Постанова № 36956176, 15.01.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2014 року № 810/6858/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лапія С.М., розглянувши в м. Києві у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Києво-Святошинського району звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі УПФ України у Києво-Святошинському районі Київської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 4 200,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується вказана сума заборгованості, яка виникла у зв'язку з несплатою у добровільному порядку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та підтверджується вимогою про сплату боргу від 02.04.2013 № Ф790.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідачем 15.01.2014 подано до суду заперечення проти позову, в яких він просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що прокурором пропущено строки звернення до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, як платник страхових внесків на загально обов'язкове державне соціальне страхування перебуває на обліку в УПФ України у Києво-Святошинському районі Київської області.

Відповідно ст.ст. 4-5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-IV (далі - Закон №2464-IV) відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відповідно до ст. 9 згаданого закону повинен сплачувати єдиний внесок.

Згідно п. 1 ст. 9 Закону № 2464-IV єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерсь ких та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного ка значейства України для його зарахування.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Виключні підстави для звільнення фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, від обов'язку по сплаті єдиного внеску, закріплено ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-IV, де зазначено, що такі особи звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Будь-яких доказів того, що відповідач належить до категорії осіб, яких згідно ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-IV звільнено від сплати єдиного внеску, суду не надано.

Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону № 2464-IV єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-IV для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-IV мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

З викладеного слідує, що відповідач зобов'язаний сплатити єдиний внесок за 2012 рік не пізніше 20 січня 2013 року (із врахуванням останнього кварталу року) у розмірі, який становить не менше мінімального розміру страхового внеску, що визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір єдиного внеску, встановлених на відповідний період.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік» у січні-березні 2012 року встановлено місячний розмір мінімальної заробітної плати на рівні 1 073,00 грн., у квітні-черні 2012 року - на рівні 1 094,00 грн. у липні-вересні 2012 року - на рівні 1 102 грн. 00 коп., у жовтні-листопаді 2012 року - на рівні 1 118,00 грн., у грудні 2012 року - на рівні 1 134,00 грн.

Отже, мінімальний розмір єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців становить: (1 073 х 34,7%) х 3 + (1 094 х 34,7%)х 3 + (1 102 х 34,7%) х 3 + (1 118х34,7%) х х 3 + (1 134 х 34,7%)= 4 572,42 грн. за 2012 рік.

Як встановлено судом, відповідачем самостійно сплачено суму зобов'язання у розмірі 372,33 грн., але така сума є меншою від мінімально встановленого Законом внеску на 4 200,09 грн. (4 572,42 - 372,33 = 4 200,09).

У зв'язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, органом Пенсійного фонду сформовано та направлено на адресу відповідача, яка вказана у його свідоцтві про державну реєстрацію фізичною особою-підприємцем, Вимогу про сплату боргу від 02.04.2013 № Ф790 (а.с. 9), яка не отримана відповідачем у зв'язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення, що підтверджується відповідною довідкою поштового відділення ф.20, фотокопія якої міститься в матеріалах справи.

Згідно абз. 8 п. 6.4 Р.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289 якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

Будь-яких інших доказів оскарження відповідачем вказаної суми заборгованості у адміністративному чи судовому порядку або добровільного її погашення суду не надано.

Щодо доводів відповідача, викладених у письмових запереченнях проти позову, суд зазначає, що згідно ч. 16 ст. 25 Закону № 2464-IV строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Крім того, КАС України наслідком пропуску строків звернення до суду з позовом визначає залишення позовної заяви без розгляду, а не відмову у задоволенні такого позову.

Оскільки будь-яких відомостей на спростування обставин, викладених у позовній заяві,доказів добровільної сплати заборгованості або оскарження вказаної вимоги про сплату недоїмки відповідачем суду не надано, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 33, 70, 71, 72, 86, 94, 183-2, 256 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області (ідентифікаційний код 20591865) заборгованість у сумі 4 200 (чотири тисячі двісті) грн. 09 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.