Постанова № 36958046, 22.01.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2014 р. Житомир справа № 806/7839/13-a

час прийняття: 11 год. 25 хв. категорія 9

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

за участі секретаря Коваля О.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

за участі представника першого відповідача Снігірьової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення 121792 грн,-

встановив:

29 листопада 2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) звернувся до суду з позовом в якому з уточненням позовних вимог просив:

- стягнути з Державного бюджету України на його користь (РНОКПП НОМЕР_1) на банківський рахунок платника №НОМЕР_2 у філії Житомирського обласного управління АТ "Ощадбанк" (МФО 311647) бюджетну заборгованість суми податку на додану вартість в розмірі 121792 грн;

- визнати дії з ненадання висновку про повернення суми бюджетного відшкодування 121792 грн Володарсько - Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області протиправними.

Одночасно позивач клопотав встановити судовий контроль за виконанням рішення Головним управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення.

Позов обґрунтовує тим, що в порушення норм чинного законодавства йому як платнику податку на додану вартість відповідачами не здійснено бюджетне відшкодування з даного податку у сумі 121792 грн, право на відшкодування якої підтверджене в судовому порядку.

У судовому засіданні 22 січня 2014 року представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник першого відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що процедура бюджетного відшкодування передбачена ст. 200 Податкового кодексу України, так контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу. Вказав, що оскільки Володарсько-Волинської об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню на користь позивача з бюджету не подано, то управління не може здійснити таке стягнення. Враховуючи наведене вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Усною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року за клопотанням представника позивача Володарсько-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області було замінено з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, на другого відповідача у справі.

Представник другого відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, жодних клопотань не надсилав. За даних обставин та враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 18 лютого 2013 року позивачем до Володарсько - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 року, у якій він визначив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 121792,00 грн (а.с. 36-42).

В період з 25 березня 2013 року по 29 березня 2013 року працівниками контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ФОП ОСОБА_3 суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2013 року, яка виникла за рахунок декларування від'ємного значення з ПДВ у період за грудень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №37/17/01/НОМЕР_1 від 05.04.2013 (а.с.43-56) у якому контролюючим органом зроблено висновок, що позивачем в порушення ч.8 ст.19 Господарського кодексу України, п.44.1 ст. 44, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України неправомірно заявлено до бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 121792,00 грн в тому числі по декларації за січень 2013 року в сумі 121792,00 грн.

На підставі вказаного акту Володарсько - Волинською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення №000046622 від 19.04.2013, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 121792,00 грн і застосовано штрафні санкції у сумі 60896,00 грн .

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив його у судовому порядку.

6 червня 2013 року постановою Житомирського окружного адміністративного суду у справі №806/3105/13-а позов ФОП ОСОБА_3 задоволено частково та скасовано податкове повідомлення - рішення Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 19 квітня 2013 року № 000046622, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 121792,00 грн та застосовано 60896,00 грн штрафних санкцій (а.с. 9-14).

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі №806/3105/13-а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Враховуючи наведене рішенням суду, яке набрало законної сили визнано правомірним нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 121792,00 грн.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг тощо.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Пунктом 200.8 ст. 200 ПК передбачено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до п. 200.10. ст. 200 ПК протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктами 200.11. - 200.13. ст. 200 ПК визначено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Як пояснив у судовому засіданні представник першого відповідача контролюючим органом такий висновок поданий не був, протилежне Володарсько - Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області доведене не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області не могло здійснити виплати суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з незалежних від управління причин, натомість бездіяльність контролюючого органу щодо неподання висновку потягнула за собою порушення прав позивача на отримання зазначеного відшкодування.

Суд зазначає, що оскільки позивач має встановлене судом право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, то й позовні вимоги позивача є обґрунтованими.

Крім того, ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Володарсько - Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області подати висновок про повернення суми бюджетного відшкодування розміром 121792 грн до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також суд зазначає, що позивач клопотав про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.267 КАС суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд вважає, за доцільне задовольнити вказане клопотання і встановити 2 місячний з дати набрання чинності цим рішенням звіт про виконання судового рішення з таким розрахунком, що б суб'єкт владних повноважень мав реальну можливість виконати судове рішення у визначений судом строк з урахуванням об'єктивних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 КАС, суд, -

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії з ненадання висновку про повернення суми бюджетного відшкодування 121792 грн Володарсько - Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області протиправними та зобов'язати Володарсько - Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області подати висновок про повернення суми бюджетного відшкодування 121792 грн органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на банківський рахунок платника №НОМЕР_2 у філії Житомирського обласного управління АТ "Ощадбанк" (МФО 311647) бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 121792 грн та сплачений судовий збір в розмірі 245,84 грн.

Зобов'язати Володарсько - Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області, Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області подати до Житомирського окружного адміністративного суду протягом 2 місяців з дати набрання чинності рішенням звіт про виконання судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 25 січня 2014 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єфіменко О.В.