м, лютий - 15 000 куб. м, березень - 15 000 куб. м, квітень - 10 000 куб. м, травень - 2000 куб. м, червень - 1 000 куб. м, жовтень - 5 000 куб. м, листопад - 10 000 куб. м та грудень - 15 000 куб. м.

Додатком №2 до Договору від 01.05.2012 року обсяг постачання природного газу Споживачу для власних потреб у 2013 році встановлено в обсязі 88 тис. куб. м, у тому числі по місяцях: січень - 15 000 куб. м, лютий - 15 000 куб. м, березень - 15 000 куб. м, квітень - 10 000 куб. м, травень - 2000 куб. м, червень - 1 000 куб. м, жовтень - 5 000 куб. м, листопад - 10 000 куб. м та грудень - 15 000 куб. м.

Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору. Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє Споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником (п. п. 2.6-2.9 р. 2 Договору).

Згідно п. 1.1 р. 1, п. п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 р.4 Типового договору, Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. У випадках передбачених законодавством, до ціни на природний газ додається: збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природній газ; тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами, тариф на транспортування газу розподільчими трубопроводами, тариф на постачання газу за регульованим тарифом, податок на додану вартість. Постачальник зобов'язуються розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на своєму офіційному веб - сайті та засобах масової інформації.

Сторони домовились, що ціна газу розрахована відповідно до п. 4.1, 4.2 умов Типового договору є обов'язковою для Споживача з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами Договору.

У відповідності до п. 4.5 р. 4 Договору розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно; місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору; загальна сума вартості Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу.

Відповідно до п. п. 4.6 р. 4 умов договору від 01.05.2012р., оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка №2 до Договору. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.

П. 10.1 р.10 Договору від 01.05.2012 року встановлено, що останній набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2012 року, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги постачання газу на продовжений термін. Усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох Сторін.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до п. 10.1 Договору №7/ТЕ-12 від 01.05.2012 року сторонами внесено зміни до додатку №2, відтак строк дії Типового договору пролонговано до 31.12.2013 року.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого, в силу ст. 714 Цивільного Кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Взаємовідносини між газопостачальними (газотранспортними) організаціями та громадянами (споживачами газу) регулюються Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України, із наступними змінами та доповненнями, затвердженими наказом Деркомнафтогазу № 355 від 01.11.1994р. (далі - Правила).

Відповідно до п. 10 вказаних Правил розрахунки за газ здійснюються за цінами та в порядку, передбаченому договорами, які укладаються між газопостачальною і газозбутовою організаціями та споживачами, а також між газозбутовими організаціями та споживачами. Термін оплати, порядок нарахування оплати і перевірки правильності нарахування обумовлюється договором між сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за період з січня місяця 2013 року по квітень місяць 2013 року (включно) відповідачем отримано 38 069 м3 природного газу на загальну суму 49 839 грн. 94 коп., зокрема:

- 13 149 м3 - у січні місяці 2013 року на суму 17 214,67 грн., в т.ч. 2 869,11 грн. ПДВ;

- 10 684м3 - у лютому місяці 2013 року на суму 13 987,50 грн., в т.ч. 2 331,25 грн. ПДВ;

- 10 380 м3 - у березні місяці 2013 року на суму 13 589,50 грн., в т.ч. 2 264,92 грн. ПДВ;

- 3 856 м3 - у квітні місяці 2013 року на суму 5 048,27 грн., в т.ч. 841,38 грн. ПДВ;

Факт передачі позивачем та отримання відповідачем 38 069 м3 природного газу на загальну суму 49 839 грн. 94 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями Актів прийому-передачі природного газу за період з січня місяця по квітень місяць 2013 року (включно), які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Як вже зазначалось вище, у відповідності до п. п. 4.5, 4.6 р. 4 типового договору розрахунковим є період з 9.00 години першого дня місяця в якому споживаються послуги до 9.00 години першого дня наступного місяця включно. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка №2 до Договору. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Оплата вартості послуг з постачання газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (п.4.7 р.4 типового договору).

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Однак, відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого природного газу за період з січня місяця по квітень місяць 2013 року (включно) виконав лише частково, - на суму 19 816 грн. 52 коп., (з врахуванням здійсненої відповідачем 07.02.2013 року оплати на суму 5 661 грн. "за газ та транспортування за грудень 2012 р.", з якої - 3 890,52 грн. позивачем зараховано в оплату за січень 2013 року), про що свідчать долучені позивачем до матеріалів справи копії банківських виписок. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем станом на день розгляду спору становить 30 023 грн. 42 коп.

Відповідач в судове засідання не прибув, не спростував належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав доказів добровільної та повної оплати вартості природного газу поставленого позивачем за період з січня місяця по квітень місяць 2013 року (включно).

З огляду на наведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" про стягнення з ТІЗ "Наука" 30 023 грн. 42 коп. боргу за поставлений в період з січня місяця по квітень місяць 2013 року (включно), згідно Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.05.2012 року №7/ТЕ-12, природний газ підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та не заперечені відповідачем.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості поставленого природного газу, позивачем помісячно, з врахуванням сум поставок, здійснених відповідачем проплат та передбачених умовами типового договору термінів здійснення розрахунків, заявлено до стягнення 535,65 грн. - 3% річних, нарахованих за період з 06.02.2013 року по 20.10.2013 року, а також 30,02 грн. - інфляційних нарахувань, нарахованих за період - травень місяць 2013 року.

Розглянувши представлений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань, з огляду на наявність заборгованості за договором станом на день звернення до суду, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 30 грн. 02 коп. - інфляційних нарахувань обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню (розрахунок проведений судом знаходиться в матеріалах справи.)

Поряд із цим, судом проведено перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних, згідно якого сума 3% річних за визначені позивачем періоди становить 535,85 грн. (розрахунок проведений судом знаходиться в матеріалах справи).

Однак, враховуючи диспозитивність судового процесу, господарський суд не може вийти за межі позовних вимог, до стягнення підлягає 535,65 грн. 3% річних, які і просить стягнути позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно вимог ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

П. 6.1 типового договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з цим договором і чинним законодавством України. У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З огляду на наведене, позивачем помісячно, з врахуванням сум поставок, здійснених відповідачем проплат та передбачених умовами типового договору термінів здійснення розрахунків, заявлено до стягнення 2 038,07 грн. пені, нарахованої за період з 06.02.2013 року по 20.10.2013 року.

Судом проведено перерахунок заявленої до стягнення суми пені, згідно якого сума останньої за визначені позивачем періоди становить 2 041,36 грн. (розрахунок проведений судом знаходиться в матеріалах справи).

Однак, враховуючи диспозитивність судового процесу, господарський суд не може вийти за межі позовних вимог, до стягнення підлягає 2 038, 07 грн. пені, яку і просить стягнути позивач.

У відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп. відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

Окрім того, п.п. 2.1. п.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується за ставкою - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1720,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (68 820 грн.).

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено 1 721 грн., а належало до сплати 1 720,50 грн. Відтак, решта суми сплаченого позивачем судового збору в сумі 0 грн. 50 коп. підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку з тим, що внесено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 43, 44, 49, 69, 77, 82, 84, 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства індивідуальних забудовників "Наука", вул. Винниченка, 4, м. Тернопіль (вул. Кривоноса, буд. 2 А, м. Тернопіль, 46018), ідентифікаційний код 25694179, на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Чернівецька, 54 А, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 21155959 - 30 023 грн. 42 коп. боргу, 2 038 грн. 07 коп. пені, 535 грн. 65 коп. - 3% річних, 30 грн. 02 коп. інфляційних нарахувань, та 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (вул. Чернівецька, 54 А, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 21155959) судовий збір в сумі 0 грн. 50 коп., як надмірно сплачений.

Платіжне доручення № 14644 від 31.10.2013 року про сплату судового збору в сумі 1 721 грн. залишається в матеріалах справи.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Сторони та прокурор вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання) через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 03.02.2014р

Суддя І.М. Гирила