Ухвала суду № 36969541, 16.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2014 р. м. Київ К/800/59102/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2013 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2013

у справі № 801/4553/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сатурн Дистриб'юшин"

до Міністерства доходів і зборів України

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю „Оліск"

Приватного акціонерного товариства Люботинський завод „Продтовари"

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сатурн Дистриб'юшин" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Міністерства доходів і зборів України про скасування рішення № 000602 від 04.04.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2013 позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано Рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України № 000602 від 04.04.2012, яким застосовано фінансові санкції у розмірі 4759,68 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2013 постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у м. Києві проведена перевірка позивача з питань додержання ним вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами та складено акт № 0388/01/37285565 від 17.10.2012.

За результатами перевірки відповідачем прийняте рішення № 000602 від 04.04.2013, яким застосовано до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 4759,68 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 11 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку.

Придбання алкогольних напоїв позивачем здійснено на підставі договору постачання № 072313 від 23.06.2012 від Товариства з обмеженою відповідальністю „Оліск" за накладною № ХА 0914001 від 14.09.2012.

На підтвердження якості алкоголю, позивачем до матеріалів справи надані сертифікати відповідності від 10.02.2012 та від 26.01.2012.

Згідно статті 109 пункту 109.1 Податкового Кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до статті 110 пункту 110.1 Податкового Кодексу України зазначено, платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно статті 226 пункту 226.3 Податкового Кодексу України, виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 4 пункту 3 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 27.12.2010 р. (далі - Положення), підприємства - виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів щомісяця подають територіальному органу Міністерства доходів і зборів попередню заявку - розрахунок про потребу в марках за їх видами, платіжний документ на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці.

Пунктом 16 цього Положення встановлений обов'язок Покупця вести облік марок за видами і забезпечувати схоронність.

Обов'язок маркування алкогольних напоїв покладено на виробника цієї продукції (п. 20 Положення).

У пункті 27 Положення зазначено, що у разі виявлення продавцем марок невідповідності їх вимогам законодавства чи явних ознак підроблення такі марки повертаються підприємству - виробнику для проведення експертизи, про що покупцеві марок видається довідка. Після одержання висновку експертизи складається акт, на підставі якого зазначені марки підлягають знищенню, а у разі визнання марок фальшивими чи підробленими - надсилаються до відповідних правоохоронних органів.

За приписами частини 5 статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Відповідачем надано копію висновку спеціаліста акт експертизи марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва №485-10-12 від 01.11.2012 де зазначено, що марки акцизного податку підроблені.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про судову експертизу" атестовані судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Порядок ведення державного Реєстру атестованих судових експертів затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.03.2012 №492/5.

Акт експертизи №485-10-12 від 01.11.2012 складено не в межах судового процесу, не встановленою особою, без підтвердження її повноважень на здійснення відповідних експертиз, не приймається у якості доказу, оскільки зазначений доказ неналежним в силу ст.70 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що всупереч приписів частини другої ст. 71 КАС України відповідач не надав належних та допустимих доказів обґрунтованості його висновків щодо наявності у позивача порушень під час здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2013 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2013 у справі № 801/4553/13-а залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2013 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2013 у справі № 801/4553/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко