Ухвала суду № 36964160, 30.01.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 153/1954/13-ц Провадження № 22-ц/772/126/2014Головуючий в суді першої інстанції:Любинецька-Онілова А. Г.Категорія: 23Доповідач: Нікушин В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Нікушина В.П.,

суддів: Сороки Л.А., Стеблюк Л.П.,

при секретарі Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до селянського фермерського господарства «Оріон» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 25 листопада 2013 року, ухвалене по даній справі, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до селянського фермерського господарства «Оріон» про визнання договору оренди таким, що є неукладеним та зобов'язання повернути земельну ділянку. В подальшому позовні вимоги ним були змінені і поставлено питання про визнання договору оренди недійсним та зобов'язання не чинити перешкод в користуванні землею.

Мотивуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_2 посилався на те, що в 2011 році йому стало відомо про те, що він нібито 05.01.2006 року уклав договір оренди належної йому земельної ділянки площею 2,61 га., розташованої на території Борівської сільської ради Чернівецького району строком на 10 років з СФГ «Оріон».

Вказаний договір він вважає недійсним, посилаючись на те, що в договорі не передбачена індексація орендної плати, порядок її внесення, перегляд та відповідальність за її несплату, збереження об'єкта оренди, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обтяження щодо цієї земельної ділянки.

Крім цього, він посилався на те, що на момент підписання договору були відсутні план земельної ділянки, кадастровий план, акт визначення меж земельної ділянки в натурі.

Земельну ділянку СФГ «Оріон» він не передавав згідно акту приймання-передачі.

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено, але з ним не погодився ОСОБА_2 і оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на те, що при його ухваленні були порушені норми матеріального та процесуального права. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ОСОБА_2 посилався на те, що суд відмовив йому у витребуванні ряду доказів і зокрема акту приймання-передачі, книги реєстрації договорів, у виклику свідків, які б підтвердили той факт, що він не пропустив строків позовної давності.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, представника ОСОБА_2, перевіривши обґрунтованість вимог апеляційної скарги, а також законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, прийшла до наступного висновку.

Оскаржуване рішення по своїй суті є правильним.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові ОСОБА_2, виходив із того, що він свої позовні вимоги не довів та пропустив строк позовної давності.

З висновками суду про те, що позивач своїх позовних вимог не довів погоджується і колегія суддів.

ОСОБА_2 звертаючись з позовом до суду та в апеляційній скарзі заперечував факт укладення з СФГ «Оріон» договору оренди належної йому земельної ділянки.

Однак, постановленими судовими рішеннями Чернівецького районного суду Вінницької області від 30 листопада 2012 року та апеляційного суду Вінницької області від 29 березня 2013 року встановлено, що між ОСОБА_2 та СФГ «Оріон» на початку 2006 року був укладений договір оренди землі, який підписаний сторонами та зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею Борівської сільської ради Чернівецького району.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦК України, обставини, які встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

В попередній справі по якій ухвалені наведені судові рішення сторонами були СФГ «Оріон» та ОСОБА_2

Об'єктивним доказом того, що між сторонами по справі існували договірні правовідносини свідчить і та обставина, що ОСОБА_2 впродовж 6 років отримував орендну плату і цього він не заперечував.

Констатуючи те, що договір не містить в собі ряд істотних умов, ОСОБА_2 не довів, що це порушує його права. Наявність лише формальних ознак, які не тягнуть за собою порушення прав сторін договірних правовідносин не дає підстав для визнання такого договору недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України захисту підлягає лише порушене цивільне право.

За наведених обставин суд першої інстанції цілком обґрунтовано відмовив ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог, через їх недоведеність.

Разом з цим, не може бути одночасно відмовлено в позові і за пропуском строку.

Розглядаючи сутність позовної давності в контексті ст. 256 ЦК України та тієї ж ст. 15 ЦК України слід виходити із того, що строки позовної давності можуть бути застосовані лише при умові порушення суб'єктивного права чи інтересу. А тому суд першої інстанції дійшовши висновку про відсутність порушеного права, не міг відмовляти в позові за пропуском строку позовної давності.

За цих обставин, керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 25 листопада 2013 року, ухвалене по справі за позовом ОСОБА_2 до селянського фермерського господарства «Оріон» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та зобов'язання не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий-суддя: __ Нікушин В. П.

Судді: __ Сорока Л.А.

___ Стеблюк Л.П.