Ухвала суду № 36969923, 23.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" січня 2014 р. м. Київ К/800/53298/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Голяшкіна О.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року у справі № 801/7006/13-а за позовом Державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим до Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування розпорядження і вимоги, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим звернулася в суд з позовом до Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим, в якому просила: визнати дії працівників ДФІ в АР Крим при проведені перевірки позивача протиправними; визнати протиправним та скасувати розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 01.07.2013р. № 38-07; визнати протиправною та скасувати вимогу про усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 01.07.2013р. за вих. № 01-07-14-14/5774.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено вимоги Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" при проведені ревізії.

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року, позовні вимоги задоволені в частині визнання протиправним та скасування п.п.2,3 вимоги про усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 01.07.2013р. №01-07-14/14/5774. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Державна фінансова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до плану роботи Держфініспекції в АР Крим на ІІ-й квартал 2013, на підставі направлень від 12.04.2013 ревізійною групою проведена планова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.04.2010р. по 31.03.2013р., за результатами якої складений Акт від 24.05.2013р. № 07-21/45.

Не погодившись з висновками Акту Ревізії позивач надав заперечення від 01.06.2013р. за вих. № 2652, у відповідь на які відповідачем направлені висновки, затверджені 25.06.2013р.

За підсумками ревізії на адресу позивача направлена Письмова вимога від 01.07.2013р. за вих. № 01-07-14-14/5774 про усунення порушень, відповідно до п. 2, 3 яких відповідач вимагав:

1) опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо недопущення в подальшому виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб;

2) прийняти відповідно до діючого законодавства дієвих заходів щодо фактичного усунення порушення (повернення коштів) в сумі 309644,46 грн., необґрунтовано використаних на оплату праці 13 працівникам відділу інструментально-лабораторного контролю та провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум єдиного соціального внеску до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти у сумі 112400,90 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів). В іншому випадку стягнути шкоду з осіб, винних у необґрунтованих грошових виплатах в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП України;

3) прийняти відповідно до діючого законодавства дієвих заходів щодо фактичного усунення порушення (повернення коштів) в сумі 21241,95 грн., необґрунтовано використаних на оплату праці водія при відсутності транспортних засобів та провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум єдиного соціального внеску до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти у сумі 7710,83 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів). В іншому випадку стягнути шкоду з осіб, винних у необґрунтованих грошових виплатах в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП України;

4) прийняти відповідно до діючого законодавства дієвих заходів щодо фактичного усунення порушення (повернення коштів) в сумі 16959,00 грн., необґрунтовано використаних на виплату премії двом працівникам при наявності догани в жовтні 2012 та провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум єдиного соціального внеску до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти у сумі 6156,12 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів). В іншому випадку стягнути шкоду з осіб, винних у необґрунтованих грошових виплатах в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП України.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем в порядку ст. 71 КАС України також не були доведені обставини того, що названі працівники не виконували правила внутрішнього трудового розпорядку та не працювали фактично у позивача.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, а саме в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування п.п.2,3 вимоги про усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 01.07.2013р. №01-07-14/14/5774.

Відповідно до п. 3 Положення про відділ інструментально-лабораторного контролю, затвердженого наказом від 08.01.2013 до обов'язків відділу віднесене - здійснення інструментально-лабораторного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами на території АР Крим.

За результатами аналізу роботи відділу інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції в АР Крим встановлено, що за затвердженим штатним розписом кількість штатних посад відділу складає 13 осіб. Фактично зайняті посади: з 09.04.2012 -1 особа, з 16.05.2012 - 2 особи, з 21.05.2012 - 4 особи, з 11.07.2012 - 5 осіб, з 11.10.2012 - 8 осіб, з 02.01.2013 - 9 осіб, з 03.01.2013 - 10 осіб, з 09.01.2013 - 11 осіб, з 23.01.2013 - 12 осіб, з 01.02.2013 - 13 осіб, з 15.02.2013 - 12 осіб, з 11.03.2013 - 11осіб.

Проте, в ході ревізії було встановлено, та підтверджено зустрічною звіркою в Республіканському комітеті АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, що спеціалісти вказаного відділу роботу відповідно до посадових інструкцій не виконували. Будь-які дії з відбору зразків проб ґрунтів, вод, викидів в атмосферне повітря, та їх дослідження відділ не здійснював, необхідне обладнання для виконання повноважень відділу в Держекоінспекції в АР Крим відсутнє.

У зв'язку з зазначеним відповідач зробив висновок про порушення ст.94 КЗпП України, ст. 1 Закону України "Про оплату праці", що виразилося у виплаті заробітної плати в сумі 309644,46 грн. працівникам відділу без фактичного виконання робіт на посаді протягом 01.04.2012 - 31.03.2013, у зв'язку з чим необґрунтовано використані кошти за КПКВ 2405010 за КЕКВ 111 "Заробітна плата", та як наслідок зайво перераховані в якості єдиного соціального внеску за КЕКВ 1120 112400,90 грн.

Також, на 7 працівників відділу в порушення ст. 94 КЗпП України було покладене наказами позивача виконання обов'язків працівників інших відділів за відсутності вакантних посад.

Аналогічні порушення на думку відповідача були допущені й стосовно водія ОСОБА_2, який був прийнятий на роботу наказом від 21.05.2012 №22о/с, але протягом періоду з 01.01.2012 по 01.12.2013 в роботі позивача не використовувалися транспортні засоби та були відсутні на балансі, пальне та запчастини на транспорт не придбавалися, внаслідок чого на думку відповідача були необґрунтовано використані кошти КЕКВ 1111 - 21241,95 грн., та КЕКВ 112- - 7710,83 грн.

Суди першої і апеляційної інстанцій обґрунтовано не погодились з доводами відповідача, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що працівники відділу інструмантально-лабораторного контролю та водій були прийняті на посаду відповідно до Закону України "Про державну службу в Україні" та КЗпП України в межах штатної чисельності.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу законів про працю в Україні заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Аналогічна норма передбачена ст. 1 Закону України "Про оплату праці".

Питання щодо законності прийняття на посаду працівників позивача не входить до компетенції відповідача та знаходиться поза межами фінансового контролю.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КЗпП України право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, є гарантованим державою правом.

Щодо виконання іншої роботи, ніж обумовлена посадовими інструкціями, суди вірно зазначили, що поза увагою відповідача залишилися приписи ст. 33 КЗпП України, згідно з якими тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою. При цьому відповідачем не було встановлено покладання інших обов'язків на працівників відділу інструментально-лабораторного контролю та водія без їхньої згоди.

Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України також не були доведені обставини того, що названі працівники не виконували правила внутрішнього трудового розпорядку та не працювали фактично у позивача.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування п.п.2,3 Письмових вимог про усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 01.07.2013р. №01-07-14/14/5774.

Відповідно ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанції винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: