Постанова № 36963716, 29.01.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року Справа № 876/437/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Рак Х.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка» до Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка» звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у Львівській області від 30.08.2013 року № 0000012290/25230066 та № 0000022290/25230066.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Головне управління Міндоходів оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки ними проведено невиїзну перевірку ТзОВ "Укрспецтехніка" з питань повноти сплати нарахування та сплати митних платежів за ВМД в частині митного оформлення товарів за сертифікатами про походження товару. За ВМД від 23.02.2012 року № 209120000/2012/009838, № 209120000/2012/016126 від 16.05.2012 року було здійснено митне оформлення в режимі ІМ40 товару "Полістирол призначений для спучування або спінювання "АЛЬФАПОР", тип SE, самозатухаючий, у гранулах" (виробник ЗАО "Сибур-Химпром", Росія). Митне оформлення товару здійснено із наданням звільнення від сплати ввізного мита на підставі міжурядової Угоди про вільну торгівлю з Російською Федерацією з представленням преференційних сертифікатів про походження. З урахуванням того, що країну походження можна визначити у відповідності до Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, контролюючий орган вважає, що тільки сертифікатів СТ-1 не є достатньо для виконання умови відповідності товару критеріям походження. Перевірку достовірності відомостей у сертифікатах було проведено шляхом направлення запитів до Пермської торгово-промислової палати РФ. На підставі отриманих від даної ТПП РФ документації, митниця не змогла зробити об'єктивного висновку про відповідність товару критеріям достатньої переробки для даного виду товару. Тим більше, відповіді на запити було надано з порушенням строків та не у повному обсязі. При цьому ними не піддавалась сумніву автентичність сертифікатів товару, а тільки перевірялася відповідність самого товару критеріям Правил. А тому винесені за наслідками виявлення таких порушень повідомлення-рішення є правомірними.

Представник Головного управління Міндоходів у Львівській області в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка» в судове засідання не з'явився хоча належним чином повідомлявся про час і місце апеляційного розгляду справи, і оскільки його явка не є обов'язковою, апеляційний розгляд проведено за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Головного управління Міндоходів у Львівській області підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що митним органом за відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо автентичності сертифікатів про походження товарів форми СТ-1 від 06.03.2012 року № RUUA20140015371517087 та від 11.05.2012 року № RUUA20140022811517414, вчинялись дії щодо їх підтвердження шляхом направлення запитів до ТПП міста виготовлення товару. І незважаючи на наявність підтверджуючої інформації від Пермської торгово-промислової палати, ГУ Міндоходів у Львівській області не взяло таку до уваги, протиправно визначивши ТзОВ "Укрспецтехніка" грошове зобов'язання з ввізного мита та податку на додану вартість. При цьому, відповідачем, крім іншого, витребовувалось більше документів, аніж це передбачено Правилами визначення країни походження товарів, в той час як позивачем було вжито всіх заходів та надано всіх необхідних документів для застосування до нього правил митного оформлення ТМЦ із наданням звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ на підставі міжурядової Угоди про вільну торгівлю з Російською Федерацією та Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав. Висновки відповідача про визнання недійсними сертифікатів форми СТ-1 від 06.03.2012 року № RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 року № RUUA20140022811517414, наявність яких забезпечує позивачу право на пільги про перевезенні та розмитненні товару на кордоні України, не є обґрунтованими, не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами та ґрунтуються на припущеннях.

Проте колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може і вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Судом встановлено, що за результатами невиїзної документальної перевірки ТзОВ "Укрспецтехніка" з питань повноти нарахування та сплати митних платежів за митні декларації № 209120000/2012/009838 від 23.02.2012 року та № 209120000/2012/016126 від 16.05.2012 року в частині митного оформлення товарів за сертифікатами про походження товару форми СТ-1 від 06.03.2012 року № RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 року № RUUA20140022811517414 оформлено акт № 1/13/209000000/25230066 від 07.08.2013 року.

Проведеною перевіркою ТзОВ "Укрспецтехніка" встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1, 6.7 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 року, ч. 5 п. 2.3 та розділів 4, 5 Порядку справляння митним органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, затв. наказом Держмитслужби України від 23.01.2006 року № 30 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 08.02.2006 року за 109/11983). Податкове зобов'язання, визначене за результатами перевірки, складає 46423,98 грн., в т.ч. по ввізному миту - 38686,64 грн., по ПДВ - 7737,34 грн.

Після розгляду заперечень ТзОВ "Укрспецтехніка" на акт, відповідачем висновки акту визнано такими, що відповідають чинному законодавству.

