Рішення № 36958221, 03.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/659 03.02.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів

Шевченківського району»

про стягнення 230 912,12 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Левченко В.І. - дов. № 91/2013/08/16-2 від 16.08.2013 р.

від відповідача: Поліщук Л.П. - дов. № 97-Д від 25.12.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради про стягнення 181 860,14 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 41 632,27 грн. інфляційної складової боргу та 7 419,71 грн. річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 330023 від 25.12.06 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.12.06 р. до 01.08.09 р.

Ухвалою суду від 10.09.09 р. було порушено провадження у справі № 37/659 та призначено її розгляд на 14.10.09 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні представники відповідача надали суду клопотання про зупинення провадження у справі 37/659 до вирішення пов'язаних з нею справ № 8/131 та 8/588.

Представник позивача проти наданого клопотання заперечень не навів, на виконання вимог ухвали суду від 10.09.09 р. надав витребувані документи.

Судом було встановлено, що Окружним адміністративним судом міста Києва розглядається справа № 8/131, предметом у якій є визнання протиправними та скасування розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.07 р. № 640, від 30.05.07 р. № 641, від 30.05.07 р. № 642, від 30.05.07 р. № 643, та справа № 8/588, предметом у якій є визнання нечинними розпоряджень від 27.11.08 р. № 1661, № 1662, № 1663, від 25.12.08 р. № 1780, № 1780/1, від 30.12.08 р. № 1792, від 16.01.09 р. № 33.

Ухвалою суду від 14.10.09 р., керуючись ст. ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, зупинив провадження у справі № 37/659 до вирішення інших пов'язаних з нею справ № 8/131 та № 8/588; зобов'язав сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.09 р. у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 р. було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.09 р. касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК "Київенерго" задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.08 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.09 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ "Престиж" до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК "Київенерго" про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.10 р. у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК "Буревісник-3", ЖБК "Ремонтник", ЖБК "Суднобудівник-18", ЖБК "Алмазний", ОСББ "Мотор", ВАТ "Універсам № 14", ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.11 р. у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ "Престиж" до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК "Київенерго", про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Також ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.09 р. у справі № 8/588 справу направлено до Шевченківського районного суду міста Києва за предметною підсудністю.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.06.11 р. у справі № 2а-1552/11 у задоволенні адміністративного позову ВАТ "Київгума" до виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про оскарження розпоряджень від 27.11.08 р. №№ 1661, 1662, 1663, від 25.12.08 р. №№ 1780, 1780/1, від 30.12.08 р. № 1792, від 16.01.09 р. № 33 відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.12 р. у справі № 2а-1552/11 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Компанія ФАХ" на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 25.06.11 р. у справі № 2а-1552/11 за адміністративним позовом ВАТ "Київгума" до виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) закрито, оскільки на день розгляду апеляційної скарги ПП "Компанія ФАХ", набрала законної сили ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.12 р. у справі № 2а-40/11 про оскарження апелянтом цих самих розпоряджень виконавчого органу Київради (КМДА), винесена за результатом розгляду апеляційної скарги ПП "Компанія ФАХ", якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду від 18.04.11 р. без змін.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.04.12 р. ПП "Компанія ФАХ" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.02.13 р. у справі № 2а-1552/11 касаційну скаргу ПП "Компанія ФАХ" задоволено, ухвалу КААС від 10.04.12 р. скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.13 р. у справі № 2а-1552/11 апеляційну скаргу ПП "Компанія ФАХ" залишено без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 25.06.11 р. - без змін.

Враховуючи наведене, підстави, які зумовили зупинення провадження у даній справі відпали, у зв'язку з чим суд визнав за необхідне поновити провадження у даній справі та призначити її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.

Ухвалою суду від 05.12.2013 р. провадження у даній справі було поновлено та призначено її розгляд на 27.12.2013 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

У зв`язку із перебуванням судді Гавриловської І.О. на лікарняному судове засідання призначене на 27.12.2013 року не відбулося.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 27.12.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Гавриловської І.О. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 37/659 передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою від 27.12.2013 р. суддя Спичак О.М. прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду на 15.01.2014 р., зобов'язав сторін надати певні документи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 15.01.2014 р. приймаючи до уваги, що суддя Гавриловська І.О. вийшла з лікарняного, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол № 1 від 03.02.2011 р.), справу № 37/659 передано на розгляд судді Гавриловській І.О.

