YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Рівненська область

/

Рівненський окружний адміністративний суд

Постанова № 36967327, 21.01.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення

21.01.2014

Номер справи

817/4342/13-а

Номер документу

36967327

Форма судочинства

Адміністративне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/4342/13-а

21 січня 2014 року 17год. 03хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Буковський В.М.

відповідача: представник Довгалюк І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне акціонерне товариство "Рівне-Борошно" до Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Рівне - Борошно» (ПРАТ «Рівне-Борошно) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 08.10.2013 року №0004662342 та від 08.10.2013 року №0004672342.

Позовні вимоги полягають у наступному. Так, за наслідками проведення ДПІ у м. Рівному документальної планової виїзної перевірки позивача було складено акт №691/17-16-22-01/31435947 від 24.09.2013року, яким встановлено заниження задекларованих позивачем доходів у сумі 251699,00 грн. внаслідок не включення до складу доходів безоплатно отриманих доходів у вигляді придатних відходів зерна, що після очистки та зберігання залишились у позивача.

Також в ході вказаної перевірки встановлено обставини, щодо завищення валових витрат в сумі 8507452,00 грн., а зокрема:

· по операціях позивача з віднесення до складу собівартості реалізованих товарів, робіт (послуг) при реалізації безоплатно отриманих товарів (відходи) зерна витрат яких фактично не було (у зв'язку з їх безоплатним отриманням) всього на загальну суму 229300,00 грн.;

· по операціях позивача з віднесення до складу собівартості реалізованих товарів, робіт (послуг) вартості зворотніх відходів, отриманих у процесі виробництва всього на загальну суму 2687188,00 грн.;

· по операціях позивача з віднесення до витрат процентів по кредитних угодах всього на загальну суму 5590963,00 грн.

Окрім того, в ході обумовленої перевірки встановлено обставини, щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 300337,00грн.:

· по операціях позивача з ТОВ «Вир» по придбанню кукурудзи всього на загальну суму ПДВ 41304,37 грн.;

· по операціях позивача з ТОВ «Райз-Захід» по придбанню кукурудзи всього на загальну суму ПДВ 259032,40 грн.

На підставі вказаного вище акту перевірки, відповідачем були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0004662342 від 08.10.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 299 277,50 грн., з яких: 1 839 422,00 грн. - за основним платежем та 459 855,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штраф);

- податкове повідомлення-рішення №0004672342 від 08.10.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 450 505,50 грн. з яких: 300 337,00 грн. - за основним платежем та 150 168,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

18.12.2013 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, з якої вбачається, що ПАТ «Рівне-Борошоно» не оскаржуються обставини щодо заниження задекларованих позивачем доходів у сумі 251699,00 грн., в результаті не включення до складу доходів безоплатно отриманих доходів у вигляді придатних відходів зерна, що після очистки та зберігання залишились у позивача та зменшення витрат по операціях позивача з віднесення до складу собівартості реалізованих товарів, робіт (послуг) при реалізації безоплатно отриманих товарів (відходи) зерна витрат яких фактично не було (у зв'язку з їх безоплатним отриманням) всього на загальну суму 229300,00 грн., в результаті чого відповідачем було збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств по операціях, які стосуються зернових відходів, на загальну суму: 126 262,5 грн., з яких за основним платежем 101 010,00 грн. та 25 252,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Також з вказаної заяви вбачається, що позивачем оскаржується: податкове повідомлення-рішення №0004662342 від 08.10.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 2 173 015,00 грн. з яких: 1 738 412,00 грн. - за основним платежем та 434 603,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та в повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0004672342 від 08.10.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 450 505,50 грн. з яких: 300 337,00 грн. - за основним платежем та 150 168,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Заява була судом прийнята.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що в ході переробки зерна у борошно за період, що перевірявся, утворились відходи у вигляді висівок та битого зерна. Вважає, що відповідачем було помилково, всупереч вимогам «Інструкції з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції борошномельно-круп'яних та комбікормових підприємств ДАК «Хліб України»» було віднесено ці відходи до зворотніх. Оскільки, на думку ПРАТ «Рівне-Борошно», висівки та бите зерно, які були утворені в процесі виробництва, не відносяться до зворотніх відходів, тому позивачем правомірно було віднесено їх до складу собівартості реалізованих товарів, робіт (послуг) на загальну суму 2689606,00 грн. Посилання податкового органу на Класифікатор відходів ДК 005-96, що затверджений і введений в дію Наказом Держстандарту України №89 від 29.02.1996р. є необґрунтованими, адже вказаний класифікатор, у відповідності до третього абзацу його преамбули, слугує нормативною базою виключно для статистичних аналізів та звітів. До того ж, вказаний класифікатор не містить жодного твердження про те, що висівки та бите зерно, які утворені у процесі виробництва відносяться до зворотніх відходів.

Стосовно завищення позивачем витрат по операціях з віднесення до витрат процентів по кредитних угодах всього на загальну суму 5590963,00 грн. позивач зазначив, 15.06.2006 року між позивачем та АКБ „Укрсоцбанк" було укладено Генеральний договір про здійснення кредитування № 04906 ГД, предметом якого є отримання кредиту. Сторонами також були підписані зміни, доповнення та додаткові угоди до вказаних договорів.

Згідно з пп.138.10.5 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються: фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за використання кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченням (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів бухгалтерського обліку).