На підставі акта перевірки позивачу 30.08.2013 року винесено спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000012290/25230066, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктам підприємницької діяльності, на суму 48358,30 грн., з них, 38686,64 грн. - за основним платежем, 9671,66 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000022290/25230066, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість на суму 11606,01 грн., з них, 7737,34 грн. - за основним платежем, 3868,67 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийняття вищевказаних податкових повідомлень-рішень став висновок відповідача про невизнання дійсними сертифікатів про походження товару форми СТ-1 від 06.03.2012 року № RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 року № RUUA20140022811517414, з причини чого здійснено перерахунок належних до сплати сум митних платежів.

Судом встановлено, що згідно митної декларації від 23.02.2012 року № 209120000/2012/009838 та № 209120000/2012/016126 від 16.05.2012 року, позивачем надано митному органу інформацію про товари (полістирол для спінювання самозатухаючий ESP тип SE (expandable Polystyrene Self Extinguiching) у гранулах (використовується для виготовлення методом термоформування тепло- і звукоізоляційних матеріалів у вигляді пінополістирольних блоків, технічної упаковки для промислових товарів з вмістом полістиролу 95 масової % "АЛЬФАПОР", марка 201-50000 кг. та марка 201-20000 кг.), які переміщуються через митний кордон України. Відправником даного товару є ЗАО "Сибур-Холдинг" (814055, Російська Федерація, м. Пермь, вул. Промислова, 98), отримувачем - ТзОВ "Укрспецтехніка" (79017, м. Львів, вул. Дніпровська, 13/12). Крім того, митному органу також надано паспорти якості № 36, 37, 59, 62, 63, 107, 110, 111, 112, 113, 115, 116 ТМЦ та інші необхідні для переміщення через митний кордон України документи згідно переліку, як от: акти експертизи для оформлення сертифікатів походження товару (форми СТ-1), листи ЗАО "Сибур-Хімпром з фізико-хімічними властивостями стиролу.

На підтвердження країни походження товару позивачем подано преференційні сертифікати про походження форми СТ-1 від 06.03.2012 року № RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 року № RUUA20140022811517414.

Митне оформлення здійснювалося із наданням звільнення від сплати ввізного мита на підставі міжурядової Угоди про вільну торгівлю з Російською Федерацією (стр. 2 акта перевірки).

У відповідності до ст. 1 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю, підписаної 24.06.1993 року, Договірні Сторони не застосовуватимуть мито, податки та збори, що мають еквівалентний вплив на експорт та/або імпорт товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони. Вилучення з торговельного режиму згідно з узгодженим переліком товарів оформляються окремими документами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди. При цьому Договірні Сторони узгоджують поетапне скорочення вилучень, передбачених указаними документами.

В ч. 1 ст. 36 Митного кодексу України передбачено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі

Відповідно до п. 7 ст. 36 Митного кодексу України, повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Згідно ст. 1 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, ратиф. Законом України "Про ратифікацію Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав", від 06.07.2011 року № 3592-VI (надалі - Правила визначення країни походження товарів), для цілей застосування заходів тарифного й нетарифного регулювання Сторони приймають Правила визначення країни походження товарів, які є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Відповідно до розділу 1 даних Правил визначення країни походження товарів, сертифікат про походження товару - документ, що свідчить про країну походження товару та виданий органом (організацією), уповноваженим державою-учасницею Угоди відповідно до її національного законодавства.

Згідно п. 6.1 Правил визначення країни походження товарів для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 чи декларації про походження товару.

Пунктом 6.7 Правил визначення країни походження товарів встановлено, що у разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.

Пункт 9.3 Правил визначення країни походження товарів визначає, що сертифікат може бути не визнаний дійсним митними органами країни ввезення в разі, якщо:

протягом сумарного строку 6 місяців (3 місяці з дати первинного запиту й 3 місяці з дати повторного запиту) митними органами країни ввезення не отримана відповідь стосовно запитуваного сертифіката від компетентних органів країни вивезення або країни походження товару;

у митних органів країни ввезення є підтверджені відомості від компетентних органів країни вивезення про те, що сертифікат не видавався (фальсифікований) або виданий на підставі недійсних документів та (або) недостовірних відомостей;

за результатами досліджень, здійснених митними органами країни ввезення, і на основі інформації, отриманої за запитами, надісланими до компетентних органів країни вивезення або країни походження товару, митними органами країни ввезення виявлено, що сертифікат форми СТ-1 видано з порушеннями вимог, установлених цими Правилами.

Судом встановлено, що Львівською митницею у відповідності до Правил, на виконання вимог Листа Держмитслужби України від 18.02.12 № 16/1-16.3/337-ЕП, та згідно з п. 4.1. Порядку роботи відділу митних платежів регіональної митниці, митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом ДМСУ від 09.11.2009р. № 1070 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2009р. за N 1268/17284), здійснювалась перевірка достовірності відомостей, зазначених у сертифікатах про походження товару форми СТ-1 від 06.03.2012 року № RUUA20140015371517087, від 11.05.2012 року № RUUA20140022811517414, зокрема, перевірка критерію достатньої переробки товару.

