Ухвала суду № 36954488, 04.02.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/5574/13-ц Провадження № 22-ц/795/434/2014 Головуючий у I інстанції -Ільченко О. І. Доповідач - Шарапова О. Л.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШарапової О.Л.суддів:Євстафіїва О.К., Литвиненко І.В.при секретарі:Герасименко Ю.О.за участю:ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 січня 2014 року в справі за позовом комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить оскаржуване судове рішення скасувати.

Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 січня 2014 року позовні вимоги задоволені.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржуване рішення є незаконним. Апелянт посилається на те, що 08 січня 2014 року він перебував у службовому відрядженні в м. Києві, а тому направив клопотання про відкладення розгляду справи, але його клопотання безпідставно було відхилено. Апелянт вказує на те, що договір № 90 від 01 липня 2012 року про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води з КП «Прилукитепловодопостачання», він не укладав і не підписував, а тому займається підготовкою відповідного позову. Апелянт зазначає, що в належному йому підвальному приміщенні, що знаходиться в АДРЕСА_1, через приміщення проходять транзитні труби тепломережі КП «Прилукитепловодопостачання», які ізольовані та не можуть рахуватися тепловіддавальними поверхнями.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 01 липня 2012 року між сторонами був укладений договір про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, згідно з яким позивач зобов»язався надавати вказані послуги в нежитловому підвальному приміщенні в АДРЕСА_1; офісному приміщенні в АДРЕСА_2 та нежитловому приміщенні в АДРЕСА_3.

Згідно з розрахунком , наданим КП «Прилукитепловодопостачання», заборгованість відповідача за надані послуги за період з 01 липня 2012 року по 23 жовтня 2013 року становить 17 596 грн. 79 коп.

В ході апеляційного розгляду справи представник ОСОБА_6 - ОСОБА_5 пояснив, що підвальне приміщення в АДРЕСА_1 належить апелянту на праві власності; офісне приміщення в АДРЕСА_2 та нежитлове приміщення в АДРЕСА_3 перебуває в апелянта в оренді.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач зобов»язань за укладеним договором належним чином не виконував, а тому суму заборгованості слід стягнути в примусовому порядку.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з приписами законодавства та матеріалами справи.

Доводи апелянта про те, що договір № 90 від 01 липня 2012 року про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води з КП «Прилукитепловодопостачання», він не укладав і не підписував, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки будь-які докази на підтвердження цих доводів апелянтом не надано. Крім того, з урахуванням приписів ст.. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доводи апелянта про те, що в належному йому підвальному приміщенні, що знаходиться в АДРЕСА_1, через приміщення проходять транзитні труби тепломережі КП «Прилукитепловодопостачання», які ізольовані та не можуть рахуватися тепловіддавальними поверхнями, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи є довільним тлумаченням правових норм та протирічать приписам ст.. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстав для його скасування.

При зверненні з апеляційною скаргою ОСОБА_6 мав сплатити судовий збір в сумі 121 грн. 80 коп., а сплатив лише 114 грн. 70 коп., а тому з апелянта на користь державного бюджету м. Чернігова підлягає стягненню судовий збір в сумі 7 грн. 10 коп.,

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 -відхилити.

Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 січня 2014 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь державного бюджету м. Чернігова судовий збір в сумі 7 грн. 10 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: