Рішення № 36953295, 03.02.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2014 р.Справа № 916/3388/13Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Стачук Т.В.,

за участю представників учасників процесу:

від позивача Салагорник А.В.,

від відповідача не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства „Рідний беріг" до Виробничо-торгівельної фірми „Зернопродукт" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 86200,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2013 р. прийнято позовну заяву Приватного підприємства „Рідний беріг", порушено провадження у справі № 916/3388/13, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 13.01.2014 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 13.01.2014 р. розгляд справи відкладено на 03.02.2014 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розпискою представника позивача.

Відповідач з невідомих причин жодного разу не скористався наданим ст.22 ГПК України правом на участь в судових засіданнях, тому розгляд справи здійснено за відсутності його представника.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 03.02.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватне підприємство „Рідний беріг" (далі - ПП „Рідний беріг") звернулось в господарський суд Одеської області з позовною заявою до Виробничо-торгівельної фірми „Зернопродукт" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ВТФ „Зернопродукт" у вигляді ТОВ) про стягнення 86200,00 грн. основного боргу, вказуючи на неналежне виконання умов договору поставки від 25.01.2013 р. № УБ/01/13.

Обґрунтовуючи позов, ПП „Рідний беріг" посилається на положення ст.ст.173,175,193,216,217,265 ГК України, ст.ст.6,11,509,525,526,530,610,611 612,627,629,712 ЦК України, умови договору поставки товару від 25.01.2013 р. № УБ/01/13, видаткову накладну від 30.01.2013 р. № ЗП-00011, податкову накладну від 30.01.2013 р. № 292, банківські виписки, претензію від 25.11.2013 р. № 25 тощо.

ВТФ „Зернопродукт" у вигляді ТОВ відзив на позовну заяву не подала, а, відтак, розгляд справи здійснено в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив таке.

25.01.2013 р. між ПП „Рідний беріг" (Постачальник) та ВТФ „Зернопродукт" у вигляді ТОВ (Покупець) укладено договір поставки товару № УБ/01/13 (Договір), за змістом якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар (вугілля АО), а Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього (п.1.1 Договору). Кількість товару складає 150 т +/- 5% (п.1.2 Договору). Загальна сума товару складає 262500,00 грн. (п.1.3 Договору).

Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений у цьому Договорі (п.3.1 Договору). Остаточний рахунок здійснюється на підставі товарних накладних, наданих Постачальником Покупцеві, у відповідності до затвердженого порядку обліку та звітності для організацій (п.3.2 Договору).

Моментом поставки вважається дата, вказана в товарній накладній (п.4.1 Договору).

Договір вважається укладеним і вступає в законну силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п.7.1 Договору). Строк Договору починається в момент, встановлений в п.7.1 Договору, і закінчується 31.12.2013 р. (п.7.2 Договору).

На виконання договору Постачальником поставлено, а Покупцем прийнято товар на загальну суму 262500,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 30.01.2013 р. № ЗП-00011, а також податковою накладною від 30.01.2013 р. № 292.

Частину товару Продавцем оплачено, про що свідчать банківські виписки, а саме 09.07.2013 р. - в сумі 27500,00 грн., 10.07.2013 р. - в сумі 10000,00 грн., від 15.07.2013 р. - в сумі 10000,00 грн., від 19.07.2013 р. - в сумі 80000,00 грн., 22.07.2013 р. - в сумі 48800,00 грн. (всього - 176300,00 грн.).

У зв'язку з неоплатою решти боргу в розмірі 86200,00 грн. Постачальник звернувся до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.

Перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи та нормам законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суд України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. № 14 передбачено, що „якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів ч.2 ст.530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису ч.1 ст.692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу...".

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставами яких є Договір поставки товару.

При цьому ПП „Рідний беріг" виконано належним чином взяті на себе обов'язки та поставлено товар на загальну суму 262500,00 грн., що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення видатковою та податковою накладними.

В свою чергу ВТФ „Зернопродукт" у вигляді ТОВ в порушення приписів ст.ст.610,629,692,712 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України не оплачено 86200,00 грн. вартості отриманого вугілля, не дивлячись на те, що з урахуванням приписів ч.2 ст.530 та ст.692 ЦК України перерахування заявленої до стягнення суми слід було здійснити відразу після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Враховуючи наведене, господарський суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

За правилами ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VІ (зі змінами) сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак, судовий збір в сумі 103,00 грн., надмірно сплачений під час подачі позову, повертається ПП „Рідний беріг".

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Виробничо-торгівельної фірми „Зернопродукт" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65058, м. Одеса, вул. Довженко,10, кв.2, код 21001653) на користь Приватного підприємства „Рідний беріг" (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду,91, код 38350603) 86200/вісімдесят шість тисяч двісті/ грн. 00 коп. заборгованості та 1724/одна тисяча сімсот двадцять чотири/ грн. 00 коп. судового збору.

Повернути з Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) на користь Приватного підприємства „Рідний беріг" (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду,91, код 38350603) 103/сто три/ грн. 00 коп. судового збору, надмірно сплаченого за квитанцією від 06.12.2013 р. № ПН3296.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 04.02.2013 р.

Суддя Лічман Л.В.