Перевірку було розпочато 17.05.12 шляхом скерування запиту № 8/45-6626 до уповноваженого органу Російської Федерації - Пермської ТПП РФ.

У відповідь було отримано листа від Пермської ТПП від № 566 (вх. ЛМ від 12.07.12 №17661/8) з копіями сертифікатів, технологічним процесом, калькуляцією собівартості та повідомленням ЗАТ «Сібур-Хімпром» про те, що решту запитуваних документів є комерційною таємницею. На підставі отриманих документів та виявлених в них розбіжностях, митниця не могла здійснити об'єктивну перевірку відповідності товару критеріям достатньої переробки, що встановлені Правилами для товарів позиції 3903 згідно УКТЗЕД.

Колегія суддів погоджується і вважає вірними висновки відповідача, що критерієм достатньої переробки для товарів позиції 3903 за ТНЗЕД є виготовлення, при якому вартість усіх використовуваних матеріалів не повинна перевищувати 50% ціни кінцевої продукції. Проте вартість усіх використовуваних матеріалів групи 39 не повинна перевищувати 20 % ціни кінцевої продукції.

У відповідності до п. 2.4 Правил перевірка вартісного показника використаних іноземних сировини та матеріалів повинна здійснюватись за митною вартістю таких матеріалів під час їхнього ввезення до країни СНД, на території якої здійснювалось виробництво кінцевого товару, або за документально підтвердженою ціною їхнього першого продажу на території країни, у якій здійснювалось виробництво кінцевого товару.

При цьому вартість кінцевої продукції визначається за ціною на умовах "франко-завод" ("франко-склад").

Таким чином, митниця, керуючись пунктами 2.4., 5.1., 5.3., 6.7., 9.3. Правил, а також митним законодавством, має право запитувати та отримувати документи, що підтверджують митну вартість, країну походження, ціну першого продажу матеріалів та сировини, використаних під час виробництва «преференційних» товарів.

Враховуючи вищевикладене, перевірка достовірності відомостей, що містяться в сертифікатах про походження форми СТ-1, зокрема, перевірка критерію «Д3903», зазначеного в графі 9 сертифікатів, можлива за наявності певних документів.

Тому, у зв'язку з неотриманням запитуваної інформації в повному обсязі на запит від 17.05.12 № 8/45-6626, митницею було надіслане повторне звернення на адресу Пермської ТПП від 25.07.12 8/45-10251 із проханням надати уточнюючі відомості та необхідні документи. В листі повторно наголошувалось на тому, що документи є обов'язковими для надання Товарові режиму вільної торгівлі.

У відповідь на вищевказане звернення, митний орган отримав лист Пермської ТПП від 09.11.12 № 912, що надійшов до Львівської митниці 19.11.12 (вх. № 28261/8). Колегія суддів погоджується з висновками відповідача, що даний лист не надійшов у 3-місячний строк, встановлений Правилами. Враховуючи що повторний запит Львівської митниці скеровано на ТТП 25.07.12 року, то у відповідності до правил відповідь на такий повинна була надійти до Львівської митниці 25.10.12 року.

Крім того, твердження суду першої інстанції, що відповідь Пермською ТПП надана на звернення митниці від 25.07.12 № 8/45- 10251 надійшла з дотриманням сумарного шестимісячного строку не відповідає дійсності. Даний лист від 19.11.12 року ніяк не можна вважати і таким, що надійшов у 6-місячний строк на перший запит митниці (від 17.05.12 року), оскільки сплив шестимісячного строку сплинув 17.11.12 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками апелянта, що за результатами опрацювання документів, отриманих від Пермської ТПП листом від 09.11.12 № 912, перевірити відповідність товару критеріям достатньої обробки/переробки також було неможливо у зв'язку з відсутністю необхідної інформації (а саме, відомостей про країни походження складників Товару, рахунків на закупівлю сировини, митних декларацій на імпорт).

Слід зазначити, що митницею було прийнято рішення про скерування додаткового запиту на адресу Пермської ТПП РФ (лист митниці від 29.11.12 № 8/45-16929) для остаточного з'ясування питання відповідності товару критеріям походження та правомірності застосування режиму вільної торгівлі для подальших поставок Товару. Відповідь та необхідні документи було отримано 31.01.13 року (лист ТПП від 25.01.13 року № 39, вх. ЛМ № 1875/8 від 31.01.13 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що країна походження товару та документи, які її підтверджують є визначальним для застосування тарифних та нетарифних заходів, а тому у митниці були всі підстави для невизнання російського преференційного походження товару.

З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду про задоволення позову є безпідставним, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, вірно встановив характер спірних правовідносин, але невірно застосував норми матеріального права до їх вирішення.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Львівській області слід задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року у справі № 813/7294/13-а слід скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка» відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.195,198,202,205,207,254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року у справі № 813/7294/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула

Повний текст постанови виготовлено 03.02.2014 року.