Вирок № 36957710, 16.12.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/6560/13-к

Провадження № 1-кп/265/277/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі оловуючого судді - Мельник І.Г.,

при секретарі - Тушкановій Л.В.,

за участю прокурора - Кулік А.В.,

захисника - ОСОБА_1

потерпілої - ОСОБА_2

представника кримінальної міліції - Сливченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі в залі суду кримінальне провадження № 12013050790001467 відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, який має неповну середню освіту, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 1) 22 лютого 2012 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя за ст..ст.185 ч.3,289 ч.2, 70 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, застосуванням ст..ст.75,104,76 КК України на 2 роки; 2) 20 березня 2013 року Першотравневим районним судом міста Маріуполя за ст..185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі, застосуванням ст.ст.104,75,76 КК України на 2 роки, який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_2

в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України

В С Т А Н О В И В:

Неповнолітній ОСОБА_5 та ОСОБА_4, , будучи повідомлені про підозру 05.07.2013 року СВ Жовтневого РВ ММУ за вчинення 05.05.2013 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, повідомлені про підозру 15.07.2013 року СВ Жовтневого РВ ММУ за вчинення 07.05.2013 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повідомлені про підозру 16.07.2013 року СВ Жовтневого РВ ММУ за вчинення 06.05.2013 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, повторно, навмисно скоїли кримінальне правопорушення на території Орджонікідзевського району м. Маріуполя за наступних обставинах:

29 травня 2013 року приблизно о 20.00 годині, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_5 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_4, розподіливши між собою ролі, що виразилося в спільному проникненні в житло, керуючись корисливими мотивами, діючи умисно, повторно, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу проникли до будинку АДРЕСА_3 звідки таємно викрали майно, що належало ОСОБА_2, а саме:

- срібний ланцюг, вагою 2 грами, вартістю 150 гривень;

- срібний хрест, вагою 2 грами, вартістю 150 гривень;

- срібне кільце, вагою 1,5 грами, вартістю 200 гривень;

- срібне кільце, вагою 2,5 грами, вартістю 200 гривень;

- срібне кільце вагою 2,5 грами, вартістю 300 гривень;

- срібне кільце, вагою 2,5 грами, вартістю 300 гривень;

- срібні сережки, вагою 2 грами, вартістю 300 гривень

- золоті сережки, 583 проби, вагою 1,04 грами, вартістю 321,30 гривень;

- золоті сережки, 583 проби, вагою 1,10 грамів, вартістю 339,83 гривень;

- золоті сережки, 585 проби, вагою 0,57 грамів, вартістю 176, 70 гривень;

- золоті сережки, 585 проби, вагою 1,23 грами, вартістю 368,90 гривень;

- золота підвіска, 585 проби, вагою 0,58 грамів, вартістю 167.40 гривень;

- ланцюг (лом), золотий, 583 проби, вагою 1,00 грамів, вартістю 299,67 гривень;

- золотий ланцюг з підвіскою, 585 проби, вагою 2,33 грамів, вартістю 678, 90 гривень

- золота каблучка, 583 проби, вагою 2,16 грамів, вартістю 667,31 гривень;

- золоте кільце, 583 проби, вагою 1,39 грамів, вартістю 108,13 гривень;

- золотий хрест, 583 проби, вагою 0,53 грамів, вартістю 163,74 гривень;

- золотий хрест, 583 проби, вагою 0,54 грамів, вартістю 166,83 гривень;

- золотий хрест, 583 проби, вагою 0,43 грамів, вартістю 132,84 гривень;

- золота підвіска у вигляді літери «В», вагою 1,5 грамів, вартістю 800 гривень;

- гроші у розмірі 1700 гривень,

- мобільний телефон «Нокіа 6085», вартістю 848 гривень, з сім картою мобільного оператора «Київстар» вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходилися грошові у розмірі 36 гривень, с картою пам'яті вартістю 50 гривень, заподіявши своїми діями матеріальний збиток останній на загальну суму 8650, 55 гривень і з викраденим з місця злочину зникли , спільно розпорядившись викраденим майном.

