Рішення № 36956428, 30.01.2014, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року справа № 919/1405/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Лотової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго"

(вул. Хрустальова, буд. 44, м. Севастополь, 99040),

до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської

(вул. Хрустальова, буд. 60, м. Севастополь, 99040),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Військова частина А-2291

(мис Феолент, сел.Буря, Військове містечко Б, м.Севастополь, 99040)

про стягнення 22 397,75 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Гладченко Олена Іванівна - юрисконсульт, довіреність № 20789/0/2-12 від 20.12.2012;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - Іванов Геннадій Михайлович- представник, довіреність №112 29.01.2014.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської про стягнення заборгованості за договором постачання електричної енергії від 10.05.2006 № 4226 у розмірі 75 303,86 грн, з яких: 52 023,99 грн - заборгованість по активній електроенергії, 15 268,01 грн - пеня, 6 208,21 грн - 3% річних, 1 803,65 грн - інфляційні витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання електричної енергії від 10.05.2006 № 4226 в частині своєчасної і повної оплати.

Ухвалою суду від 09.12.2013 року порушено провадження у справі, справа призначена до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 09.12.2013 в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Військову частину А-2291.

20.01.2014 до розгляду справи у судовому засіданні через канцелярію представник позивача надав заяву про припинення провадження у справі № 919/1405/13 в частині стягнення основної заборгованості за договором на постачання електричної енергії від 10.05.2006 № 4226 у розмірі 52 023,99 грн. у зв'язку зі сплатою вказаної заборгованості відповідачем.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав клопотання представника позивача про припинення провадження по справі в частині стягнення основної заборгованості за договором на постачання електричної енергії від 10.05.2006 № 4226 у розмірі 52 023,99 грн.

Ухвалою суду від 20.01.2014 на підставі п.1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України було припинено провадження у справі №919/1405/13 в частині стягнення заборгованості по активній електроенергії у розмірі 52 023,99 грн. у зв'язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу.

Судове засідання в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладалося з 20.01.2014 на 30.01.2014.

27.01.2014 до розгляду справи у судовому засіданні через канцелярію суду представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій у зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 22 397,75 грн., з яких: 14 385,89 грн. - пеня, 6 208,21 грн. - 3% річних, 1 803,65 грн - інфляційні витрати.

У судовому засіданні 30.01.2014 суд ухвалив задовольнити заяву про зменшення позовних вимог, надану представником позивача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 22 397,75 грн., з яких: 14 385,89 грн. - пеня, 6 208,21 грн. - 3% річних, 1 803,65 грн - інфляційні витрати, та наполягав на їх задоволенні з підстав, що зазначені у позовній заяві (а.с. 3-5). Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 530, 599, 692, 714 Цивільного кодексу України, статті 193, 202, 275, 277 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору на постачання електричної енергії від 10.05.2006 №4226 в частині своєчасної і повної оплати за спожиту активну електричну енергію.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.01.2014 просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 138-139). Зокрема, представник відповідача вказував на те, що позивачем не надані докази, на підставі яких відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача зазначені у позовній заяві суми штрафних санкцій, а також зазначив про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості по активній електроенергії.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання 30.01.2014 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа (в/ч А-2291) у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку, що матеріали справи у достатній мipi характеризують правовідносини сторін у справі, у зв'язку з чим вважає можливим розглянути за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.05.2006 між відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго") (далі - Постачальник, позивач) та військовою частиною А-2291 (далі - Споживач, третя особа), Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською (далі - Платник, відповідач) був укладений договір №4226 на поставку електричної енергії (далі -Договір) (а.с. 9-15).

Відповідно до пункту 1 Договору, Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу для забезпечення електрообладнань Споживача з приєднаною потужністю 80 кВт, а Платник оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного Договору.

Порядок розрахунків за спожиту електричну енергію визначений та узгоджений обома сторонами в додатку №6 до Договору «Порядок розрахунків» (а.с. 16-18).

Згідно з підпунктом 2.2.2. Договору, постачальник зобов'язувався постачати споживачеві електроенергію як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору (Додаток 1 «Обсяги постачання електричної енергії»), з урахуванням умов, передбачених розділом 6 Договору(«Обсяги поставки електричної енергії споживачу та субспоживачу»); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил влаштування електроприладів та гарантованим рівнем надійності схем електропостачання, визначених у додатку „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 80 кВт.

Згідно з пунктом 2.3.2 Договору Споживач зобов'язався, зокрема, дотримуватися режимів споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та режиму роботи електричних установок відповідно до п.6 додатку «Порядок розрахунків», забезпечувати утримання своїх мереж у відповідності до вимог нормативних документів.

Відповідно до пункту 2.3.5 Договору Платник зобов'язаний сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії відповідно до умов додатків "Порядок розрахунків" та «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії».

