Рішення № 36956408, 27.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25099/13 27.01.14За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім»

про стягнення 5994,88 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Терещук В.С. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 5994,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоди, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Відповідно до поданої 27.01.2014 заяви, Позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Також, на запит ухвали суду в порядку ст. 65 ГПК України від М(Т)БСУ надійшла інформація по полісу обов'язкового страхування № АС/4525464.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання його представник не з'явився, хоча Відповідача було належним чином повідомлено про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі надсилалася на поштову адресу Відповідача, зазначену в позовній заяві та згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, та була ним отримана 30.12.2013, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.07.2013 в с. Безіменне Новоазовського району Донецької області, на 674км.+200м автошляху М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «ІЖ», д.р.н. АН1133ЕМ, яким керував Чурилов І.С., та автомобіля «Чері», д.р.н. АН3283НР, яким керував Щуренко В.О.

Причиною ДТП стало те, що водій Чурилов І.С., керуючи автомобілем «ІЖ», д.р.н. АН1133ЕМ, при русі заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, що призвело до зіткнення з іншим автомобілем, та порушенням Чуриловим І.С. п. 10.1 та п. 10.9 ПДР України. Дані обставини підтверджуються розгорнутою довідкою про дорожньо-транспортну пригоду, копія якої міститься у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Чері», д.р.н. АН3283НР (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить Щуренко В.О. на праві власності, станом на час ДТП був під його керуванням, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування № 1-АК від 01.07.2009 та Страхового сертифікату №284001/1075180/11 (разом далі - Договір добровільного страхування).

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи Звіт № 237 від 19.07.2013 про визначення вартості матеріального збитку та висновок Позивача про визначення розміру коефіцієнту фізичного зносу, останнім було складено Страховий акт № 00120389 від 06.08.2013, відповідно до якого розраховано та виплачено страхове відшкодування в розмірі 6504,88 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 027538 від 08.08.2013.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «ІЖ», д.р.н. АН1133ЕМ, Чуриловим І.С., під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Новоазовського районного суду Донецької області від 22.08.2013 у справі № 3/238/681/13.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність Чурилова І.С., як особи, яка експлуатує автомобіль «ІЖ», д.р.н. АН1133ЕМ на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АС/4525464 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 510 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АС/4525464 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «ІЖ», д.р.н. АН1133ЕМ, на час спірної ДТП.

Позивач 11.09.2013 звернувся до Відповідача з вимогою № 04912 про здійснення страхового відшкодування в зв'язку з ДТП у розмірі здійсненої Позивачем страхової виплати.

В матеріалах справи відсутні докази задоволення Відповідачем вимоги Позивача в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 8.1 та 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395), для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.

Так, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу КТЗ, розраховується за формулою:

Сврз = Ср+См+Сс*(1-Ез) де: Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт;

См - вартість необхідних для ремонту матеріалів;

Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту;

Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Відповідно до Звіту № 237 від 19.07.2013 про визначення вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля вбачається встановленню оцінювачем наступних величин: Ср - 5001,60 грн., См - 2901,33 грн., Сс - 6573,37 грн. При цьому, в указаному звіті коефіцієнт зносу деталей автомобіля оцінювачем не обраховано, натомість його обраховано Позивачем у складеному ним висновку в розмірі 0,47.

Вищенаведені встановлені звітом оцінювача та висновком Позивача величини і розмір коефіцієнту зносу деталей автомобіля не спростовані Відповідачем належними засобами доказування.

Відтак, враховуючи встановлення експертом величини вартості деталей, матеріалів та ремонтних робіт, а також встановлений у висновку Позивача коефіцієнту зносу деталей Застрахованого автомобіля, суд застосовує ці встановлені дані як вихідні, та самостійно обраховує вартість відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнта його фізичного зносу, за встановленою Методикою формулою:

Сврз = 5001,60 + 2901,33 + 6573,37 * (1-0,47) = 11386,82 грн.

Отже, розмір матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля в зв'язку з його пошкодженням в ДТП, становить 11386,82 грн., враховуючи коефіцієнт фізичного зносу Застрахованого автомобіля в розмірі 0,47.

При дослідженні наданих Позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля, є Звіт оцінювача № 237 від 19.07.2013, з урахуванням застосування до встановлених звітом величин коефіцієнту фізичного зносу Застрахованого автомобіля в розмірі 0,47, розрахованого Позивачем.

Відтак, розмір матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля в зв'язку з його пошкодженням в ДТП, та з урахуванням коефіцієнта зносу Застрахованого автомобіля, становить 11386,82 грн.

Наведені у Звіті № 237 від 19.07.2013 роботи, деталі та матеріали знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями, що зазначені у довідці ВДАІ, що була складена за результатами ДТП, та зафіксованими на фотознімках пошкодженнями Застрахованого автомобіля, доданими до вказаного звіту.

Крім того, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АС/4525464 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статі 993, 1192 ЦК України, суд прийшов до висновку, що Відповідач повинен відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000грн.), виходячи з вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, який за обрахунком суду становить (11386,82 грн.), при цьому в межах суми, що перейшла до Позивача у порядку регресу в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (6504,88 грн.), за мінусом франшизи (510 грн.), та отже в сумі 5994,88 грн., а відтак заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (м. Київ, площа Спортивна, 3; ідентифікаційний код 32556540) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В; ідентифікаційний код 20033533) 5994 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 88 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.02.2014

Суддя Сташків Р.Б.