Рішення № 36955575, 03.02.2014, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

03.02.2014

Справа № 203/8029/13-ц

2/0203/329/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 лютого 2014 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.

при секретарі - Авраменко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

25 листопада 2013 року позивач звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу. (а.с. 2-4)

Позивач у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, посилався на те, що 12 серпня 2010 року відповідач, керуючи транспортним засобом марки «М-21251», д/н НОМЕР_1, здійснив зіткнення з транспортним засобом «ВАЗ», д/н НОМЕР_2, внаслідок чого була скоєна дорожньо-транспортна пригода. На дату скоєння цієї пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина відповідача була підтверджена постановою суду. У результаті зазначеної ДТП був пошкоджений транспортний засіб марки «ВАЗ», д/н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, вартість матеріального збитку якого склала 10 976 грн. Власник пошкодженого автомобіля звернувся до позивача з метою отримання відшкодування, внаслідок чого позивачем був виконаний покладений на нього обов'язок та відшкодовано власнику пошкодження транспортного засобу сума у розмірі 9 972 грн. та витрати на послуги аварійного комісара у розмірі 200 грн. Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що у позивача після проведення виплати потерпілій особі виникло право зворотної вимоги до відповідача, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь у рахунок відшкодування витрат в порядку регресу суму у розмірі 10 172 грн. 10 коп., а також понесені позивачем судові витрати. (а.с. 2-4)

У судове засідання представник позивача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, але надіслав на адресу суду заяву в якій просив суд розглянути справи без участі свого представника, проти заочного рішення не заперечує, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні. (а.с. 29-30)

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомив, за таких обставин суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України. (а.с. 16-19, 21-22,26-28,92-94)

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що 12.08.2010 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем «М-21251», д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння на вул. Свердлова у м. Дніпропетровську не вибрав безпечну дистанцію, не впорався з керуванням в наслідок чого здійснив наїзд на зупинившийся попереду автомобіль «ВАЗ», д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіль марки «Опель», д/н НОМЕР_5 чим порушив п. 2.9 «а» ПДР, в результаті чого автомобілям було завдано механічних пошкоджень, що підтверджується копією протоколу, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, постанови суду наявними в матеріалах справи. (а.с. 5, 95-97)

Встановлено, що 30 вересня 2010 року постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська відповідача було визнано винним у скоєнні вищезазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, яке мало місце 12.08. 2010 року, викладені обставини підтверджуються копією постанови суду наявною в матеріалах справи (а.с. 5)

Судом встановлено, що на час дорожньо-транспортної пригоди у ОСОБА_3 був поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/5465561, зі строком дії з 10.07.2010 року по 09.07.2011 рік, що підтверджується копією зазначеного полісу, наявною в матеріалах справи(а.с. 47)

Встановлено, що власником автомобіля «ВАЗ», д/н НОМЕР_2 є ОСОБА_4, а праом керування вказаного транспортного засобу має право ОСОБА_3 що підтверджується копією технічного паспорту та копією генеральної довіреності (а.с.41-43)

Встановлено, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «ВАЗ», д/н НОМЕР_2 в результаті його пошкодження склав 10 976 грн., викладені обставини підтверджуються копією висновку № ZA220910 від 22.09.2010 року експертного дослідження про оцінку вартості матеріальної шкоди в результаті ДТП, наявною в матеріалах справи. (а.с. 7-8,51-71)

Також, судом встановлено, що 09.12.2010 року ОСОБА_3 звернувся до позивача для відшкодування шкоди, яка була спричинена під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 12.08.2010 року з вини водія ОСОБА_1 та який не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на дату ДТП, що підтверджується копією заяви наявною в матеріалах справи. (а.с. 6)

Судом встановлено, що 29.12.2010 року позивачем було сплачено за послуги аварійного комісара суму у розмірі 200 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 5402 від 29.12.2010 року наявного в матеріалах справи. (а.с. 32)

Встановлено, що 15.07.2011 року позивачем було сплачено на рахунок ОСОБА_3 сума у розмірі 9 972, 10 грн. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується копією наказу № 1849 від 15.07.2011 року та копією платіжного доручення № 3132 від 15.07.2011 року, наявними в матеріалах справи. (а.с. 9,32)

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон України) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно до п.п. «а» ч. 41.1 ст. 41 Закону України МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 22 Закону України у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньої-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим-юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно змісту ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно до п.п. 38.2.1. ч. 38.2 ст. 38 Закону України МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має

право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до змісту ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно п. 3, 4 ст. 61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Оцінюючи дослідженні судом докази у їх сукупності та приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт настання події, передбаченої п.п. «а» ч. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», внаслідок якої позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі у розмірі 10 172 грн. 10 коп. (9 972,10 грн. + 200 грн.) за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу потерпілого, а отже виконав покладені на нього обов'язки передбачені ст. 22 зазначеного Закону, враховуючи вимоги ст. 1191 ЦК України, суд приходить до висновку, що після проведеної позивачем виплати потерпілій особі у нього виникло право зворотної вимоги до відповідача, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу суму у розмірі 10 417 грн. 83 коп.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи норми закріплені в ст. 79 ЦПК України, щодо судових витрат, пов'язаних з витратами на правову допомогу, приймаючи до уваги надані позивачем до позовної заяви письмові докази, суд приходить до висновку, що зазначені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки зазначені в розрахунку розміри витрат за певні дії представника позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи, наявна лише констатація факту, який не може бути прийнятий судом як доказ понесених позивачем витрат на правову допомогу. З огляду на викладене, враховуючи результат розгляду справи, суд вважає за необхідне судові витрати понесені позивачем у розмірі 229 грн. 40 коп. (а.с. 1) покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 625, ч. 1 ст. 1191 ЦК України, ч. 2, 3 ст. 22, п.п. 38.2.1. ч. 38.2 ст. 38, п.п. «а» ч. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 58, 59, 60, п. 3, 4 ст. 61, ст.ст. 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_1, 1977 року народження на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код: 21647131) у рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу суму у розмірі 10 172 грн. 10 коп., а також у рахунок повернення судових витрат - 229 грн. 40 коп., а разом 10 401 грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур