Рішення № 3696186, 07.05.2009, Великолепетиський районний суд Херсонської області

Справа № 2-200/09 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2009 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Соловйова В.В.

при секретарі Хатункіній Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Лепетиха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Юлія і я» в особі голови ОСОБА_2 про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що у березні 2009 року він позичив відповідачу 426331 гривень, які він зобов»язався повернути до 29 березня 2009 року, що підтверджується доданою до заяви розпискою від 10.03.2009 року. На прохання позивача про добровільну сплату заборгованості відповідач ніяким чином не реагував та в усній формі відмовляється сплатити заборгованість. Позивач посилається на вимоги ст. 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов»язання на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову суму у розмірі 426331 та 3% річних на час вирішення справи та стягнути з відповідача судові витрати.

У судову засіданні позивач позов підтримав та просить суд його задовольнити так як зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Згоден на погашення відповідачем боргу частково майном, а частково грошима.

Відповідач позов визнав у повному обсязі та пояснив, що дійсно позивач надав йому позику у розмірі 426331 гривен, які він зобов’язався повернути позивачу до 29.03.2009 року, про що написав розписку, але цього не зробив, через відсутність коштів. На даний час згоден відшкодувати суму боргу частково майном, а частково грошима.

Вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

10 березня 2009 року позивач надав у борг відповідачу 426331 гривен. Про отримання грошей відповідач написав розписку, в якій зазначила строк повернення боргу – 29.03.2009 року. Таким чином, між сторонами був укладений договір позики. Позивач передав відповідачу грошові кошти, що підтверджується розпискою відповідача (а.с.), а тому договір позики між сторонами є укладеним відповідно до ст. 1046 ЦК України. Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Відповідач в установлений строк не повернув позивачу кошти, а тому відповідно до ст. ст. 526, 629, 1046 ЦК України відповідач повинен сплатити позивачу грошові кошти у розмірі 426331 гривен, так як зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України і договір є обов’язковим для виконання сторонами.

В забезпечення виконання вказаного рішення судом 16.04.2009 року судом було винесено ухвалу про накладення арешту на майно фермерського господарства «Юлія і я». На даний час сторони згодні на відшкодування боргу у сумі 426331 грн. частково майном, а частково грошима.

Крім того, у своїх вимогах позивач просить суд стягнути з відповідача три проценти річних від простроченої суми, що передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України. Суд вважає, що дана вимога позивача також підлягає задоволенню.

Так, згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто при проведенні арифметичного розрахунку 3% річних від простроченої суми становить 1366,60 грн. (426331 - сума боргу : 100 % х 3% : 365 днів року х 39 днів з 29.03.2009 по 07.05.2009 року – день винесення рішення суду = 1366,60 грн.).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені ним судові витрати у розмірі 81 гривня, оскільки вони підтверджені: квитанціями від 13.04.2009 року за №51 на суму 51 грн. та № 53 на суму 30 грн.

Згідно статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93 розмір ставок державного мита із позовних заяв становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Так нормами п. 22.5 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-V передбачено неоподаткований мінімум у розмірі 17 гривень. Ціна даного позову складає 426331 гривень, тобто 1% від цієї суми є 4263,31 грн., але згідно ДКМУ «Про державне мито» розмір державного мита не може перевищувати 100 неоподаткованих мінімумів тобто 1700 гривень, з яких позивачем частково сплачено 51 гривну, а тому стягнення з відповідача на користь держави підлягають недоплачені позивачем судові витрати у розмірі 1649 гривень, крім того відповідач позов визнав, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст. 23, 526, 629, 1046, ЦК України, керуючись ст.ст. 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до фермерського господарства «Юлія і я» в особі голови ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства «Юлія і я» в особі голови ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 426331 гривну, 3% річних від простроченої суми становить 1366,60 грн. та судові витрати у розмірі 81 гривня, а всього грошові кошти у розмірі – 427778 (чотириста двадцять сім тисяч сімсот сімдесят вісім) гривень 60 копійок.

Стягнути з фермерського господарства «Юлія і я» в особі голови ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 1649 (одна тисяча шістсот сорок дев»ять) гривень на р/р 31413537700084, код платежу 22090100, ОКПО 24103839, МФО 852010, банк отримувач ГУДКУ у Херсонській області.

Рішення суду може бути оскаржене через Великолепетиський районний суд до апеляційного суду Херсонської області. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий підпис

КОПІЯ ВІРНА

В.о. голови суду В.В. Соловйов