Ухвала суду № 36968859, 21.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2014 р. м. Київ К/9991/32738/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В. Донця О.С. Леонтович К.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ДП "Морська аварійно-рятувальна служба" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі за позовом ДП "Морська аварійно-рятувальна служба" до Територіального управління Держгірпромнагляду по Одеській області, Комісії з розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, треті особи: ОСОБА_4, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Приморському районі м. Одеси, про визнання протиправним та скасування акту про нещасний випадок, пунктів акту спеціального розслідування нещасного випадку,-

в с т а н о в и л а:

ДП "Морська аварійно-рятувальна служба" звернулось в суд з позовом до Територіального управління Держгірпромнагляду по Одеській області, Комісії з розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, в якому просило: визнати протиправним та скасувати акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 29 жовтня 2010 року №08 (форма Н-1); визнати протиправними та скасувати підпункти 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3, 4.2.4, 4.2.5 пункту 4.2, підпункт 4.3.1 пункту 4.3 Розділу "Причини нещасного випадку" та Розділ 6 "Висновок комісії" за виключенням встановлення факту знаходження ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння не борту судна "Сапфир" Акту спеціального розслідування нещасного випадку, який стався в період з 20-00 години 08 серпня 2010 року по 06-00 годину 09 серпня 2010 року в ДП "Моська аварійно-рятувальна служба" Міністерства транспорту та зв'язку України, код ЄДРПОУ 01125643 від 24 серпня 2010 року (форма Н-5).

Позовні вимоги мотивовано тим, що смерть ОСОБА_5 під час виконання ним трудових обов'язків не була пов'язана із виробництвом та діяльністю позивача, а відтак висновки оскаржуваних актів є протиправними, а самі акти підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ДП "Морська аварійно-рятувальна служба" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та задовольнити позовні вимоги .

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 09 серпня 2010 року на судні, що належить позивачу був знайдений труп 2-го механіка судна ОСОБА_5

10 серпня 2010 року Територіальним управлінням Держгірпромнагляду в Одеській області, відповідно до положень пункту 42 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112, був виданий наказ №339, яким створена спеціальна комісія з розслідування цього нещасного випадку.

24 серпня 2010 року після проведення розслідування обставин нещасного випадку, комісією був складений акт спеціального розслідування нещасного випадку, який стався в період з 20-00 години 08 серпня 2010 року по 06-00 годину 09 серпня 2010 року в ДП "Морська аварійно-рятувальна служба" Міністерства транспорту та зв'язку України, код ЄДРПОУ 01125643 від 24 серпня 2010 року (форма Н-5), згідно висновків якого (пункт 6 акту) комісія вважала, що нещасний випадок із смертельним наслідком з працівником ОСОБА_5, пов'язаний з виробництвом, а тому по ньому необхідно скласти акт за формою Н-1.

21 жовтня 2010 року за результатами проведеного розслідування комісією було прийняте рішення (протокол №5), яким затверджені висновки щодо проведеного розслідування та на підставі пункту 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112, прийнято рішення про складання за цим фактом акту за формою Н-1.

29 жовтня 2010 року комісією був складений акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом №08, який був затверджений начальником Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області 29 жовтня 2010 року, відповідно до пункту 7 якого встановлено, що цей нещасний випадок пов'язаний з виробництвом та його причиною стали: незадовільне функціонування системи управління охороною праці та виконання робіт з відключеними системами вентиляції і кондиціювання повітря.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що висновки відповідачів щодо наявності зв'язку між смертю ОСОБА_5 та виконуваною ним роботою є правомірними, в той час як позивачем не забезпечувались належні умови праці.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Згідно з пунктом 38 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112, посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право у разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт форми Н-5, акт форми Н-1 (або форми НПВ) чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), надходження скарги або незгоди з висновками розслідування про обставини та причини нещасного випадку чи приховання нещасного випадку видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду - у разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, приписи за формою Н-9 згідно з додатком 8 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1 (або форми НПВ).

Відповідно до пункту 13 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, комісія зобов'язана протягом трьох діб: обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставини і причини нещасного випадку; визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 2 у трьох примірниках (далі - акт форми Н-5), а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 3 у шести примірниках (далі - акт форми Н-1), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ згідно з додатком 4, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом (далі - акт форми НПВ), і передати їх на затвердження роботодавцю.

Пунктами 14, 15, 17 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, визначено, що визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період: перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем; використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку; виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до трудових обов'язків працівника (подання необхідної допомоги іншому працівникові, дій щодо запобігання аваріям або рятування людей та майна підприємства, інших дій за розпорядженням або дорученням роботодавця); ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством; подання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов'язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами у процесі виконання трудових обов'язків; надання підприємством шефської допомоги; перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням потерпілим трудових обов'язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця; прямування до/чи з місця відрядження згідно з установленим завданням.

Визнаються пов'язаними з виробництвом також випадки: раптового погіршення стану здоров'я працівника або його смерті внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, геологорозвідувальні роботи, які проводяться під землею) чи після виведення працівника на поверхню з ознаками гострої серцево-судинної недостатності, що підтверджено медичним висновком; скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів.

Нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку, у разі відсутності умов, зазначених у пункті 18 цього Порядку), визнаються пов'язаними з виробництвом за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я.

Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит роботодавця та/або голови комісії.

Відповідно до пункту 18 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, Не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками: за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ; під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності); унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов'язане із застосуванням таких речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору; у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання; під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду; у разі смерті або самогубства (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на судні "Сапфир", який належить позивачу, в літній період взагалі була в неробочому стані система кондиціювання, а система вентиляції працювала в мінімальному обсязі, оскільки керівництво позивача вимагала не порушувати мінімальні ліміти енергопостачння, яке подавалося з берега на судно.

Відповідно до встановленого нормативу часу відпочинку після добових вахт, працівник повинен відпочивати не менше ніж 48 годин (пункт 9 Положення про робочий час та час відпочинку працівників плавучого складу суден ДП "Морська аварійно-рятувальна служба").

У серпні 2010 року, згідно даних вахтового журналу судна №249 ОСОБА_5 перебував на вахтах 01 серпня 2010 року з 00.00 годин до 08.00 години, 03 серпня 2010 року на добовій вахті з 00.00 годин до 24.00 години, 04 серпня 2010 року перебував на вахті з 00.00 годин до 08.00 години, 06 серпня 2010 року на добовій вахті з 00.00 годин до 24.00 години, 07 серпня 2010 року перебував на вахті з 00.00 годин до 08.00 годин. Окрім того, вказана особа за вказівкою капітана судна залучалась до роботи у період його відпочинку.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що причиною смерті ОСОБА_5 є захворювання на кардіоміопатію, хворобу, яка розвивається протягом тривалого часу, а умови роботи на судні, такі як психічна атмосфера на борту, порушення Положення про робочий час та час відпочинку працівників плавучого складу суден ДП "Морська аварійно-рятувальна служба", неналежна робота систем кондиціювання та вентиляції, могли спричинити загострення хронічних захворювань та призвести до професійно обумовлених захворювань.

З огляду на наведене, враховуючи, що позивач в порушення статті 13 Закону України "Про охорону праці" не створив робочому місці належні, безпечні умови праці відповідно до нормативно-правових актів, колегія судів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів вказує на недоречність посилань позивача щодо перебування ОСОБА_5 в стані алкогольного оп'яніння, оскільки причиною смерті останнього, як встановлено судами, було в першу чергу не отруєння алкоголем, а кардіоміопатія. Погіршення ж здоров'я відбулось через неналежні умови праці на борту судна .яке належить позивачу.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ДП "Морська аварійно-рятувальна служба" залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підписи)