Ухвала суду № 36958496, 04.02.2014, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/95/14

Провадження № 6/740/4/14

УХВАЛА

про повернення заяви

04 лютого 2014 року м.Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Олійник В.П., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про зняття арешту з рухомого майна,

встановив:

До Ніжинського міськрайонного суду подано "позовну заяву про зняття арешту з рухомого майна": "заявник"-ОСОБА_1, "відповідач"-Деснянський відділ ДВС, "зацікавлена оосба"-ОСОБА_2, вимога-зняття арешту з рухомого майна, накладеного постановою Деснянського відділу ДВС про арешт майна від 14 серпня 2013 року при примусовому виконанні виконавчого листа Ніжинського міськрайонного суду від 19 липня 2005 року.

Постановою Ніжинського міського суду від 30 травня 2000 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 10 червня 2005 року зменшено розмір аліментів з ОСОБА_1, про що 19 липня 2005 року виданий виконавчий лист №2-1074/2005.

Постановою державного виконавця Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції від 14 серпня 2013 року ОСОБА_4 при виконанні виконавчого листа №2-1074 від 19 липня 2005 року накладено арешт на все рухоме майно боржника ОСОБА_1 в межах суми 36756 грн. 25 коп із забороною вчинення дій по відчуженню майна.

Відповідно до положень ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Із врахуванням "позовної заяви про зняття арешту з рухомого майна" ОСОБА_1 оскаржує вищезазначену постанову від 14 серпня 2013 року.

Згідно приписів ст.ст.383, 384, 385 ЦПК України, який набрав чинності 01 вересня 2005 року, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи; скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби; скарга подається до суду, який видав виконавчий документ; скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Зі змісту даних процесуальних норм випливає, що в порядку цивільного судочинства розглядаються скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, яке прийнято після 01 вересня 2005 року за правилами Цивільного процесуального кодексу України 2004 року. Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положенням ЦПК України. Звертаючись до суду ОСОБА_1 вимог ст.ст.383, 384, 385 ЦПК України не дотримався, останнім не додані копії заяви та матеріалів відповідно до кількості учасників розгляду скарги, не сплачений судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп., не надано доказів на підтвердження звільнення від сплати судового збору, не викладені обставини щодо необхідності розгляду скарги в порядку цивільного судочинства, оскільки оскаржується постанова ДВС під час виконання постанови суду від 30 травня 2000 року про стягнення аліментів та рішення суду від 10 червня 2005 року про зменшення розміру аліментів, при цьому скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби під час виконання судових рішень, прийнятих відповідно до Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, повинні розглядатися в

порядку адміністративного судочинства (ст.181 КАС України).

Ухвалою від 17 січня 2014 року заяву залишено без руху, надано строк для усунення вищезазначених недоліків заяви.

Станом на 04 лютого 2014 року недоліки заяви ОСОБА_1 не усунуті, що є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України.

Керуючись ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про зняття арешту з рухомого майна- повернути ОСОБА_1.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.П. Олійник.