Постанова № 36970241, 28.01.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/190/14

о 14 годині 35 хвилин

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Ципко О.В.,

за участю секретаря Гаркуші Ю.О.,

представника позивача: Савкіної О.С. (довіреність від 03.07.2013 №102/10/10-013)

представника відповідача: Щавинської Л.М. (довіреність від 30.12.2013 №03/5-593)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу Шахтоуправління "Луганське" про стягнення коштів з рахунків у банках в рахунок сплати податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 852 436,00 грн. ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу Шахтоуправління "Луганське" про стягнення коштів з рахунків у банках в рахунок сплати податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 852 436,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Державне підприємство "Луганськвугілля" зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 за №1382 120 0000 000520.

Підприємство перебуває на обліку як платник податків у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів з 06.06.2003 за №13.

Станом на 31.12.2013 за відповідачем рахується податковий борг з авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 852 436,00 грн., який самостійно нарахований відповідачем у розрахунку податкових зобов'язань за 2012 рік, поданого підприємством 08.02.2013.

З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією було направлено відповідачу першу податкову вимогу №1/16 від 30.07.2003 та другу податкову вимогу №2/22 від 05.09.2003.

У зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу позивач звернувся із позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, пояснив, що важке фінансове становище в галузі, непропорційний зріст цін на матеріали та обладнання, систематичне підвищення рівня мінімальної заробітної плати в країні і, як наслідок, недостатній рівень видобутку та реалізації вугільної продукції призвели до того. що підприємство не має можливості вийти на відповідний рівень для отримання будь - якого прибутку. Часткове недофінансування призводить до неможливості підприємства своєчасно та в повному обсязі виплачувати заробітну плату, здійснювати загальнообов'язкові платежі до бюджету та державних цільових фондів, а також розрахуватись з кредиторами по всіх договірних зобов'язаннях. Всі ці фактори негативно впливають на своєчасне виконання зобов'язань перед бюджетом, тим самим ускладнюють та унеможливлюють виплату заборгованості в повному обсязі.

На підставі програми розвитку гірничих робіт у 2013 році по ВП Шахтоуправління "Луганське" планується здійснити видобуток вугілля 660 000 тонн, товарної продукції на 224,6 млн. грн., одержати державну підтримку у сумі 323,1 млн. грн., що дозволяє підприємству сплачувати суми заборгованості до бюджету щомісячно, не порушуючи строків.

У зв'язку із чим представник відповідача заявив клопотання про встановлення способу та порядку виконання постанови шляхом розстрочення суми податкового боргу в сумі 852 436,00 грн. на 60 місяців із виплатою заборгованості рівними частками, а саме: з 25.02.2014 по 25.01.2016 включно рівними частинами щомісячно в сумі 1000,00 грн.(одна тисяча гривень 00 копійок), з 25.02.2016 по 25.12.2018 включно рівними частинами щомісячно в сумі 23 000,00 грн. (двадцять три тисячі гривень 00 копійок), останній платіж 25.01.2019 в сумі 23 436,00 грн. (двадцять три тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 копійок), згідно наданого графіку.

Представник позивача в судовому засідання надав відзив, в якому не заперечували щодо розстрочення сплати суми податкового боргу згідно наданого відповідачем графіку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що відповідач Державне підприємство "Луганськвугілля" зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 за №1382 120 0000 000520 (а.с.8).

Відповідач перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів з 06.06.2003 за № 13, та з 24.06.2003 є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 16033049 (а.с.10,31).

Станом на 31.12.2013 за відповідачем рахується податковий борг з авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 852 436,00 грн., який самостійно нарахований відповідачем у розрахунку податкових зобов'язань за 2012 рік, поданого підприємством 08.02.2013, що також підтверджується актом звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2013 до 31.12.2013 № 249-11 від 31.12.2013, довідкою розрахунків з бюджетом станом на 31.12.2013 року (а.с.23-25,29).

Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.54.2 ст. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З огляду на викладені норми законодавства, відповідно до поданого розрахунку грошових зобов'язань від 08.02.2013 за 2012 рік підприємство зобов'язано сплатити авансові внески з податку на прибуток у березні - грудні 2013 року та січні - лютому 2014 року у розмірі відповідно до поданого розрахунку.

Відповідно до п. 59.1 та п. 59.4 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Оскільки в розрахунку грошових зобов'язань за 2012 рік податок на прибуток самостійно визначено позивачем, та зважаючи на те, що сума авансового внеску є похідною від задекларованої суми податку на прибуток, податкова вимога щодо сплати заборгованості з авансового внеску є узгодженою.

Позивачем вживались заходи щодо погашення платником податків заборгованості, а саме на адресу відповідача направлялись перша податкова вимога №1/16 від 30.07.2003 та друга податкова вимога №2/22 від 05.09.2003, які отримані посадовими особами підприємства 31.07.2003 та 06.09.2003 відповідно (а.с.20,21).

Оскільки відповідачем було самостійно визначено суму податкового боргу, вимоги про сплату податкового боргу не були оскаржені, суму заборгованості у повному обсязі у добровільному порядку сплачено не було, відповідачем визнано позовні вимоги, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу Шахтоуправління "Луганське" заборгованості в сумі 852 436,00 грн.

Крім того, відповідач в судовому засіданні визнав позовну заяву у повному обсязі, про що виклав в письмовому зверненні до суду.

Частинами 1, 2 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки та порядок виконання можуть бути визначені у судовому рішенні.

При вирішенні даного клопотання суд вважає за необхідне зазначити, що заявником зазначено економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення зазначеного боргу внаслідок застосування режиму встановлення способу та порядку виконання рішення суду шляхом сплати заборгованості частинами до його погашення. В даному випадку такі події у відповідача наявні.

Враховуючи те, що підприємство на даний час знаходиться у важкому фінансовому становищі, позивач не заперечував проти розстрочення виплати заборгованості, про що надав письмову заяву, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання відповідача про встановлення способу та порядку виконання судового рішення.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу Шахтоуправління "Луганське" про стягнення коштів з рахунків у банках в рахунок сплати податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 852 436,00 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути кошти з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Державне підприємство "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу Шахтоуправління "Луганське" (юридична адреса: 91022 м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в, ідентифікаційний код 32473323) в рахунок погашення податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 852 436,00 грн. (вісімсот п'ятдесят дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 копійок), перерахувавши на р/р 31112158799002, відкритий в ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач УДКСУ у м. Луганську, код платежу 11023100, і.к. 37991503.

Встановити спосіб виконання рішення шляхом сплати державним підприємством "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу Шахтоуправління "Луганське" на користь Державного бюджету України податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 852 436,00 грн. (вісімсот п'ятдесят дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 копійок) впродовж 60 місяців із виплатою заборгованості рівними частками, а саме: з 25.02.2014 по 25.01.2016 включно рівними частинами щомісячно в сумі 1000,00 грн.(одна тисяча гривень 00 копійок), з 25.02.2016 по 25.12.2018 включно рівними частинами щомісячно в сумі 23 000,00 грн. (двадцять три тисячі гривень 00 копійок), останній платіж 25.01.2019 в сумі 23 436,00 грн. (двадцять три тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 копійок), згідно наданого графіку.

Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів внести відповідні зміни до карток особових рахунків державного підприємства "Луганськвугілля" щодо сплати рівними частками вказаного податкового боргу.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 03 лютого 2014 року.

Суддя О.В. Ципко