Вирок № 36955391, 04.02.2014, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/6242/13-к

Провадження № 1-кп/456/23/2014

ВИРОК

іменем України

"04" лютого 2014 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Микитчина І. М.

при секретарі Свержинській І.Я.

з участю прокурора Стасишина О.І.,

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрию кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, згідно ст. 89 КК України не судимого, в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2, 20.10.2013 року, близько 12 години, знаходячись біля магазину « Крамниця», що в с. Грабовець, Стрийського району, Львівської області, під час сварки, яка виникла на грунті особистих неприязних відносин, умисно, наніс удар рукою по обличчю ОСОБА_3, в область нижньої щелепи, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: травматичного зламу центральної ділянки нижньої щелепи зі зміщенням, який згідно висновку СМЕ №1929 від 30.10.2013 року відносяться до середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров»я.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість визнав повністю та пояснив, що дійсно 20.10.2013 року, близько 12 години, знаходячись біля магазину « Крамниця», що знаходиться в с. Грабовець, Стрийського району, Львівської області, під час сварки, яка виникла на грунті особистих неприязних відносин, умисно, наніс удар рукою по обличчю ОСОБА_3, в область нижньої щелепи, спричинивши останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Враховуючи те, що обвинувачений свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

На підставі вище наведеного, суд допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчинені ним кримінального правопорушення при обставинах викладених в обвинувальному акті доведена у судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, оскільки він умисно спричинив потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке спричинило тривалий розлад здоров»я.

Обираючи міру та вид покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, пом'якшуючі вину обставини : визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому злочині, його особу, який раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, обтяжуючих вину обставин не має, а тому суд вважає, що його слід покарати обмеженням волі в межах санкції ч.1 ст. 122 КК України.

Згідно ст. 75 КК України, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2 та обставини вчинення злочину, а також те, що він потерпілому шкоду частково відшкоував, активно сприяв у розкритті злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, суд вважає, що його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Згідно зі ст. 76 п.,п. 3, 4 КК України, слід зобов'язати обвинуваченого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого постійного проживання, періодично з'являтися для реєстрації.

У період досудового розслідування прокурор Стасишин О.І. заявив цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 1994 гривень 18 копійок. В силу ст. 128 КПК України цивільний позивач має право на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. Обвинувачений цивільний позов визнав в повному обсязі.

Цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_2 на користь місцевого (обласного) бюджету в особі розпорядника бюджетних коштів Львівської обласної клінічної лікарні (м.Львів, вул. Чернігівська, 7) на рахунок № 35410005002790 в ГУДК у Львівській області МФО 825014, ЄДРПОУ 01996711 - 1994 гривень 18 копійок (одна тисяча дев»яносто чотири гривні 18 копійок) бюджетних витрат понесених вказаним закладом на лікування потерпілого, слід задоволити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 по справі, який був пред»явлений 27.12.2013 року, в порядку ст. 128 КПК України слід залишити без розгляду, оскільки він поданий в процесі судового розгляду.

Судових витрат та речових доказів по справі не має.

Керуючись ст., ст. 368-370 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 за ч.1 ст. 122 КК України на 2 (два) роки обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 п.,п. 3, 4 КК України, зобов'язати засудженого ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого постійного проживання, періодично з'являтися для реєстрації.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь місцевого (обласного) бюджету в особі розпорядника бюджетних коштів Львівської обласної клінічної лікарні (м.Львів, вул. Чернігівська, 7) на рахунок № 35410005002790 в ГУДК у Львівській області МФО 825014, ЄДРПОУ 01996711 - 1994 гривень 18 копійок (одна тисяча дев»яносто чотири гривні 18 копійок) бюджетних витрат понесених вказаним закладом на лікування потерпілого.

Цивільний позов ОСОБА_3 в порядку ст. 128 КПК України залишити без розгляду.

Судових витрат та речових доказів по справі не має.

Засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід - не обирати.

Вирок може бут оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 30 діб.

Головуючий-суддя І. М. Микитчин