Постачальник має право встановлювати величини споживання електричної енергії та потужності відповідно до розділу 5 Договору (пункт 3.1.3. Договору).

Згідно з пунктом 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених Договором, з недотриманням строків, визначених відповідними додатками, Платник сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу з урахуванням дня фактичної сплати.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає Постачальнику дані про розмір очікуваного споживання електричної енергії (Додаток №1 - "Об'єми постачання електричної енергії споживача та субспоживача"). У випадках непред'явлення Споживачем вказаних відомостей у встановлений строк щодо розмірів обсягів споживання електричної енергії (потужності), що очікуються, Постачальник самостійно визначає обсяги постачання електричної енергії та граничні величини споживаної потужності на рівні обсягів сплаченої електроенергії у відповідних періодах поточного року.

Відповідно до пункту 1 додатка №6 «Порядок розрахунків» до Договору, розрахунковим вважається період з 22 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця. Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника в уповноваженому банку. За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника або дати внесення Споживачем готівкових коштів в касу Постачальника. Усі розрахунки на оплату електроенергії повинні сплачуватись Споживачем в строк до 5 банківських днів з дня виписки рахунку. Дата кінцевого розрахунку 27 число поточного місяця.

Згідно з пунктом 3 додатка №6 «Порядок розрахунків» до Договору Платник здійснює оплату спожитої електричної енергії в строк до 5 операційних днів з лня виписки рахунку, але не пізніше дати кінцевого розрахунку.

Пунктом 2 додатка №6 «Порядок розрахунків» до Договору визначено, що представник Споживача щомісячно 22 числа надає Постачальнику звіт про спожиту електричну енергію Споживачем та його субспоживачами за розрахунковий період. У випадках, коли дата надання звіту припадає на вихідний чи святковий день, звіт надається впродовж першого робочого дня після встановленої дати.

Даний договір набирає чинності з дня його підписання та укладений на строк до 31.12.2006 (пункт 9.4 Договору).

Пунктом 9.4 Договору встановлено, що дія Договору вважається пролонгованою на наступний календарний рік, жодна зі сторін не заявить про його припинення чи зміну не менш, ніж за 30 днів до спливу строку дії договору.

В судовому засіданні 20.01.2014 на підставі п.1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України було припинено провадження у справі №919/1405/13 в частині стягнення заборгованості по активній електроенергії у розмірі 52 023,99 грн. у зв'язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу.

Отже, суд розглядає справу в частині вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 22 397,75 грн., з яких: 14 385,89 грн. - пеня, 6 208,21 грн. - 3% річних, 1 803,65 грн - інфляційні витрати.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання чи одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами; передбаченими законом.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ний правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочений виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасні виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, пеня є мірою відповідальності боржника за порушення ним строків виконання грошового зобов'язання.

Частиною другою статі 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до пункту 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених Договором, з недотриманням строків, визначених відповідними додатками, Платник сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу з урахуванням дня фактичної сплати.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь пеню за прострочення внесення оплати за Договором у розмірі 14 385,89 грн.

Перевіривши наданий розрахунок пені у розмірі 14 385,89 грн. (а.с. 151), суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений вірно та з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім цього, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті боргу, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 1 803,65 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат (а.с. 57-59), суд визнав його вірним, а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 1 803,65 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Також позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 3% річних, що складає 6 208,21 грн.

Суд вважає дану вимогу такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 526, 625 Цивільного кодексу України зобов'язання повинна виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший poзмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с. 56), суд визнав його вірним, а позовні вимоги в частині стягнення 3% річних від простроченої суми в розмірі 6 208,21 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

За викладених обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 22 397,75 грн., з яких: 14 385,89 грн. - пеня, 6 208,21 грн. - 3% річних, 1 803,65 грн - інфляційні витрати.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (вул. Хрустальова, буд. 60, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний номер - 22992545) на користь публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, м. Севастополь, 99040 ідентифікаційний код 05471081, на р/р №2600816314, МФО 384027, код ОКПО 05471081 в КРД ВАТ «Райффайзен банк АВАЛЬ») заборгованість у розмірі 22 397,75 грн (двадцять дві тисячі триста дев'яносто сім грн. 75 коп.), з яких: 14 385,89 грн - пеня, 6 208,21 грн. - 3% річних, 1 803,65 грн. - інфляційні витрати.

3. Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (вул. Хрустальова, буд. 60, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний номер - 22992545) на користь публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, м. Севастополь, 99040 ідентифікаційний код 05471081, на р/р №2600816314, МФО 384027, код ОКПО 05471081 в КРД ВАТ «Райффайзен банк АВАЛЬ») 1720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 04.02.2014.

Суддя Ю.В. Лотова