Постанова № 36958339, 27.01.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 р. Справа №805/419/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:50

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

судді Загацької Т.В.,

при секретарі Паращевіній О.О.

за участю:

представника позивача Михайлець К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області до державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Макіївський ремонтно - механічний завод» про стягнення заборгованості у розмірі 13171,59 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області, звернувся до суду з адміністративним позовом до державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Макіївський ремонтно - механічний завод» про стягнення заборгованості у розмірі 13171,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ним були виставлено до відповідача розрахунки за період з 25.11.2013 року по 25.12.2013 року на загальну суму 13171,59 грн. на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 по працівниках підприємства. Відповідач повинен був відшкодувати позивачу зазначену в розрахунках суму боргу фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівниках підприємства, яким призначено пенсію.

Також позивач вказує на те, що загальна сума боргу відповідача по сплаченим пенсіям, призначених на пільгових умовах за період з 25.11.2013 року по 25.12.2013 року складає 13171,59 грн.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з відокремленого підрозділу «Макіївський ремонтно - механічний завод» державного підприємства «Макіїввугілля» заборгованість у розмірі 13171,59 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, згідно якої не заперечував проти задоволення позовних вимог, просив розглядати справу без його участі.

Відповідно ч.1,3 ст.136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає визнання адміністративного позову до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач зареєстрований як юридична особа 29.04.2003 року виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи - 32442295, що зазначено в інформації з веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, доступ до якого впроваджено на підставі наказу Міністерства юстиції України від 19.08.2011 року № 2009/5 «Про організацію доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Згідно з розрахунком суми позову, заборгованість відповідача з фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по зазначеним витратам за період з 25.11.2013 року по 25.12.2013 року складає 13171,59 грн.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій зберігається той, який діяв до набрання чинності цього Закону.

Згідно з п. 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, (далі Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного Фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, відповідач повинен відшкодовувати позивачу фактичні витрати з виплати та доставки пільгових пенсій.

За приписами п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного Фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з п. 6.9 Інструкції відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного Фонду за місцем його реєстрації.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Згідно з п. 6.9 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, позивачем направлялись на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на 2013 рік, що за період з 25.11.2013 року по 25.12.2013 року складає 13171,59 грн.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивачу у встановлені строки у повному обсязі не сплатив, в результаті чого має заборгованість у загальному розмірі 13171,59 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути зазначену суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 121, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області до державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Макіївський ремонтно - механічний завод» про стягнення заборгованості у розмірі 13171,59 грн. - задовольнити.

Стягнути з відокремленого підрозділу «Макіївський ремонтно - механічний завод» державного підприємства «Макіїввугілля» на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області заборгованість у розмірі 13171 (тринадцять тисяч сто сімдесят одна) грн. 59 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 27.01.2014 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 31.01.2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.