Рішення № 36965591, 24.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19204/13 24.12.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"до Публічного акціонерного товариства "Українська Страхова компанія "Гарант - Авто"про стягнення суми 16 839,74 грн.Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Каракоця О.Р. (дов. № Є.37.7.0.0/Д-305 від 28.07.2011 року)від відповідача Волчек Н.М. (дов. № 65-1-4/38-ю від 25.12.2012 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24 грудня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська Страхова компанія "Гарант - Авто" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення суми 16 839,74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 року порушено провадження у справі № 910/19204/13, розгляд справи призначено на 31.10.2013 року.

18.10.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 04.10.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 року справу № 910/19204/13 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/19204/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 19.11.2013 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 року справу № 910/19204/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/19204/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 року.

Представник сторін в судове засідання 19.11.2013 року не з'явилися, вимоги ухвали суду від 31.10.2013 року не виконали, про причини своєї неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи повідомлялися належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року розгляд справи було відкладено на 24.12.2013 року, у зв'язку з неявкою сторін та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 24.12.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті спору в яких проти позову заперечив.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2009 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (страховик) та Черноус В.М. (страхувальник) було укладено договір № DN81R13710223 страхування наземного транспорту, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "ЗАЗ", державний номер ВЕ 3664 АК.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2010 року у м. Миколаєві по вул. Веселенівська сталась дорожньо-транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки "ЗАЗ", державний номер ВЕ 3664 АК та транспортним засобом "Брільянс М1 SY 7240", державний номер ВЕ 9739 ВЕ, яким керував Квотченко В.В.

ДТП сталася в результаті порушення Квотченко В.В. правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13.01.2011 року у справі № 3-11/2011.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Брільянс М1 SY 7240", державний номер ВЕ 9739 ВЕ була застрахована Публічним акціонерним товариством "Українська Страхова компанія "Гарант - Авто", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1272513 від 22.03.2011 року. Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "ЗАЗ", державний номер ВЕ 3664 АК отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Висновку № 63 автотоварознавчого дослідження спеціаліста з визначення вартості ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, в зв'язку з аварійним пошкодженням автомобіля ЗАЗ ТF699Р реєстраційний номер ВЕ 3464 АК, Власник Черноус Василь Миколайович від 09.10.2010 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "ЗАЗ", державний номер ВЕ 3664 АК, в результаті його пошкодження при ДТП складає 17 058, 99 грн.

Позивач, виходячи із Висновку № 63 автотоварознавчого дослідження спеціаліста з визначення вартості ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, в зв'язку з аварійним пошкодженням автомобіля ЗАЗ ТF699Р реєстраційний номер ВЕ 3464 АК, Власник Черноус Василь Миколайович від 09.10.2010 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 16 839,74 грн., про що склав страховий акт № И-6938 від 15.10.2010 року.

Відповідно до умов договору № DN81R13710223 страхування наземного транспорту від 21.01.2009 року, позивачем було здійснено оплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 16 839,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням: № 2177 від 21.10.2010 року (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).

Зважаючи на вищенаведене, 11.02.2013 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з претензією за вих. № 11-02/02-05 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 16 839, 74 грн.

Проте, за твердженням позивача, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача передбачений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1272513 від 22.03.2011 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 16 839, 74 грн.

Відповідач проти позову заперечив частково, посилаючись на те, що позивач не зменшив розмір страхового відшкодування на суму франшизи яка відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № ВС/1272513 від 22.03.2011 року становить 510,00 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Брільянс М1 SY 7240", державний номер ВЕ 9739 ВЕ, яким керував Квотченко В.В., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "ЗАЗ", державний номер ВЕ 3664 АК.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія, який керував автомобілем "Брільянс М1 SY 7240", державний номер ВЕ 9739 ВЕ, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13.01.2011 року у справі № 3-11/2011.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Брільянс М1 SY 7240", державний номер ВЕ 9739 ВЕ, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1272513 від 22.03.2011 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн., строк дії полісу з 22.03.2010 року до 21.03.2011 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВС/1272513) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "ЗАЗ", державний номер ВЕ 3664 АК відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1272513 від 22.03.2011 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № DN81R13710223 страхування наземного транспорту від 21.01.2009 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з тим що позивач не зменшив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого на суму франшизи, яка встановлена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1272513 від 22.03.2011 року у розмірі 510,00 грн.

За таких обставин, сума страхового відшкодування становитиме: 16 839, 74 грн. (загальний розмір матеріальної шкоди) - 510,00 грн. (сума франшизи) = 16 329,74 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 16 329,74 грн.

Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3 код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, код ЄДРПОУ 33248430) 16 329 (шістнадцять тисяч триста двадцять дев'ять) грн., 74 коп. заборгованості, 1 668 (одну тисячу шістсот шістдесят вісім) грн. 39 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.12.2013 року

Суддя С.В. Стасюк