Ухвала суду № 36968768, 13.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2014 року м. Київ К-33593/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Полтаві

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010

у справі №2-а-12684/09

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод»

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві №0000552305/0 від 12.12.2008 , №0000562305/0 від 12.12.2008.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову у задоволенні позовних вимог, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов?язань з ПДВ наступних податкових періодів та на рахунок платника у банку за жовтень 2007 року та січень, травень, вересень 2008 року, яке виникло за рахунок від?ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2007 по 01.10.2007, з 01.12.2007 по 01.01.2008, з 01.03.2008 по 01.04.2008, з 01.08.2008 по 01.09.2008, за результатами якої складено акт №2424/23-2/00110792 від 02.12.2008.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року на суму 267219,00 грн., січень 2008 року - 72482,00 грн., травень 2008 року - 333420,00 грн., вересень 2008 року - 170904,00 грн., занижено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати у бюджет за підсумками поточного звітного період, з урахуванням залишку від?ємного значення попереднього звітного періоду за грудень 2007 року на 80076,00 грн. та за січень 2008 року на 83159 грн.

На підставі акта перевірки прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення від 12.12.2008 №0000552305/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та №0000562305/0 про визначення суми податкових зобов?язань з податку на додану вартість.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Укртехносинтез» є засновником ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод»з часткою у статутному фонді 94,424 %.

02.01.2003 між ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» та ТОВ «Укртехносинтез» укладено дилерський договір № 1. Згідно пункту 5.1. якого відпускні ціни на продукцію позивача при поставці її ТОВ «Укртехносинтез», форма розрахунків, порядок платежів та інші умови поставки продукції обумовлюються у договорі купівлі - продажу та доданих до нього специфікаціях. Термін дії договору до 31.12.2003.

Згідно зі договором купівлі - продажу №2-12/6-2003 від 01.01.2003 укладеного між позивачем (Продавець) та ТОВ «Укртехносинтез» (Покупець) - Продавець продає Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (Продукція), в асортименті, кількості, ціні і строком оплати, додатково обумовленими сторонами договору в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору ( пункт 1.1.Договору), орієнтована вартість даного договору 6000000,00 грн., у тому числі ПДВ 1000000 грн.

Додатковою угодою № 2 від 30.12.2004 до договору купівлі-продажу від 01.01.2003 №2-12/6-2003 продовжено термін дії договору до 31.12.2005, додатковою угодою від 01.01.2006 термін дії договору продовжено до 31.12.2007, а додатковою угодою від 28.12.2006 термін дії договору продовжено до 31.12.2008.

Контролюючий орган під час перевірки дійшов до висновку, що позивачем було реалізовано пов'язаній особі ТОВ «Укртехносинтез» продукцію у вересні, жовтні та грудні 2007 року, в січні, березні, травні, серпні та вересні 2008 року за ціною нижчою від звичайної ціни на аналогічну продукцію відвантажену іншим покупцям на території України, що призвело до заниження бази оподаткування податком на додану вартість.

У відповідності до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 1.20.1 ст. 1 «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

За змістом пп. 1.20.8 цієї ж статті обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про помилковість співставлення умов дилерського договору ТОВ «Укртехносинтез» з умовами інших договорів купівлі-продажу продукції, оскільки ТОВ «Укртехносинтез», як єдиний дилер, мав найбільші обсяги реалізації продукції в порівнянні з іншими існуючими у підприємства покупцями та, відповідно, мав більші знижки щодо відпускної ціни продукції позивача.

Тому порівняння ціни реалізації, встановленої для офіційного дилера, та ціни реалізації на аналогічну продукцію, придбану іншими покупцями на умовах договорів купівлі-продажу, що носять разовий характер, є помилковим, оскільки умови вказаних договорів не є співставними у розумінні підпункту 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У той же час, податковою інспекцією не було надано судовим інстанціям доказів того, що застосування позивачем знижок призвело до того, що ціна, визначена зі знижкою, не відповідає рівню звичайних цін.

Доводи касаційної скарги правильності висновків суду першої та апеляційної інстанції на спростовують та не можуть бути підставою для їх скасування з наведених мотивів.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві відхилити, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун