Рішення № 36967288, 28.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23340/13 28.01.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний млин»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Плюс»

про стягнення 334 325,00 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Ткаченко В.М. за дов.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний млин» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Плюс» про стягнення заборгованості за договором суборенди нежилих приміщень від 01.06.2012р. № 1-СР в розмірі 334 325,00 грн., з яких 300 000,00 грн. основної заборгованості, 30 000,00 грн. штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 4 325,01 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 28.01.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, свого представника у засідання суду 28.01.2014р. не направив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ухвала суду про призначення справи до розгляду від 14.01.2014р. була повернена до суду із зазначенням причини повернення: «за закінченням встановленого строку зберігання»), що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р., свідчить, що адресат належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, встановив:

01.06.2012 року між позивачем (орендар за договором) та відповідачем (суборендар за договором) був укладений договір суборенди № 1-СР.

Згідно п. 1.1. договору позивач зобов'язується передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування нежилі приміщення, розташовані в м. Києві за адресою: Спаська, 36, літера А, площею 628,9 кв.м.

За актом приймання-передачі нежилих приміщень до договору суборенди № 1-СР, 01.06.2012р. позивач передав, а відповідач прийняв у користування об'єкт суборенди.

Умовами п. 11.2. договору визначено, що договір укладений на термін до 31 грудня 2012 року.

Згідно п. 4.1. договору суборендна плата за користування нежилими приміщеннями за місяць складає з моменту моменту підписання і до кінця строку дії договору - 128 296,00 грн. за місяць.

Відповідно до п. 4.2. суборендар зобов'язується щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним місяцем, перераховувати на поточний рахунок Орендаря суборендну плату.

Додатковою угодою від 28.12.2012р. № 1 сторонами продовжено термін дії договору до 31 січня 2014 року, а також встановлено суборендну плату з січня 2013 року по лютий 2013 року за кожен місяць суборенди в розмірі - 128 296,00 грн. за місяць, з березня 2013 року до кінця строку дії договору за кожен місяць суборенди в розмірі - 144 300,00 за місяць.

15.02.2013 року між сторонами укладено додаткову угоду про припинення дії договору суборенди № 1-СР від 01.06.2012р. Згідно додаткової угоди (п.1.) сторони дійшли згоди про припинення терміну дії договору суборенди з 16.02.2013р. та встановили (п. 4.), що невід'ємною частиною даної додаткової угоди є графік погашення заборгованості суборендаря або гарантійний лист про погашення боргу, акт звірки взаємних розрахунків, акт приймання-передачі об'єкту, акт приймання-передачі обладнання та меблів від суборендаря до орендаря.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди сторони підтвердили, що станом на 15 лютого 2013 року заборгованість суборендаря перед орендарем становить 305322 грн.

15.02.2013р. між сторонами підписано акт приймання-передачі нежилого приміщення від суборендаря до орендатора та акт звірки взаємних розрахунків за договором № 1-СР.

В матеріалах справи також знаходиться лист відповідача від 14.02.2013р. № 14/02/13-1 в якому визнається заборгованість перед позивачем в сумі 305 322,00 грн. та пропонується графік погашення боргів.

Згідно довідки банку від 26.06.2013р. № 442, 15.05.2013р. відповідачем сплачено на користь позивача 5322,00 грн. за призначенням платежу «оплата за суборенду нежитлового приміщення, згідно договору суборенди № 1-СР від 01.06.2012р.».

Відповідно до наданого позивачем розрахунку та з урахуванням здійснених відповідачем проплат, заборгованість відповідача по суборендній платі в період з 01.12.2012р. по 28.12.2012р. складає 128 296,00 грн., з 29.12.2012р. по 30.01.2013р. - 108 296,00 грн., з 31.01.2013р. по 15.02.2013р. - 68 730,00 грн. Таким чином загальна сума заборгованості відповідач по суборендній платі становить 300 000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 статті 286 ГК України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати орендної плати не здійснив належним чином та в повному обсязі.

Доказів оплати відповідачем суми 300 000,00 грн., в тому числі в установлені договором строки, суду не надано.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Згідно п. 5 додаткової угоди № 1 від 28.12.2012р. сторони домовились доповнити текст розділу 7 договору суборенди № 1-СР пунктами 7.14 та 7.15 і встановили, що якщо прострочення по сплаті суборендних та/або інших платежів триває більш ніж 50 календарних днів, суборендар протягом наступних трьох днів самостійно сплачує орендодавцю штраф в розмірі 10 % розміру простроченої заборгованості по суборендній платі та комунальним послугам, оплату яких прострочено суборендарем. В цьому разі санкція у вигляді сплати пені, передбачена п. 7.3. цього договору не застосовується.

Розмір штрафу, нарахованого позивачем згідно п. 7.14 договору, становить 30 000,00 грн. Вимоги про стягнення штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 300 000,00 грн. позивачем нараховано відповідачу 3% річних за весь час прострочення в розмірі 4325,01 грн. Вимоги про стягнення 3% річних є обґрунтовани та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідач доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань суду не надав, свого контррозрахунку суми позову не здійснив, вимог позивача не спростував.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Плюс» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 78, код ЄДРПОУ 32944752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний млин» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 83, код ЄДРПОУ 37175801) 300 000,00 (триста тисяч) грн. основного боргу, 30 000,00 грн. (тридцять тисяч) грн. штрафу, 4 325 (чотири тисячі триста двадцять п'ять) грн. 01 коп. 3% річних, 6686 (шість тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак