Постанова № 36970263, 04.02.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року справа № 823/795/13-а

10 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,

за участю представників:

позивача - Школьної І.П.,

відповідача - Зубенка С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-спецсплав" до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-спецсплав" подало позов, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.03.2013 № 0000032200, видане Смілянською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області Державної податкової служби товариству з обмеженою відповідальністю "Укр-спецсплав".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що визначення грошового зобов'язання ґрунтується на припущенні відповідача стосовно нереальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Ферріт-Д" у зв'язку з отриманням відповідачем акту перевірки вказаного товариства, де зазначено, що вказане товариство здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам, однак Дніпропетровський окружний адміністративний суд спростував такі припущення податкового органу.

Крім того, факт купівлі-продажу товару підтверджується оформленими належним чином первинними бухгалтерськими документами, а чинним законодавством не передбачено обов'язку суб'єктів господарювання підтверджувати факт отримання товару подорожніми листами, наказами на відрядження, посвідченнями про відрядження, договорами оренди транспортних засобів, товарно-транспортними накладними та іншими подібними документами.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити та додатково зазначив, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, у спорі між тими ж сторонами та щодо взаємовідносин по договору, укладеного між позивачем і ТОВ "Ферріт-Д", встановлено фактичне здійснення господарських операцій.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що відсутність за юридичною адресою ТОВ "Ферріт-Д" обумовлює відсутність первинних бухгалтерських документів, які засвідчують здійснення господарської діяльності, а тому надані позивачем документи по взаємовідносинах з цим товариством не мають юридичної сили та доказовості.

Крім того, позивачем до перевірки не надано доказів, які б підтверджували транспортування придбаного товару від ТОВ "Ферріт-Д", що також свідчить про відсутність реального здійснення господарських операцій.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд допустив заміну відповідача у справі - Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби її правонаступником - Смілянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-спецсплав", як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 36326516, зареєстроване 02.09.2009 та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100199449 від 16.09.2009.

Судом встановлено, що на підставі наказу Смілянської ОДПІ від 08.02.2013 № 129 посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Укр-спецсплав" щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ "Ферріт-Д" за жовтень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт № 304//22/36326516 від 20.02.2013, в якому встановлені порушення позивачем вимог пп. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за жовтень 2012 року в розмірі 10000 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.03.2013 № 0000032200 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 12500 грн., в тому числі за основним платежем - 10000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2500 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно абзацу другого вказаного пункту у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Зі змісту статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 ст. 9 вказаного Закону встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, позивачем з ТОВ "Ферріт-Д" укладений договір поставки від 15 жовтня 2012 року № 151012, згідно якого позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар в кількості, асортименті та за ціною, які вказуються в специфікаціях до договору. Про фактичне здійснення господарської операції свідчить видаткова накладна № 7817 від 21.10.2012, а також витяг з журналу реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей. Оплата за отриманий товар здійснена позивачем в повному обсязі, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення про перерахування коштів ТОВ "Ферріт-Д".

Отриманий товар позивач використав у власній господарській діяльності, підтвердженням чого є надані позивачем документи, які свідчать про здійснення господарських операцій з поставки товарів для ТОВ "Завод автогенного обладнання Донмет", ПП "Енхол", ДП "ДКТБ ІЕЗ ім. Є.О Патона НАН України" та ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе".

Щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних, як основних документів на перевезення вантажів від ТОВ "Ферріт-Д", на що посилається відповідач, суд зазначає, що права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників, визначають Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568.

Згідно цих правил договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання. Замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Оскільки позивач не укладав з ТОВ "Ферріт-Д" договору на перевезення вантажу, то, на думку суду, він не був учасником транспортного процесу в розумінні вищевказаних Правил, а тому наявність в даному випадку товарно-транспортної накладної при здійсненні господарських операцій з поставки продукції не є обов'язковою. Крім того, як свідчить лист ТОВ "Ферріт-Д" від 15.02.2013 № 16, товар відповідно до накладної № 7817 від 21.10.2012 був відправлений позивачу попутним транспортом.

Також суд зазначає, що відповідач, як на одну із основних підстав збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, посилається на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 21.12.2012 № 7210/224/36441206 щодо документального підтвердження господарських відносин ТОВ "Ферріт-Д" з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період 2011-2012 років.

Однак суд звертає увагу, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі № 804/1263/13-а, з урахуванням постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2013 року, частково задоволений адміністративний позов ТОВ "Ферріт-Д" до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та встановлено, що у вказаному акті перевірки не міститься документальних підтверджень стосовно фінансово-господарських відносин ТОВ "Ферріт-Д" з його контрагентами, викладені в акті перевірки висновки зроблені лише на підставі податкових декларацій, а зазначені в акті перевірки факти не можуть бути належними доказами наявності порушень ТОВ "Ферріт-Д" вимог податкового законодавства.

Суд також враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позивач обґрунтовано включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість згідно податкової накладної, виписаної ТОВ "Ферріт-Д".

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 цього Кодексу, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 05.03.2013 № 0000032200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 12500 грн., в тому числі за основним платежем - 10000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2500 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-спецсплав" (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Жовтнева, 23, кв. 1, ідентифікаційний код 36326516) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 125 (сто двадцять п'ять) грн. коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 05.02.2014.