Обвинувачені свою вину у вчиненні інкримінованого їм злочину визнали повністю та пояснили, що за пропозицією ОСОБА_4 скоїли крадіжку з будинку потерпілих, викравши золоті та срібні ювелірні вироби, а також гроші в сумі 1500 грн. і мобільний телефон. У будинок проникли через двері, так як сестра ОСОБА_4 разом з дочкою потерпілих вийшла з дому, вони же непомітно проникли. Золоті вироби вони здали в ломбард, отримані гроші витратили на особисті потреби, мобільний телефон залишився у ОСОБА_5. На цей час матеріальну та моральну шкоду потерпілій вони не відшкодували. У скоєному щиросердно каються та просили суд їх строго не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що її сім'я знайома з сім'єю ОСОБА_4, так як спілкуються діти. В день крадіжки її та чоловіка вдома не було, вони працювали в нічну зміну, дома залишилися діти. Про те, що обвинувачені скоїли у них дома крадіжку золотих та срібних ювелірних виробів, грошей та мобільного телефону, їй відомо від батьків ОСОБА_4. Просить стягнути з обвинувачених матеріальну шкоду в розмірі 15061,50 грн. та моральну шкоду в розмірі 15000 грн., яка полягає в тому, що діти були налякані, золоті вироби це подарунки дітям і в даний час їх придбання для неї спричинить матеріальні витрати.

Вина обвинувачених у вчиненні крадіжки доведена окрім показань обвинувачених та потерпілої, дослідженими документами, що перевірені в судовому засіданні, а саме:

- довідкою Центрального ломбарду «Ера-Дон і компанія»Ваш ломбард» відповідно до якої ОСОБА_4 звертався відділення ломбарду № 45 для укладання фінансового кредиту та закладав ряд золотих виробів, згідно договорів від 29.05.2013 року

- довідкою ТП «Жемчуг», згідно з якою один грам срібла 925 проби у роздрібній торгівлі за станом на 29.05.2013 року становить 40 грн. (за один грам у виробі);

- фіскальним чеком на мобільний телефон «Нокіа», вартість якого складає 848 грн. та пособником користувача телефону, які були видані потерпілою ОСОБА_2.

Таким чином, оцінивши всі в сукупності зібрані та перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 доведена повністю, а їх дії правильно кваліфіковано за ч. 3 ст.185 КК України, оскільки вони скоїли таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб, повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скоїли тяжкий злочин, матеріальну шкоду потерпілій не відшкодували, за місцем проживання характеризуються ОСОБА_4 позитивно, ОСОБА_5 негативно.

ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, ОСОБА_5 скоїв злочин у період іспитового строку, обвинувачені офіційно не працюють.

Обставини, що обтяжують призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 не має, у ОСОБА_5 відповідно до ст.67 КК України - рецидив злочинів.

Обставини, що пом'якшують призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повне визнання своєї вини обвинуваченими та щиросердечне розкаяння, сприяння досудовому і судовому слідству, скоєння злочину ОСОБА_5 в неповнолітньому віці.

Згідно ст..65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст..50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

З урахуванням наведеного суд вважає, що ОСОБА_4 слід визначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах статті кримінального закону та застосувати до призначеного покарання вимоги ст..ст.75,76 КК України.

При призначенні покарання неповнолітньому ОСОБА_5 суд також враховує, що він виховувався в неповної сім'ї , з батьком не спілкується, в сім'ї виховуються ще двоє малолітніх дітей. Відповідно до письмових пояснень начальника кримінальної міліції та наданих у судовому засіданні з ОСОБА_5 проводилася профілактична робота, спрямована на попередження рецидивної злочинності, але здійснити заходи в повному обсязі не виявилося можливим, так як останній на виклики до РВ не приходить, при здійсненні виїзду за місцем мешкання дома нікого не було. З телефонній бесіди з матір'ю неповнолітнього, син до її зауважень не прислухається, на критику з її боку реагує неправильно. Представник кримінальної міліції вважає, що більш доцільнішим покаранням яке необхідно призначити ОСОБА_5 - позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону, так як інші заходу впливу на неповнолітнього не будуть відповідати його поведінки та кількості скоєних злочинів в різних районах міста.

Наведені обставини в їх сукупності свідчать про негативну поведінку з боку неповнолітнього, про його не бажання встати на шлях виправлення та свідчать про наявність достатніх ризиків, що ОСОБА_5 не буде сумлінно ставитися до відбування покарання не пов'язаного з позбавлення волі із застосуванням ст..ст.104,75 КК України, тому вважає, що неповнолітньому ОСОБА_5 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону.

З урахуванням наведеного суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину та особі винного.

ОСОБА_5 був засуджений вироком Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 22 лютого 2012 року за ст..ст.185 ч.3,289 ч.2, 70 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, застосуванням ст..ст.75,104,76 КК України на 2 роки. Покарання не відбув.

Також ОСОБА_5 був засуджений вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 20 березня 2013 року за ст..185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі, застосуванням ст.ст.104,75,76 КК України на 2 роки. Покарання не відбито.

При цьому, вищезазначеним вироком при призначенні остаточного покарання зазначено про самостійно виконання вироку Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 22 лютого 2012 року за яким ОСОБА_5 був засуджений за ст..ст.185 ч.3,289 ч.2, 70 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, застосуванням ст..ст.75,104,76 КК України на 2 роки.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 після постановлення вищевказаних вироків скоїв новий злочин за яким засуджується даним вироком, суд вважає за необхідно застосувати до остаточного покарання вимоги ст..71 КК України, та частково у вигляді 6 місяців приєднати не відбуте покарання призначене вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 20 березня 2013 року , вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 22 лютого 2012 року, необхідно виконувати самостійно.

Потерпілій ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди в сумі 15061,50 грн. та моральної шкоди в розмірі 15000 грн.

Згідно ст. 1166 ЦК України шкода, спричинена майну фізичної особи або юридичній особі, відшкодовується у повному обсязі особою, що спричинила її.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст..1179 ЦК України, неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме матеріальної шкоди, завданої злочином, в сумі 8650,55 грн., моральної - в сумі 5000 грн.

До цього висновку суд прийшов з урахуванням того, що у ході досудового слідства зі слів потерпілої, а також наданих документів (вартість мобільного телефону) була встановлена вартість викраденого майна, посилання потерпілої, що вона збільшила матеріальну шкоду у зв'язку з тим, що на даний час вона не зможе придбати викрадене за вказану суму не заслуговує до уваги.

Що стосується моральної шкоди, то суд виходить з того, що саме у такому розмірі завдана шкода буде спів розмірною із скоєним винними злочином та моральним стражданням, які понесла потерпіла внаслідок втрати свого майна.

Крім того, суд вважає, що у даному випадку стягнення на користь потерпілій матеріальної та моральної шкоди повинно проводитися в дольовому порядку в зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_5 - неповнолітній, а після досягнення ним повнолітня в солідарному порядку.

На підставі ст.ст.124-126 КПК України з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 необхідно стягнути на користь експертного закладу витрати на проведення судово-криміналістичної експертизи, з кожного по 220,05 гривень.

Речові докази: копії квитанцій з ломбарду про заклад майна, пособник користувача мобільного телефону, які визнані речовими доказами та зберігаються в матеріалах кримінального провадження, необхідно зберігати у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3-х років позбавлення волі.

На підставі ст..75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року 6 місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені судом обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 в період випробувального терміну повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3-х років позбавлення волі.

Відповідно до ст..71 КК України, до покарання призначеного даним вироком частково у вигляді 6 місяців приєднати не відбуту частину покарання за вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 20 березня 2013 року та остаточно призначити покарання у вигляді 3-х років 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 22.02.2012 року за яким ОСОБА_5, засуджений за ст..ст.185 ч.3,289 ч.2, 70 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, застосуванням ст..ст.75,104,76 КК України на 2 роки, виконувати самостійно.

Строк покарання відраховувати з 15 листопада 2013 року, міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу залишити утримання під вартою у СІ-7 міста Маріуполя.

Стягнути із ОСОБА_4 (ІНД НОМЕР_1) та ОСОБА_5 в дольовому порядку на користь потерпілої ОСОБА_2 (ІНД НОМЕР_2) кожного по 2500 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та по 4325,28 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а після досягнення ОСОБА_5 повноліття або наявності у нього самостійного заробітку стягнення суми моральної шкоди 5000 грн. та матеріальної шкоди 8650,55 грн. на користь потерпілої проводити солідарно.

Стягнути в дольовому порядку із ОСОБА_4 (ІНД НОМЕР_1) та ОСОБА_5, кожного по 220,05 грн. на користь НДЕКЦ за проведення судово-криміналістичної експертизи, яку перераховувати за реквізитами: отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, ЕДРПОУ 25574914, розрахунковий рахунок 31253272210095 в ГУГКСУ в Донецькій області МФО 834016, за кримінальним провадженням № 12013050790001467.

Речові докази: копії квитанцій з ломбарду про заклад майна, пособник користувача мобільного телефону, які визнані речовими доказами та зберігаються в матеріалах кримінального провадження, зберігати у кримінальному провадженні.

На вирок протягом тридцяти діб з дня його проголошенням може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Суддя