Рішення № 36971321, 30.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25081/13 30.01.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

до Комунального підприємства «Київпастранс»

про відшкодування шкоди у порядку регресу

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Філіцька О.Ю. (дов.№84 від 20.11.2013)

від відповідача: Пономаренко М.А. (дов.№06-5/16 від 02.01.2014)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства «Київпастранс» про відшкодування шкоди у порядку регресу.

Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2013 порушено провадження у справі №910/25081/13 та призначено її до розгляду на 30.01.2014 року.

У судовому засіданні 30.01.2014 представник позивача надав додаткові докази, витребувані ухвалою суду від 27.12.2013, та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позову, спираюсь на обставини, викладені ним у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011 між Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» та Комунальним підприємством «Київпастранс» (страхувальник) укладений Договір (поліс) №АВ/1215527 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно з яким забезпеченим транспортним засобом є МАЗ 103.061, державний номер 04164КА. (а. с. 8)

Абзац 2 зазначеного Договору визначає, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого ТЗ і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

Відповідно до довідки №8980406 про дорожньо-транспортну пригоду, 22.03.2012 по пр.-кт Броварському, місто Київ, сталась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) за участю транспортного засобу марки «Honda», державний номер АА0778ІЕ, власника Косянчук Г.В., що знаходився під керуванням Косянчук Н.О. (право керування передбачено у особливих відмітках посвідчення водія) та транспортного засобу марки МАЗ 103.061, державний номер 04164КА, під керуванням Ковалішина О.І. (власником є Страхувальник). (а. с. 12-13)

Правомірність підстав керування Ковалішиним О.І. транспортним засобом марки МАЗ 103.061, державний номер 04164КА підтверджується витягом з наказу по автопарку №2 КП «Київпастранс» №174 від 15.12.2010 про прийняття на роботу водієм Ковалішина О.І. та подорожнім листом серія 2-1ДН №753395 від 22.03.2012 року. (а. с. 39-41)

Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушенням водієм Ковалішиним О.І. Правил дорожнього руху України, якого постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 23.04.2012 у справі №3/2604/2488/2012 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення. (а. с. 15)

16.05.2012 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання події, що містить ознаки страхового випадку, згідно із Договором (полісом) №АВ/1215527.(а. с. 10-11)

Звітом №05/04/12 від 01.04.2012 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику колісного ТЗ марки «Honda», державний номер АА0778ІЕ внаслідок його пошкодження, складеного ФОП Семенченко Павлом Олексійовичем на замовлення позивача, визначена вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що дорівнює вартості матеріального збитку та становить 5037,44 грн. (а. с. 18-23)

Позивачем складено страховий акт №8684 із визначенням страхового відшкодування у сумі 4537,44 грн., виплату якого зазначено провести згідно заяви на виплату страхового відшкодування потерпілої особи - Косянчук Г.В. Факт виплати підтверджується платіжним дорученням №1002 від 31.05.2012 року. (а. с. 10-11;33)

12.07.2013 позивач направив відповідачу лист регресної вимоги №4103 із проханням сплатити 4967,44 грн. сплаченого позивачем страхового відшкодування потерпілій особі Косянчук Г.В., однак коштів станом на момент розгляду спору так і не отримав. (а. с. 34-35)

Водночас, заперечення відповідача у відзиві на позовну заяву полягає у не чинності певних статей Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції станом на момент скоєння ДТП.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 1172 ЦК України встановлює, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Правила частини 2 статті 1187 ЦК України передбачають, що володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб МАЗ 103.061, державний номер 04164КА, належав Комунальному підприємству «Київпастранс» та знаходився під керуванням Ковалішина О.І., (вина якого доведена постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 23.04.2012 у справі №3/2604/2488/2012. (а. с. 15)

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику ТЗ марки «Honda», державний номер АА0778ІЕ.

У відповідності до пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено 4537,44 грн. страхового відшкодування потерпілій особі - Косянчук Г.В., що підтверджується платіжним дорученням №1002 від 31.05.2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Відповідно до підпункту 33.1.4. пункту 33.1. статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції Закону України від 17.02.2011) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач повідомив страховика (позивача) про настання страхового випадку 16.05.2012 відповідною заявою про настання події, що містить ознаки страхового випадку, тобто після спливу встановлених законодавством строків та без обґрунтування причин несвоєчасного повідомлення.

За приписами підпункту "ґ" пункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Тобто, положеннями вищезазначеного Закону регламентовано право страховика у випадку неповідомлення його про настання дорожньо-транспортної пригоди пред'явити регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України у справах №5011-12/15438-2012, №5011-22/10427-2012, №910/2041/13.

При цьому суд зауважує, що посилання відповідача на не чинність певних статей Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції станом на момент скоєння ДТП у зв'язку із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011 (із набранням чинності 19.09.2011) є не вірним. Так, внесені зміни та доповнення до вищезазначеного Закону стосуються лише визначених пунктів «а», «в» та «д» ст.33, а решта пунктів, зокрема й пункт «ґ», що стосується обставин даної справи, залишається незмінною, а відтак законодавець не передбачає обмежень права страховика подати регресний позов у разі недотримання строків і умов повідомлення його про дорожньо-транспортну пригоду.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - Комунальним підприємством «Київпастранс» не надано доказів, що підтверджують відсутність у нього зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними й підлягають задоволенню.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» до Комунального підприємства «Київпастранс» про відшкодування шкоди у порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, місто Київ, Набережне Шосе, будинок 2, ідентифікаційний код 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 145, ідентифікаційний код 23734213) 4537,44 (чотири тисячі п'ятсот тридцять сім) гривень 44 копійки сплаченого страхового відшкодування та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 30.01.2014 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено та підписано 04.02.2014 року

Суддя К.В. Полякова