Рішення № 36953264, 30.01.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/117/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2014 Справа № 908/4316/13

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватне акціонерне товариство «Юнікон» (вул. О. Гончара, буд. 28-А, м.Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49005; код ЄДРПОУ 23647276),

до відповідача: Публічне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» (вул.Дніпропетровське шосе, буд. 3, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69600; код ЄДРПОУ 00213428),

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Бяскова П.Г. - дов. № 1/05-п від 01.11.2013р.;

про: стягнення 65269,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Юнікон» про стягнення з публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» 65269,24 грн., які складаються з 51824,65 грн. основної заборгованості за договором поставки, 2508,88 грн. пені, 10364,93 грн. штрафу та 570,78/ грн. 3% річних.

Ухвалою від 30.12.2013р. порушено провадження по справі, призначені час і дата судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

Позивач в судове засідання повноважного представника не направив, документів, доданих до позовної заяви достатньо для розгляду справи та вирішення спору. В позовній заяві позивач зазначив, що спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № МС000742 від 05.02.2013р. (з додатками та доповненнями) в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару. Тривала затримка оплати слугувала підставою для нарахування санкцій у вигляді пені, штрафу та 3% річних за користування чужими коштами. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи віднести на відповідача.

Представник відповідача позовні вимоги в частині основного боргу визнав. Зазначив, що розрахунок сум пені та 3% річних здійснений позивачем із застосуванням невірних даних - початку періоду прострочення. Надав контр розрахунок. Крім цього, на думку відповідача, сума штрафу, заявлена до стягнення позивачем, є непомірно великою до суми основного зобов'язання, тому просить суд скористатися наданим йому правом та зменшити розмір штрафу.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

05 лютого 2010 року між приватним акціонерним товариством «Юнікон» (постачальник) та публічним акціонерним товариством «Запоріжстрансформатор» (покупець) був укладений договір поставки № МС000742, згідно до умов якого позивач зобов'язався передати (поставити) покупцю в обумовлені строки товар, а відповідач - прийняти і оплатити вартість товару.

Додатковими угодами № 6 від 30.12.2010р., № 7 від 19.12.2011р., № 9 від 05.12.2012р. строк дії договору продовжувався до 31.01.2012р., до 31.01.2013р., до 31.01.2014р. (відповідно).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 2.2 договору загальна кількість товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) по сортам, групам, підгрупам, видам, маркам, типам, розмірам визначаються специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору.

Сторонами були укладені специфікації на поставку товару №55 від 15.05.2013р., №55 від 20.05.2013р., №57 від 27.05.2013р., №58 від 11.06.2013р.

Відповідно до вищезазначених специфікацій, позивач за видатковою накладною №ЮБл063 від 19.07.2013р. поставив відповідачу товар на суму 51824,65 грн.

Факт отримання відповідачем зазначеної у накладній кількості товару підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 23705 від 18.07.2013р. та підписом уповноваженої особи відповідача на видатковій накладній, а також не заперечується відповідачем.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно п. 5.4 договору, покупець сплачує товар в наступному порядку: 100% оплата протягом 14 днів з дати поставки товару, якщо інше не передбачено в специфікаціях до договору.

Укладені сторонами специфікації не містять окремих умов щодо порядку оплати за поставлений товар, тому кінцевим строком оплати є 02.08.2013р.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару належним чином не виконав, на момент вирішення спору сума боргу складає 51824,65 грн.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6.2.1.1 договору за прострочення виконання зобов'язань по договору винна сторона має сплатити іншій стороні пеню у розмірі 0,3% від ціни невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення. При цьому, пеня за порушення грошового зобов'язання по договору обмежується розміром і в порядку, передбаченому законодавством (п. 6.2.1.2 договору).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 2508,88 грн. за період з 19.07.2013р. по 29.11.2013р. Слід зазначити, що позивач помилково визначив початком строку нарахування пені день поставки товару. Як зазначалося раніше, кінцевий строк оплати товару сплив 02.08.2013р., а відтак період прострочення починається з наступного дня - 03.08.2013р.

За період з 03.08.2013р. по 29.11.2013р. сума пені складає 2208,86 грн., і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача. Інша частина пені заявлена позивачем безпідставно.

Крім цього, в п. 6.2.2.5 договору сторони домовились, що у випадку прострочення оплати більше ніж на 30-ть днів, покупець сплачує крім пені штраф у розмірі 20% від вартості товару. З урахуванням того, що сума простроченого зобов'язання складає 51824,65 грн., позивач правомірно нарахував та заявив до стягнення штраф у розмірі 10364,93 грн.

Між тим, відповідно до п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також, згідно п. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав суду доказів того, що порушення строків оплати товару призвела до виникнення у ПрАТ «Юнікон» збитків.

Виходячи з об'єктивної оцінки обставин справи, непомірно великого розміру штрафних санкцій наслідкам порушення господарського зобов'язання, суд вважає за можливе скористатись наданим ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального Кодексу України правом та зменшити розмір нарахованого позивачем штрафу до 5182,47 грн., що дорівнює 50% від суми штрафу, заявленої до стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 570,78 грн. Сума 3% річних як і пеня розраховувалась позивачем без урахування кінцевого строку оплати товару. За період з 03.08.2013р. по 29.11.2013р. сума 3% річних складає 464,29 грн.

Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» 51824,65 грн. основного боргу, 2208,85 грн. пені 5182,47 грн. штрафу та 464,29 грн. річних. В іншій частині позову слід відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю в частині позовних вимог про стягнення основного боргу та штрафу, а в частині стягнення пені та 3% річних - пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (вул.Дніпропетровське шосе, буд. 3, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69600; код ЄДРПОУ 00213428) на користь приватного акціонерного товариства «Юнікон» (вул. О. Гончара, буд.28-А, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49005; код ЄДРПОУ 23647276) 51824 (п'ятдесят одну тисячу вісімсот двадцять чотири) грн. 65 коп. основного боргу, 2208 (дві тисячі двісті вісім) грн. 86 коп. пені, 5182 (п'ять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 47 коп. штрафу, 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 29 коп. річних та 1709 (одну тисячу сімсот дев'ять) грн. 78 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

В засіданні 30.01.2014р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 03.02.2014р.

Суддя С.А.Гончаренко