Ухвала суду № 36956324, 30.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

про вжиття заходів до забезпечення позову

Справа № 910/1038/14 30.01.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Кіпру"доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києвіпровизнання незаконними та скасування припису, постановСуддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

не викликалися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання незаконними та скасування припису від 20.12.2013 р., постанови №653/13/7/26-43/2612/02/2 від 26.12.2013 р. та постанови №654/13/7/26-42/2612/02/2 від 26.12.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20.12.2013 р. та рішення останньої про накладення на Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" штрафу, оформлені постановами про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.12.2013 р. №653/13/7/26-43/2612/02/2 та №654/13/7/26-42/2612/02/2, суперечать положенням чинного законодавства України у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для її скасування.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 10.02.2014 р.

До поданої позовної заяви позивачем також було додано заяву про забезпечення позову за змістом якої просить заборонити Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві вчиняти будь-які виконавчі дії щодо примусового виконання оскаржуваних постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про необхідність її задоволення з огляду на наступне.

Подана заява мотивована тим, що оскаржувані постанови набрали законної сили 09.01.2014 р., що дає підстави відповідачу для їх пред'явлення до виконання органам виконавчої служби, примусове виконання яких зумовить негативні наслідки для діяльності позивача у зв'язку із можливими арештами як рахунків, так і належного йому майна, а також зумовить стягнення грошових коштів в примусовому порядку на підставі незаконних постанов.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як зазначено в п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається із матеріалів позову його предметом є законність рішень Інспекції про накладення на Банк штрафів, оформлених постановами про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.12.2013 р. №653/13/7/26-43/2612/02/2 та №654/13/7/26-42/2612/02/2.

В той же час, оскаржувані постанови в силу положень Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчими документами та згідно їх тексту набрали законної сили з 09.01.2014 р., що надає відповідачу правові підстави в будь-який момент пред'явити їх до виконання.

Однак, враховуючи оскарження позивачем таких постанов в судовому порядку підстави вважати, що визначені ними штрафи, після відкриття відповідних виконавчих проваджень, будуть сплачені Банком в добровільному порядку відсутні, а тому державний виконавець відповідно до покладених на нього Законом України "Про виконавче провадження" обов'язків буде зобов'язаний здійснити їх стягнення в примусовому порядку, зокрема, шляхом накладення арешту на кошти, майно позивача та звернення стягнення на них.

При цьому, визначені позивачем заходи спрямовані на недопущення неправомірного (на підставі незаконних, на думку позивача, постанов Інспекцій) стягнення з нього коштів, а також на недопущення поставлення під сумнів легітимності дій державного виконавця, адже невжиття заходів (при умові задоволення позову) призведе до необхідності повернення таких коштів та відшкодування з державного бюджету збитків, які можуть виникнути у зв'язку із арештом коштів, майна позивача, що є банківською установою.

Крім того, стягнені в якості оплати накладених згідно оскаржуваних постанов штрафів грошові кошти підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, що у випадку скасування таких постанов утруднить можливість їх повернення, адже буде обумовлено існуванням спеціальних бюджетних призначень та наявністю коштів.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позивними вимогами, проте, враховуючи, що оскаржувані постанови є виконавчими документами, за якими стягнення здійснюється у безспірному порядку, вважає за доцільне вжиття саме спеціального, передбаченого ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, способу забезпечення відповідного позову - зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, що виключає можливість вчинення органами Державної виконавчої служби України будь-яких дій з примусового виконання оскаржуваних постанов.

Вжиття саме наведених заходів до забезпечення позову сприятиме недопустимості порушенню прав позивача на час вирішення спору в суді шляхом примусового стягнення оскаржуваних штрафів, а в разі задоволення позову - попередить можливі негативні наслідки у вигляді повернення коштів з Державного бюджету України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваних постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" про забезпечення позову задовольнити.

2. Зупинити стягнення на підставі постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 26.12.2013 р. №653/13/7/26-43/2612/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 26.12.2013 р. №654/13/7/26-42/2612/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

3. Ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову набирає законної сили з 30.01.2014 р., підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 30.01.2015 р.

4. Стягувачем за даною ухвалою є Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45; ідентифікаційний код 19358757).

5. Боржником за даною ухвалою є Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 37772089).

Суддя Р.В. Бойко