Отже позивачем правомірно сформовано витрати на суму процентів по Генеральному договору про здійснення кредитування № 04906 ГД від 15.06.2006 року з урахуванням кредитних угод у розмірі 5590963,00 грн.

Не погоджується ПРАТ «Рівне-Борошно» також з висновком податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 300337,00 грн. по операціях позивача з придбання кукурудзи у ТОВ «Вир» на суму ПДВ 41304,37 грн. та ТОВ «Райз-Захід» на суму ПДВ 259032,40 грн.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 194.1 ст. 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Згідно з п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПК України ставка податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 ПК України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.4 ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

До податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6. ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п. 201.5 ст. 201 ПК України для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондується з положеннями наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 21.12.2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 року за № 1401/18696 (далі - Порядок № 969) та наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22.11.2011 року за № 1333/20071 (далі - Порядок № 1379), чинними на час виникнення спірних правовідносин, якими визначено, що платники податку на додану вартість складають окремі податкові накладні за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування, та зазначають у порядковому номері накладної код відповідної діяльності, зокрема: 2 - сільськогосподарські підприємства, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, відповідно до вимог ст. 209 ПК України, 3 - сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним ст. 209 розділу V ПК України, але які не обрали спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства.

Згідно з п. 9 Наказу ДПА України від 25.01.2011 р. № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за № 197/18935, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість; податкова декларація з податку на додану вартість (скорочена), яку заповнюють платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства; податкова декларація з податку на додану вартість (спеціальна), яку заповнюють платники - сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, які відповідають вимогам статті 209 розділу V Кодексу, але не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства і рибальства; податкова декларація з податку на додану вартість (переробного підприємства); уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (з врахуванням особливостей заповнення декларацій).

Згідно з п. 209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Основним критерієм для віднесення підприємств до категорії сільськогосподарських є виробництво у відповідних обсягах сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях.

Так, ТОВ «Вир» (код ЄДРПОУ 32922943) та ТОВ «Райз-Захід» (код ЄДРПОУ 33246716) в розумінні положень п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України є сільськогосподарськими підприємствами, підтвердженням чого слугують свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість № 200041720 та свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість № 100330872.

Відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до 01.01.2014, від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників. При формуванні податкового кредиту по придбаних та/або виготовлених необоротних активах, які одночасно використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних податком на додану вартість операціях, зазначених у абзацах першому та другому цього пункту, норми статті 199 цього Кодексу не застосовуються, сплачені (нараховані) суми податку на додану вартість по таких необоротних активах включаються до податкового кредиту. Норми цього пункту не застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної під категорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД і такі операції оподатковуються податком на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом. Таким чином, перелік операцій з постачання товарів та послуг, перерахованих у статті 197 ПК України доповнено товарами, операції з постачання яких звільняються від оподаткування.

Відтак позивачем правомірно сформовано податковий кредит на суму 300337,00 грн. по операціях позивача з придбання кукурудзи у ТОВ «Вир» на суму ПДВ 41304,37 грн. та ТОВ «Райз-Захід» на суму ПДВ 259032,40 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові, який просив задовольнити повністю.

Представник відповідача позов не визнала, подала письмові заперечення у справі та, зокрема, пояснила наступне. За наслідками проведення ДПІ у м. Рівному документальної планової виїзної перевірки позивача було складено акт №691/17-16-22-01/31435947 від 24.09.2013року, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0004662342 від 08.10.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 299 277,50 грн., з яких: 1 839 422,00 грн. - за основним платежем та 459 855,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); та податкове повідомлення-рішення № 0004672342 від 08.10.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 450 505,50 грн., з яких: 300 337,00 грн. - за основним платежем та 150 168,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вважає правомірними висновки податкового органу, що були зроблені у акті перевірки щодо наступних порушень:

- заниження задекларованих позивачем доходів у сумі 251699,00 грн. внаслідок не включення до складу доходів безоплатно отриманих доходів у вигляді придатних відходів зерна, що після очистки та зберігання залишились у позивача;

- завищення валових витрат в сумі 8507452,00 грн., а зокрема:

· по операціях позивача з віднесення до складу собівартості реалізованих товарів, робіт (послуг) при реалізації безоплатно отриманих товарів (відходи) зерна витрат яких фактично не було (у зв'язку з їх безоплатним отриманням) всього на загальну суму 229300,00 грн.;

· по операціях позивача з віднесення до складу собівартості реалізованих товарів, робіт (послуг) вартості зворотніх відходів, отриманих у процесі виробництва всього на загальну суму 2687188,00 грн.;

· по операціях позивача з віднесення до витрат процентів по кредитних угодах всього на загальну суму 5590963,00 грн.;

- завищення податкового кредиту на загальну суму 300337,00грн.:

· по операціях позивача з ТОВ «Вир» по придбанню кукурудзи всього на загальну суму ПДВ 41304,37 грн.;

· по операціях позивача з ТОВ «Райз-Захід» по придбанню кукурудзи всього на загальну суму ПДВ 259032,40 грн.

Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з 06.08.2013 року по 17.09.2013 року ДПІ у м. Рівному було проведено планова виїзна перевірка ПРАТ «Рівне-Борошоно» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за наслідками якою складено акт №691/17-16-22-01/31435947 від 24.09.2013р. (т.1 а.с.37-81).

Згідно з актом податковим органом встановлено обставини щодо: