Ухвала суду № 36967790, 23.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16693/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М. А. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

при секретарі: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Велес М" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес М" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 8 жовтня 2013 року № 0004602208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2013 р. позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 23 вересня 2013 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2013 року № 77/4-22-08-38377164, яким за результатами перевірки формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних з датою виписки понад 365 днів встановлено порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме: товариством з обмеженою відповідальністю "Велес-М" неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 9500 грн., згідно податкової накладної виписаної товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровограднафтопереробка" в липні 2013 року.

На підставі складеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесене податкове повідомлення-рішення від 8 жовтня 2013 року № 0004602208, яким збільшено товариству з обмеженою відповідальністю "Велес-М" суму грошового зобов'язання в розмірі 11875 грн., з якого: за основним платежем - 9500 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2375 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100.

19 лютого 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровограднафтопереробка", як постачальником, та товариством з обмеженою відповідальністю "Велес-М", як покупцем, укладено договір поставки нафтопродуктів № НП-19-02/13, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти (фракцію лігроіно-газойлеву /ФЛГ/ орієнтовано до 1000 т, бітум дорожній БНД орієнтовано до 1000 тон та інші нафтопродукти).

На виконання умов договору товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровограднафтопереробка" виписало на користь позивача податкову накладну № 147 від 25 липня 2013 року на загальну суму 57000 грн., в тому числі ПДВ - 9500 грн.

8 серпня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Велес-М" подано до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2013 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 9500 грн. за товар, отриманий при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровограднафтопереробка".

В реєстрі виданих та отриманих податкових накладних позивачем зазначено податкову накладну № 147 від 25 липня 2013 року на суму ПДВ 9500 грн., отриману від товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровограднафтопереробка".

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

З огляду на вищенаведені норми, колегія суддів встановила, що в матеріалах справи наявна належним чином оформлена копія податкової накладної № 147 від 25.07.2013 року (а. с. 40).

Відповідно до реєстру виданих та отриманих податкових накладних усього за звітний період (липень 2013 року) позивачем отримано податкових накладних на зальну суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість 144495, 33 грн. (а. с. 36).

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року (надіслана до податкового органу позивачем 07.08.2013 р., що не заперечується сторонами по справі) до податкового кредиту включену суму 145495, 00 грн. (а. с. 45).

З огляду на відсутність цифрових розбіжностей у вищезазначених документах, колегія суддів приходить до висновку про включення 9500,00 грн. до вказаних відомостей.

Крім того, з розділу 4. акту перевірки «Результати перевірки формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних з датою виписки понад 365 днів (а. с. 24) колегією суддів вбачається, що незважаючи на зазначення податковим органом дати виписування податкової накладної: 25.07.2013 року, ним зроблено висновок, що сума зазначена у ній віднесена до складу податкового кредиту неправомірно.

Натомість, спірне податкове повідомлення - рішення прийняте відповідачем 23.09.2013 року, що становить від часу виписки податкової накладної менше ніж два місяці, а тому колегія суддів приходить до висновку, що прийняте податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та протиправним, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Велес М" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2013 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 28.01.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.