Ухвала суду № 36969048, 27.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 року м. Київ К/800/14647/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Блажівської Н.Є.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Геолог-Буд»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013

у справі № 2а-16717/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геолог-Буд»

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013, відмовлено в задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби від 13.11.2012 № 0000043500.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства у частині правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських правовідносин з ТОВ «Буд-Перспектива» за період з 01.10.2010 по 31.05.2012, складений акт перевірки від 26.10.2012 № 19/16-10/34625254, в якому встановлено порушення позивачем: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 25 333,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000043500 від 13.11.2012, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 25 333,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 6 333,25 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ «Геолог-Буд» в особі ОСОБА_2 (Виконавець) та ТОВ «Буд-Перспектива» в особі директора ОСОБА_3 (Замовник) укладено договори підряду № 47/09-11 від 26.09.2011 та № 48/9-11 від 14.11.2011.

ТОВ «Буд-Перспектива» на користь ТОВ «Геолог-Буд» оформлено податкові накладні №246 від 27.10.2011; №184 від 23.12.2011 та акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг) від 27.10.2011 та від 23.12.2011.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені податкові накладні та акти виконаних робіт від ТОВ «Буд-Перспектива» підписані гр. ОСОБА_3 На час видачі податкових накладних, свідоцтво платника податку ТОВ «Буд-Перспектива» було анульоване.

Також, встановлено, що згідно пояснень, відібраних у гр. ОСОБА_3, він не має відношення до фінансово-економічної діяльності підприємства, печаткою підприємства не користувався, підприємницьку діяльність від імені ТОВ «Буд-Перспектива» не здійснював, податкову звітність підприємства не складав, не підписував та не подавав її до податкового органу.

Крім того, надані представником позивача акти здачі-приймання робіт не містять відомостей, фіксування яких є основним призначенням таких актів, а саме: відомості про зміст та обсяг отриманих послуг та виконаних робіт, у зв'язку із чим неможливо встановити вартість таких робіт та послуг.

Слід зазначити, що жодних доказів подальшої реалізації товару та використання послуг, отриманих за спірними договорами, у своїй господарській діяльності, позивачем не надано.

З урахуванням наведеного, а також відсутності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за умовами спірних договорів між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Буд-Перспектива», суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про законність і обґрунтованість прийнятого відповідачем повідомлення-рішення від 13.11.2012 № 0000043500.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Геолог-Буд» - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) Н.Є. Блажівська (підпис) В.В. Кошіль