У судовому засіданні 15.01.2014 р. представник позивача надав суду заяву про зміну найменування сторони разом з підтверджуючими документами та повідомив, що відповідача перейменовано на Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (вул. М. Кирпоноса, 10/8, м. Київ, 03190).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали не виконав.

Ухвалою суду від 15.01.2014 р. розгляд справи було відкладено до 03.02.2014 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали суду та для направлення ухвали на нову адресу відповідача.

У судовому засіданні 03.02.2014 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи, та заяву про розстрочку виконання рішення суду строком на 24 місяці.

Представник позивача проти заяви відповідача про розстрочку виконання рішення заперечив; позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

У судовому засіданні 03.02.2014 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яку було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Київенерго", (постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, яке перейменовано на Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», (споживач) був укладений договір № 330023 від 25.12.2006 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 330023 від 25.12.2006 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1 договору № 330023 від 25.12.2006 р., постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.3.1 вищезазначеного договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього договору.

Пунктом 2 додатку № 2 до договору № 330023 від 25.12.2006 р. визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Згідно з п. 3 додатку № 2 до договору № 330023 від 25.12.2006 р., у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.

Відповідно до п. п. 4. і 5. додатку № 2 до договору № 330023 від 25.12.2006 р., дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 25 число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ-1 - не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно з п. 7 додатку № 2 до договору № 330023 від 25.12.2006 р., у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) - від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.

Пунктом 8 додатку № 2 до договору № 330023 від 25.12.2006 р. визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до п. 9 додатку № 2 до договору № 330023 від 25.12.2006 р., споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-1 за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 63 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 додатку № 2 до договору № 330023 від 25.12.2006 р., споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду копії облікових карток відповідача за період з січня 2007 р. до липня 2009 р. та розрахунок основного боргу за теплову енергію по договору № 330023 від 25.12.2006 р.

Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.12.06 р. до 01.08.09 р. становила 184 323,70 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 330023 від 25.12.2006 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 2 463,56 грн., у зв'язку з чим станом на 01.08.09 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 181 860,14 грн.

За таких обставин ПАТ "Київенерго" звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» про стягнення 181 860,14 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 41 632,27 грн. інфляційної складової боргу та 7 419,71 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням за період з 01.12.06 р. до 01.08.09 р. відповідачем зобов'язань за договором № 330023 від 25.12.2006 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 330023 від 25.12.2006 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

03.02.2014 р. відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що ПАТ «Київенерго» було нараховано значно більший обсяг послуг, ніж фактично було спожито Комунальним підприємством «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», оскільки позивач при розрахунку суми боргу застосував невірні коефіцієнти.

Господарський суд вважає обставини, на які посилається відповідач, безпідставними та необґрунтованим, оскільки вони є лише припущенням відповідача та належними доказами не підтверджені.

Також господарський суд відзначає, що за спірний період, у відповідності до письмових пояснень Київської міської адміністрації, розрахунок вартості спожитої теплової енергії розрахований позивачем за чинними тарифами, встановленими нормативно-правовими актами (розпорядженнями) КМДА та НКРЕ.

Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У зв'язку з вирішенням судовими інстанціями питання щодо чинності тарифів, за якими нараховувалась відповідачу вартість спожитої теплової енергії, провадження у справі № 37/659 зупинялось.

На теперішній час не надано суду жодного процесуального судового документу, згідно з яким визнано вищевказані тарифи нечинними.

Крім того, постановою Верховного Суду України від 28.11.11 р. не встановлено нечинність тарифів.

Таким чином, на сьогодні, відсутні підстави визнавати, що позивачем для розрахунку заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію застосовувались нечинні тарифи.

У судовому засіданні 15.01.2014 р. представник позивача надав суду довідку про надходження коштів за спожиту від ПАТ "Київенерго" теплову енергію, з якої вбачається, що станом на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість за договором № 330023 від 25.12.2006 р. за період з 01.12.06 р. по 01.08.09 р. у розмірі 173 874,06 грн.

Судом було встановлено, що основний борг у розмірі 7 986,08 грн. за спожиту теплову енергію за договором № 330023 від 25.12.2006 р. за період з 01.12.06 р. до 01.08.09 р. було погашено відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 7 986,08 грн. за спожиту теплову енергію за договором № 330023 від 25.12.2006 р. за період з 01.12.06 р. до 01.08.09 р. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 173 874,06 грн. основного боргу, то позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" щодо стягнення з Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» суми основного боргу за договором № 330023 від 25.12.2006 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 173 874,06 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить суд також стягнути з відповідача 41 632,27 грн. інфляційної складової боргу та 7 419,71 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 330023 від 25.12.2006 р. та додатками до нього.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з січня 2007 р. до серпня 2009 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов'язані із встановленням рівня інфляції у липні 2009 р. на рівні 99,9 %.

Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені ПАТ "Київенерго".

У зв'язку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» за період з січня 2007 р. до серпня 2009 р. підлягають 41 451,44 грн. інфляційних нарахувань.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 330023 від 25.12.2006 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 41 451,44 грн. інфляційної складової боргу за період з січня 2007 року до серпня 2009 року.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 330023 від 25.12.2006 р. станом на 01.080.09 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 7 419,71 грн. трьох відсотків річних за період з січня 2007 р. до серпня 2009 р.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.02.14 р. подав заяву про розстрочку виконання рішення у даній справі на 24 місяці.

Відповідно до пункту 6 статті 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне використати право, надане суду пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення на 12 місяців.

Розстрочуючи виконання рішення, суд приймає до уваги часткову оплату суми основного боргу, а також ті умови та обставини, що при застосуванні пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України щодо розстрочення виконання рішення № 37/659 від 03.02.14 р., виконання вказаного рішення є більш вірогідним і є підстави вважати, що відповідач вчинить заходи щодо його належного і своєчасного виконання

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, буд. 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 173 874 (сто сімдесят три тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн. 06 коп. основного боргу, 41 451 (сорок одну тисячу чотириста п'ятдесят одну) грн. 44 коп. інфляційних нарахувань, 7419 (сім тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 71 коп. трьох відсотків річних, 2 307 (дві тисячі триста сім) грн. 31 коп. витрат на сплату державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення господарського суду міста Києва від 03.02.14 р. у справі № 37/659 на дванадцять місяців та стягнувши заборгованість наступним чином:

1. до 04.03.14 р. - 14 489,51 грн. основного боргу, 3 454,29 грн. інфляційних нарахувань, 618,31 грн. трьох відсотків річних, 2 307,31 грн. витрат на сплату державного мита та 236,00 грн. - витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу;

2. до 04.04.14 р. - 14 489,51 грн. основного боргу, 3 454,29 грн. інфляційних нарахувань, 618,31 грн. трьох відсотків річних;

3. до 04.05.14 р. - 14 489,51 грн. основного боргу, 3 454,29 грн. інфляційних нарахувань, 618,31 грн. трьох відсотків річних;

4. до 04.06.14 р. - 14 489,51 грн. основного боргу, 3 454,29 грн. інфляційних нарахувань, 618,31 грн. трьох відсотків річних;

5. до 04.07.14 р. - 14 489,51 грн. основного боргу, 3 454,29 грн. інфляційних нарахувань, 618,31 грн. трьох відсотків річних;

6. до 04.08.14 р. - 14 489,51 грн. основного боргу, 3 454,29 грн. інфляційних нарахувань, 618,31 грн. трьох відсотків річних;

7. до 04.09.14 р. - 14 489,50 грн. основного боргу, 3 454,29 грн. інфляційних нарахувань, 618,31 грн. трьох відсотків річних;

8. до 04.10.14 р. - 14 489,50 грн. основного боргу, 3 454,29 грн. інфляційних нарахувань, 618,31 грн. трьох відсотків річних;

9. до 04.11.14 р. - 14 489,50 грн. основного боргу, 3 454,28 грн. інфляційних нарахувань, 618,31 грн. трьох відсотків річних;

10. до 04.12.14 р. - 14 489,50 грн. основного боргу, 3 454,28 грн. інфляційних нарахувань, 618,31 грн. трьох відсотків річних;

11. до 04.01.15 р. - 14 489,50 грн. основного боргу, 3 454,28 грн. інфляційних нарахувань, 618,31 грн. трьох відсотків річних;

12. до 04.02.15 р. - 14 489,50 грн. основного боргу, 3 454,28 грн. інфляційних нарахувань, 618,30 грн. трьох відсотків річних.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 7 986,08 грн. основного боргу.

4. У решті позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 04.02.2014 р.

Суддя Гавриловська І.О.